Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко відзначає: «Математикам Нобелівських премій не дають, проте премії цього року з фізіології та медицини, фізики, хімії та економіки об'єднує дуже істотне використання математики».
Учена розповіла про лауреатів премії з фізіології та медицини, якими стали Девід Джуліус та Ардем Патапутіан за відкриття «рецепторів температури і дотику»: «Патапутіан і його співробітники визначили лінію клітин, які генерують вимірюваний електричний сигнал як реакцію на дотик, і після тривалих досліджень знайшли ген, відключення якого робить клітини нечутливими до дотику мікропіпеткою. Девід Джуліус у результаті дослідження дії капсаїцину («діючої речовини» пекучого перцю) відкрив температурний рецептор, який викликає відчуття болю після певного рівня нагрівання».
Щодо лауреатів Нобелівської премії з фізики учена відзначила, що цей вибір викликавчималий подив і підозри в політичній мотивованості вибору, оскільки її отримали кліматологи: «Премію з фізики присуджено «за надзвичайний внесок у наше розуміння складних фізичних систем». Половину її отримали на двох Сюкуро Манабе та Клаус Гассельманн «за фізичне моделювання клімату, кількісне представлення варіацій клімату та надійне прогнозування глобального потепління». Другу половину премії присуджено Джорджіо Парізі «за відкриття взаємозв'язку безладу та флуктуацій у фізичних системах від атомного до планетарного рівня». (...) Якщо навіть дотримуватися гіпотези про «політичність» цьогорічної Нобелівської премії з фізики, варто звернути увагу, що формулювання обґрунтування присудження свідчить про складність досліджуваної задачі. Я б це трактувала як вказівку на те, що дослідження клімату — діяльність не для людей, котрі є просто активістами. (...) Результати досліджень можуть використовувати політики — проте це наукові результати, які не залежать від політичної ситуації. І розмови про зміну клімату без глибокого розуміння відповідних моделей та фізичних процесів не мають жодного сенсу. (...) Першим творцем математичних моделей, що перетворив метеорологію на науку, був Джон фон Нойман. І зараз є «народні метеорологи», які просто фантазують, — але не дуже освічені журналісти чомусь люблять їх більше, ніж вчених, попри навіть суперечливість прогнозів для різних видань. Такі публікації «народних метеорологів» (і гороскопів) насправді мали б означати знищення довіри до видання як надійного джерела інформації».
Математикиня також розповіла як премію з хімії нарешті дали хімікам, – за розробку нового точного інструмента для молекулярного конструювання, а також про Нобелівську премію з економіки (насправді це премія Шведського центрального банку на честь Альфреда Нобеля), яку було присуджено Девіду Карду за внесок у дослідження економіки праці та Джошуа Ангрісту і Гвідо Імбенсу «за внесок у методологію аналізу причинно-наслідкових зв'язків» у так званих природних експериментах: «Наприклад, щодо результатів певної економічної політики (це, знову-таки, великою мірою математика, яка дуже потрібна в галузі суспільних наук), тобто за розробку методів, які зараз широко використовуються в кількісних суспільних дослідженнях».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією ресурсу «Дзеркало тижня»