У липні й серпні 2021 року молоді вчені-астрофізики Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України, старші наукові співробітники лабораторії великомасштабної структури Всесвіту відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики кандидати фізико-математичних наук Анатолій Василенко і Дар’я Добричева спільно з науково-популярною ініціативою «INSCIENCE» взяли участь у фестивалі «З країни в Україну».
 На першому плані ліворуч – Дар’я Добричева, на другому плані в центрі – Анатолій Василенко |
«З країни в Україну» – це масштабний щорічний культурно-просвітницький фестиваль, започаткований 2014 року, щоби допомогти місцевим громадам на Сході України наповнювати свої міста атмосферою єдності. Наразі Фестиваль відбувається у маленьких і великих містах усієї України.
 Цьогорічна афіша фестивалю «З країни в Україну» |
Цьогоріч однією з 5-ти локацій фестивалю стала «Україна сучасна», котра презентує українську науку й інноваційні технології у найрізноманітніших галузях. Це майданчик для винаходів, стартапів і розумних технологій, спрямований на взаємодію з молоддю й підлітками та покликаний формувати у них сприйняття сучасної України.
У межах цієї локації виступили й молоді астрофізики Академії – у Слов’янську, Краматорську, Бахмуті, Маріуполі кандидат фізико-математичних наук Дар’я Добричева прочитала лекцію «Що Молочний Шлях та інші галактики можуть розповісти нам про еволюцію Всесвіту?», а кандидат фізико-математичних наук Анатолій Василенко – лекції «Екзотичні об’єкти та явища в астрофізиці» і «Життя зірок – тьмяне, яскраве та незвичне».
«У дитинстві я полюбляв спостерігати «зорепади» – метеорні потоки, особливо серпневі Персеїди. Так полюбив астрономію і обрав її своїм майбутнім фахом. Зараз досліджую активні ядра галактик і тори на акреційних дисках, – говорить Анатолій Василенко і, відповідаючи на запитання ведучих, продовжує: – Щоб довести існування того чи іншого об’єкта в космосі, не конче кудись летіти – достатньо мати потужні інструменти для досліджень. На зразок
Event Horizon Telescope (Телескоп горизонту подій), який працює в міліметровому радіодіапазоні й у 2019 році дозволив людству побачити
тінь надмасивної чорної зорі в ядрі галактики М 87. Це визначний науковий результат, важливий і для астрофізики, і для космології, і для теоретичної фізики, і для багатьох інших галузей досліджень. Він підтвердив уявлення сучасної астрофізики про те, що саме надмасивні чорні діри є причиною виникнення квазарів (дуже яскравих джерел радіовипромінювання) в активних ядрах галактик. Це також стало черговою перевіркою загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна, за якою чорні діри посідають надзвичайно важливе місце в єдиному й неподільному просторі-часі. Нагадаю, що чорна діра – це об’єкт зі скінченною масою, нескінченною густиною і нескінченно малим розміром, або ж сингулярність. Навколо неї пролягає горизонт подій – своєрідна межа, умовна поверхня, яка не випускає жодного сигналу, навіть той, що рухається зі швидкістю світла. Існування таких об’єктів іще у XVIII столітті припускав французький математик і астроном П’єр-Симон Лаплас – він називав їх «темними зорями» і вважав, що, аби їх покинути, об’єкт має розвинути швидкість, яка дорівнює швидкості світла. Проте, повторю, як ми знаємо сьогодні, навіть швидкості світла для цього недостатньо. До речі, підтвердження існування чорних дір за допомогою Event Horizon Telescope мало ще один цікавий і важливий наслідок: учені дізналися, що гравітація, або ж так звані гравітаційні хвилі (дослідження яких нині належить до наукового мейнстриму), також розповсюджуються зі швидкістю світла. Раніше про це не було відомо».
На завершення Анатолій Василенко окреслив тематику локації «Україна сучасна» за участі науковців ГАО НАН України: «Ми говоримо про зорі та їхню еволюцію, про те, що чекає на наше Сонце і чи доведеться людству покинути Землю й помандрувати в незвідані світи, аби врятувати свою цивілізацію».
 На одній із лекцій Анатолія Василенка |
Кандидат фізико-математичних наук Дар’я Добричева розповіла, що займається позагалактичною астрономією – вивчає галактики, їх різновиди й еволюцію. За її словами, існує кілька теорій утворення цих зоряних систем, проте всі вони сходяться на тому, що після Великого Вибуху Всесвіт продовжує розширюватись, а всі галактики – віддалятись одна від одної. «Це не такі прості дослідження, як може здатися. Астрономам і астрофізикам недостатньо просто дивитись у телескоп і класифікувати побачені об’єкти – потрібна відповідна базова освіта, дуже глибокі знання з фізики й математики, – наголосила вчена. – Наприклад, я закінчила педагогічний виш і отримала спеціальність учителя інформатики, але в університеті так захопилась астрономією, що в аспірантуру вирішила вступати на класичну астрофізику. Для цього вже після магістратури довелося відвідувати додаткові курси лекцій і складати чимало додаткових іспитів, аби здобути освіту, яка допомогла займатись улюбленою справою. Але якщо справді чогось прагнеш, то все можливо. Крім того, завдяки новому фаху мені пощастило часто бувати в Європі – на стажуванні, наукових конференціях та наукових школах, бо астрономи доволі активні й проводять дуже багато заходів».
Дар’я Добричева також додала, що спектр досліджень у ГАО НАН України надзвичайно широкий. Там вивчають і Сонячну систему, і Сонце, й екзопланети, і ще чимало об’єктів за пріоритетними у світі напрямами.
 На лекціях Дар’ї Добричевої |
Більше про фестиваль дізнавайтеся
на його сайті та сторінках у соціальних мережах
Facebook і
Instagram.
За інформацією ГАО НАН України та Пресслужби НАН України
Фото: ГАО НАН України і фестиваль «З країни в Україну»