На сторінках журналу “Український тиждень”(№ 42 (725) від 20 жовтня 2021 р.) було опубліковано статтю старшої наукової співробітниці Інституту проблем математичних машин та систем НАН України докторки фізико-математичних наук Катерини Терлецької “Передбачити майбутнє”, присвячену лауреатам Нобелівської премії з фізики 2021 року.
Як відомо, лауреатами цьогорічної Нобелівської премії з фізики стали Сюкуро Манабе зі США і Клаус Гассельманн з Німеччини, а також італієць Джорджо Парізі. Премію надано за новаторський внесок у розуміння складних фізичних систем.
У формулюванні Нобелівського комітету Джорджо Парізі здобув половину премії за «відкриття взаємодії безладу та коливань у фізичних системах на масштабах від атомних до планетарних». Роботи Джорджо Парізі пов’язані з вивченням невпорядкованих систем: фізикою елементарних частинок, зокрема квантовою хромодинамікою та моделлю спінового скла. Другу половину премії розділили Сюкуро Манабе і Клаус Гассельманн за «фізичне моделювання земного клімату, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління».
“Ця тема не омине жодного з нас – стрімкі кліматичні зміни вже відбуваються й супроводжуватимуть наше подальше життя, – зазначає Катерина Терлецька у своїй статті. Вчена також зауважує: “У рамках сучасної наукової парадигми вже немає дискусій щодо причетності людини до потепління. Ми спостерігаємо за стрімким таненням льодовиків, зростанням рівня океану, збільшенням екстремальних погодних явищ”. При цьому, як наголошує дослідниця, полярні регіони Землі відіграють ключову роль у цих змінах. Розуміння взаємодії між атмосферою, льодовим покривом та океаном у полярних регіонах є критично важливим для передбачення кліматичних змін, які на нас очікують.
Українські вчені з Національного антарктичного центру та Інституту проблем математичних машин і систем НАН України разом з колегами з інших країн світу беруть участь у великому дослідницькому проєкті «Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих та регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи» програми Горизонт-2020. У рамках проєкту, який розпочався та триватиме чотири роки, науковці планують здобути нові знання про фізичні процеси, що відбуваються в Арктиці та Антарктиці, а результати досліджень PolarRES стануть внеском у Стратегію ЄС щодо кліматичних дій.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СТАТТІ