 |
Український фізик, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко зазначає: «Українські вчені мають спроможність і беруть участь у багатьох міжнародних колабораціях і наукових дослідженнях. Яскравий приклад — великий адронний колайдер. Це найскладніший на даний момент технічний пристрій, де працюють тисячі науковців із усього світу. І українські вчені виконують там настільки важливу роль — я можу сказати своє оцінне судження, — що адронний колайдер не працював би настільки добре або й взагалі не працював би, якби не фізики із Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Детектори, які там працюють і детектують ці частинки, кварк-глюонну плазму, працюють завдяки нашим розумам. Так само багато науковців, наприклад із Інституту теоретичної фізики, також долучаються до цього проєкту, зокрема доктор фізико-математичних наук, професор Геннадій Зінов’єв. Тож українські фізики роблять дуже потужний внесок у ці дослідження, і світом це визнано».
Ще одним успішним прикладом є програма «Горизонт-2020». Це рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 млрд євро була розрахована на 2014 — 2020 роки. Ясна річ, ідеться про мультидисциплінарні дослідження найвищого рівня за участі відомих європейських колективів науковців, зокрема й українських. Як розповів Антон Сененко, наші науковці із університетів, академічних інститутів або із приватного бізнесу в шаленій конкуренції таки здобувають фінансування і приносять в Україну десятки мільйонів євро. Одним із таких прикладів є проєкт «Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих та регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи» (PolarRES), який переміг у конкурсі програми ЄС «Горизонт-2020».
Ще одна успішна співпраця, про яку розповіла і в якій брала участь завідувачка лабораторії прикладної математики Малої академії наук України, старша наукова співробітниця Інституту проблем математичних машин та систем НАН України докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, стосується досвіду ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Ідеться про низку українських інститутів, які робили і моделювання, і дослідження у сфері радіобіології. Сьогодні вони успішно залучені до досліджень на Фукусімській АЕС. А українські здобутки у сфері радіобіологічних досліджень мають попит також у Кореї та Китаї.
Катерина Терлецька зауважила й про потужну українську діаспору математиків: до прикладу, українка Марина В’язовська, котра разом з командою математиків розв’язала математичне рівняння, яке намагалися розв’язати видатні математики світу протягом кількох століть... Хоч нині Марина В’язовська працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, народилася вона в столиці України, закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а 2010 року захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики НАН України.
Як засвідчують ці приклади, наголошує Антон Сененко, дослідження українських вчених перебувають у світовому контексті. І це стосується не лише природничих дисциплін, що засвідчує, наприклад, кількість науковців, які беруть участь у міжнародних програмах чи здобувають науковий ступінь у найпрестижніших університетах світу, пройшовши надзвичайно високий конкурсний відбір.
У статті також розповідається про співпрацю українських науковців з приватними компаніями та державними установами та про те, як можливі світові досягнення за умов обмежених ресурсів в українських реаліях.
Насамкінець відзначаються і позитивні тенденції ставлення українців до науки. Адже, як переконує Антон Сененко, авторитет науки за ці п’ять років зріс. Ця тема дедалі частіше з’являється в інформаційному просторі, а минулого року відкрився Музей науки, який спрямований популяризувати здобутки й посилювати зацікавлення цією сферою. Ба більше: як анонсувала Катерина Терлецька, наступного року планують відкрити Музей математики, а ще в планах — поширювати практику музеїв науки по всій Україні.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією ресурсу «День»