Анна Куземко зазначає: «Ботаніки бувають різними. Є люди, налаштовані лише на науку. Їм цікаво знайти щось нове, визначити, додати у гербарій. Є ті, що працюють у лабораторіях, у білих халатах. Серед польових ботаніків є багато людей, які люблять подорожувати, їздять в експедиції, ночують у наметах у складних умовах. Це різні люди, яких об’єднує любов до рослин. Про рослинний світ вони знають трохи більше, ніж інші люди. Основним завданням інституту (Інституту ботаніки НАН України) у 50-х роках був пошук ресурсів. Нині наше завдання — охорона біорізноманіття. В Україні, у порівнянні з іншими країнами, залишилося мало живої природи. Ліси вирубані, степи розорані, болота осушені. Зникають рослини та тварини, бо їм нема де рости, жити».
Учена також відзначила, що в Україні є понад 100 рослин, які не ростуть більш ніде: «Зникають рослини, чутливі до умов довкілля. Якщо рослина може рости на луках, степах, лісах, то їй мало що загрожує. Малопоширені рослини називають ендемічними. Наприклад, мерінгія бузька. В усьому світі є три точки, де вона росте: пониззя Південного Бугу та каньйон річки Мертвовод. Ця рослина охороняється на європейському рівні. Якщо вона зникне там, то її не стане на планеті зовсім, повернути її не можна. Є рослини, які є у наших списках, у Червоній книзі, як непідтверджені знахідки. Вони були раніше, але нині ці рослини ми не знаходимо. Імовірно, вони зникли. Буває таке, що 50-100 років рослину вважають зниклою, але зрештою її таки знаходять. З поширених лише в Україні рослин є ще гвоздика бузька та волошка білоперлинна. Таких ендеміків щонайменше сотня».
Наостанок біологиня зауважила які можуть бути наслідки тотального розорювання: «Степова зона в Україні – це понад 40% її площі. Потенційно степи мали б займати таку ж територію. Нині, за різними оцінками, вони займають 2-3% площ. Це ділянки, непридатні для оранки, території природних заповідників. Залишилися нерозораними стрімкі степові схили. Усе решта — розоране. Ми маємо жахливі наслідки нераціонального землекористування: ерозії ґрунту, замулення малих річок, пилові бурі. У Червоній книзі третина рослин — представники степових зон. Вони рідкісні, потребують охорони та щезають».
Прослухати запис радіопередачі За інформацією платформи «Громадське»