9 серпня 2021 року Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (IPCC) оприлюднила свій новий звіт із застереженням щодо кліматичних змін, які однозначно спричинило людство і над якими воно втрачає контроль. Що розбалансувало кліматичну систему нашої планети? Чи справді людина може впливати на глобальний клімат і як? Чому кліматична криза по-різному проявляється у різних частинах світу? Що нині відбувається на континентах і полюсах? Які кліматичні зміни спостерігаються в Україні останніми десятиліттями та що чекає на нас у найближчій перспективі? Чи є вихід із кліматичної кризи і що для цього може зробити кожна людина? Про це у великому інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда» розповіла вчена-кліматологиня, експертка IPCC, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат фізико-математичних наук Світлана Краковська.  Кліматологиня Світлана Краковська (фото: ukrinform.ua) |
Хто винен?
«…коли в людини стається серцевий напад, можна сказати, що його причиною був стрес чи недосип. Але причиною цього серцевого нападу могло бути те, що людина до цього палила, вела, скажімо, нездоровий спосіб життя – тобто довела свій організм до такого стану. У кліматичній системі все приблизно так само. Людство довгий час на цій планеті палило, тобто спалювало викопне паливо. Ці гази потрапляли в атмосферу, і парниковий ефект, про який розказують у школі, накопичувався. Так ми маємо, про що йдеться у звіті, перевищення температури в приблизно 1,1 градуса від доіндустріальних рівнів. <…>
…спалюємо викопне паливо, яке мільярди років було захоронено в підземних сховищах, – підвищуємо концентрацію парникових газів в атмосфері. Головним чином це діоксид вуглецю, CO2, він є парниковим газом, що залишається в атмосфері на сотні років. Тобто маємо кумулятивний ефект. На доіндустріальному рівні концентрація СО2 складала 260 проміле, наразі, у 2019 – 410. Можна сказати, що такої швидкості росту концентрації не було на Землі 800 тисяч років, а самої концентрації – принаймні 2 мільйони років.
Далі, коли ми маємо підвищення температури приблизно на 1,1 градуса, то кожен 1 градус дозволяє атмосфері втримувати більше вологи – приблизно на 7%. Чим більше вологи в атмосфері, тим більше води у хмарах. І коли ці хмари приходять на територію, де відбувається перехід термодинамічних умов, вони починають просто «випадати» зливами. <…> Раніше це все «розмазувалося» на більшу територію. <…> Наразі ми маємо то густо, то пусто. <…>
…як фізик я досить довго не вірила, що на кліматичну систему може впливати людина. Ця система настільки стала, збалансована та має стільки зворотних зв’язків! Якщо відбувається пожежа, то на її місці утворюються хмари, які її гасять, якщо пилова буря – формуються хмари, які виносять ці пилові частинки на інші території, де це повітря очищується. Тобто у кліматичній системі є дуже багато запобіжників. <…> [Але]…14 тисяч [наукових публікацій] говорять, що на зміну клімату беззаперечно вплинула людина. Ми, по суті, говоримо про антропоцен, це нова геологічна епоха в житті планети.
І тут я б сказала, є два меседжі. Перший – загроза, бо людство почало впливати [на клімат]. Але з іншого боку, я вважаю, якщо людство почало впливати значить, воно може і перестати це робити, щоб відновити баланс. Не можна сказати, що вже все – треба взяти і померти. Важелі впливу є в наших руках. Це є позитивний меседж, і я дуже хочу, щоб люди це розуміли. …якщо ми прийдемо до карбонової нейтральності, тобто та кількість діоксид вуглецю, яка викидається людиною, буде поглинатись, то до кінця століття ця температура нормалізується і підвищиться приблизно до 1,4 градуса. Це навіть менше за 1,5. І це якраз говорить, що важелі – у наших руках».
Що відбувається в Україні?
