Перегляд повідомлення

Учена зазначає: «Ставлення суспільства до вивчення фізики і до вчителів — дзеркало ставлення до розвитку та прогресу. Абітурієнт прекрасно бачить ставлення до вчителя фізики з боку директора школи, інших учителів, батьків та учнів. Бачить збори коштів на штори та прийом комісій — і не бачить гарних кабінетів фізики та хімії навіть за кошти батьків. Не бачить науково-популярних книжок. Можливості «фізики на вулиці» (фізичні досліди та спостереження, які можна здійснювати на вулиці) складно реалізувати, бо для безпеки під час такого уроку потрібні кілька дорослих. Чудовій захоплюючій фізиці погано навчали вже багато років і внаслідок політики примітивізації освіти під лозунгами «гуманізації», і внаслідок запровадження об'єднаної спеціальності «фізика + трудове навчання», куди йшли навіть за часів СРСР слабкі випускники, які навряд чи могли потім якісно викладати фізику. Абітурієнтів мало, бо держава пропонує погані умови для вчителів, суспільство послідовно демонструє зневагу та налаштовує батьків проти вчителів. Заходи для залучення абітурієнтів не допоможуть збільшити кількість учителів фізики. Буде більше немотивованих студентів, але тоді треба говорити про завдання збільшити набір без посилань на дефіцит учителів.Якщо говорити про залучення якісних учителів у систему освіти, то треба окремо і чесно сказати про різні аспекти проблеми. Школи та учні — дуже різні і потребують різного навчання та різних учителів. Радянський феномен, коли блискучий і добре освічений учитель міг потрапити в «просту» школу, бо його не брали до аспірантури чи на підприємство з політичних або національних причин, вичерпався. Батько моєї приятельки прийшов учителем до школи замість бажаної аспірантури, бо син розстріляного «ворога народу». Із щасливих для учнів випадків залишилися лише ті, кого тримають у звичайній школі сімейні обставини. (...) Потрібно розглядати не проблему дефіциту вчителів, а проблему вивчення фізики та інших предметів, які не вважаються легкими, в усій системі освіти, а не лише в шкільній. І окремо розглядати проблему вчителів для мотивованих зацікавлених учнів і проблеми масової школи. Для учнів спеціалізованих шкіл учителів варто шукати серед випускників фізичних факультетів класичних університетів і створювати умови для залучення їх до шкіл. Що це за умови? Висока заробітна плата + обладнаний кабінет + кваліфікований лаборант + звільнення від бюрократичного преса(якщо райвно з МОН хочуть паперів, їх мають писати спеціально найняті для писання паперів люди) + урегульовані стосунки з батьками дітей + право відбору мотивованих навчатись учнів».

Серед способів розв’язання проблеми з викладанням природничих наук Ірина Єгорченко наводить наступні: поліпшення умов роботи вчителів критично важливих складних предметів, підвищення стипендій студентам складних спеціальностей, демонстрація науково-популярних фільмів на телебаченні, навчання базових основ природничих наук і математики всіх учителів у школі і обов'язково — вчителів початкової школи, зміни системи ЗНО і перевірки результатів навчання, вимога обов’язкового тестування з фізики при вступі на фізичні та інженерні спеціальності, запровадження комплексного ЗНО «хімія+фізика+математика» для всіх медичних, біологічних, сільськогосподарських, хімічних, інженерних, геологічних спеціальностей тощо.

Наостанок вчена підсумовує: «Існуючу систему «можна взагалі не вивчати фізики і далі імітувати здобуття вищої освіти» необхідно припинити. Врахування при вступі середнього бала свідоцтва про середню освіту тут не допоможе. Практика виставляння гарних оцінок «хорошим діткам-гуманітаріям» спотворила спроможність шкіл і коледжів до оцінювання результатів навчання. ЗНО — це не недовіра до вчителів, це в тому числі засіб зняти з них пресинг із вимогою ставити нечесні оцінки. Якщо все це зробити, то через кілька років можна буде обґрунтовано поговорити про дефіцит якісних вчителів і додаткові заходи з його подолання. Є ще один варіант — припинити розмови про інноваційну економіку та готуватися до завезення інженерів із країн з більш свідомими та менш ніжними громадянами, які в школі дійсно навчалися. Змиритися з тим, що школа є лише місцем для утримання дітей і молоді, поки батьки на роботі. Якщо хтось хоче навчати дітей, то спрямувати його на сайти репетиторів, до приватних шкіл. Решті можна далі розповідати про покоління, гуманітарні півкулі мозку, ігрове навчання».

За інформацією інтернет-видання «Дзеркало тижня»