«Україна, до речі, в цьому контексті займає досить географічно складне положення, ми на лінії розмежування – там, де клімат може стати сухішим і вологішим водночас. <…>
Так трапилося, що в нас з початком незалежності розпочався новий кліматичний період. Тобто був період з 1961 до 1990 і з 1991 до 2020. Наразі оцінки ще тривають, бо 2020 тільки півроку як закінчився, і всі ці дані треба ще перевірити на помилки, на однорідність. Але попередні оцінки говорять, що темпи потепління в Україні перевищують глобальні. Вони навіть перевищують середні по Європі. Швидше теплішає в північно-східних регіонах, де в нас холодніше. Є тенденція: де холодніше – там швидше теплішає. Також у холодні місяці теплішає більше, ніж у теплі. <...>
...про що ми точно можемо говорити, так це тропічні ночі – яскравий кліматичний показник. Це явище, за якого температура вночі не опускається нижче 20 градусів. <...> Колись в нас таких ночей було декілька і лише в південних регіонах – Крим, узбережжя Чорного і Азовського морів. А наразі ми маємо їх і в Києві, і в Чернігові – декілька тижнів таких ночей на рік ми маємо абсолютно точно в останні роки. І тропічних ночей ставатиме все більше. У південному регіоні до середини сторіччя вони триватимуть більше місяця, наприклад. До кінця сторіччя – це буде буквально все календарне літо. Кліматичне літо, яке в нас настає, коли середньодобова температура перевищує 15 градусів, буде набагато довше – триватиме на півдні не три місяці, а п’ять. Три з них з будуть з тропічними ночами. Але це за найжорсткішого сценарію – якщо нічого не робити. Я, чесно кажучи, дуже сподіваюсь, що такого не трапиться. Бо це буде пекло».
Яка мета звіту IPCC?
«…те, що має робити держава, мають вирішувати політики. Наша задача як науковців – показувати їм різні сценарії «що буде, якщо». Це якраз те, що робить наш звіт – ми подаємо факти, а не говоримо урядам, що робити. Тому порада від науковця для політиків – прочитайте резюме, зверніть увагу на науку та її оцінки, на їхній основі справді можна готувати рішення.
Також можу сказати, що ми всі в Україні потребуємо координації зусиль – науки, бізнесу, місцевих органів влади. Для цього треба державна цільова програма, яка б охоплювала не тільки дослідження фізичних основ, а й, наприклад, як це працює в IPCC – три робочі групи, які оцінюють фізичну основу, рівень впливу [кліматичних змін] і способи запобігання впливу [людини на клімат]. IPCC працює вже більше 30 років, і це найвищий світовий стандарт.
Взявши цей підхід за основу в Україні, ми можемо виробити політики, які будуть нам корисні економічно та соціально».
Що робити кожному з нас?
«Не буду оригінальною, повторю рекомендації, які давав молоді Леонардо Ді Капріо – достатньо відома людина, певно, більш відома в Україні, ніж я. Поради дуже прості.
Перша – впливати своїм голосом на виборах. Будь-то державні чи місцеві вибори, чи навіть самим іти в органи влади, щоб робити свідомі зміни, які враховуватимуть питання клімату.
Друга – впливати своїм гаманцем. Тобто купувати товари тих виробників, які є кліматично свідомими і які вкладають кошти у зменшення викидів. Не полінуйтеся, подивіться у магазині, яке пакування краще, чи можна його віддати на переробку.
Третя – об’єднуйтесь. Об’єднуйтесь самі або йдіть до вже створених об‘єднань, які засвідчили свою експертність, авторитетність.
Також зараз багато відкритої інформації – можна самим вчитися і ставати агентами змін. Мені це взагалі дуже подобається. Я в захваті від нашої молоді, особливо в Україні, від того, наскільки вона креативна – тому я така оптимістична. <…>
Дуже важко змінити ставлення до життя в тих людей, які вже прожили багато років. Мені самій важко змінювати мої звички, їх набагато легше формувати на найранішому етапі. І, напевно, це буде теж моєю порадою – не тільки як науковиці, а ще і як мами, людини, яка тут живе: формуйте кліматично свідомі звички буквально з дитячого садочка».