На YouTube-каналі «Все про Всесвіт» вийшов в ефір черговий випуск науково-популярної програми «Все про Всесвіт з Іваном Крячком», автор і ведучий якої – виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України Іван Крячко – розповів про останні астрономічні новини та астрономічні явища другої половини грудня 2021 року.
 Скріншот із відеозапису ефіру |
Астрономічні новини
1. За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії у Чилі отримано зображення планети біля наймасивнішої з нині відомих подвійної зоряної системи – Кентавра b. Чим цікавий цей науковий результат? По-перше, ця зоряна система вшестеро масивніша за наше Сонце. Досі ж учені знаходили планети в зоряних системах, щонайбільше втричі масивніших за Сонце. По-друге, одна із зір цієї пари належить до спектрального класу В. Це доволі яскраві зорі, умовна поверхня яких має температуру втричі вищу від температури Сонця, – близько 15–20 млн С. Такі об’єкти є надзвичайно потужними джерелами ультрафіолетового випромінювання, котре мало би знищити навколо них газ і пил, з яких формуються планети. І раніше астрономи вважали, що біля таких зір узагалі не може бути планет. По-третє, виявлена в цій зоряній системі планета є планетою-гігантом, удесятеро більшою за Юпітер. Як це можливо? Як пояснюють автори відкриття, планета, вочевидь, утворилася завдяки тому, що обертається навколо спільного центру мас своєї подвійної зоряної системи на відстані близько 100 астрономічних одиниць (тобто майже у 100 разів далі, ніж Земля від Сонця).
2. Виявлено подвійну зорю нового типу, існування якої астрономи передбачали ще пів століття тому. Йдеться про маломасивні білі карлики – зорі масою близько третини маси Сонця. Вони не вписуються в сучасні уявлення про історію Всесвіту: якби еволюція цих зір відбувалась у традиційний спосіб, то тривала би понад 13,8 млрд років, тобто довше, ніж існує Всесвіт, а це, звісно, неможливо. 50 років тому вчені висунули припущення, що маломасивний білий карлик виникає у подвійній зоряній системі, в якій одна зоря перетягує речовину з іншої, пришвидшуючи еволюцію свого «партнера». І лише тепер це припущення було підтверджено. Автор відкриття – доктор Карім Ель-Бадрі з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру (США) вибрав 21 об’єкт із близько мільйона відомих подвійних зір і спостерігав їх за допомогою Телескопа імені Дональда Шейна, встановленого в Обсерваторії Ліка (США). Він виявив зорі, які перебувають на етапі еволюції, що передує станові білого карлика. «Ми встановили еволюційний зв’язок між двома класами подвійних зір – катаклізматичними змінними та білими карликами малої маси», – пояснює доктор Ель-Бадрі. Досі науковцям не вдавалося спостерігати такі об’єкти.
3. Група науковців під керівництвом Павела Манцери Піньйо з Ґрьонінґенського університету (Нідерланди) виявила серед скупчення галактик у сузір’ї Діви галактику (AGC 114905) без темної матерії. Раніше ці ж науковці вже заявляли про відкриття шести галактик, в яких майже не знайдено темної матерії, але наукова спільнота доволі скептично сприйняла цей результат, адже в астрономії вважається, що більшість галактик не могли б існувати без темної матерії – гравітаційно вони просто не трималися б купи. Але останні дослідження поглибили цю наукову проблему. Ще одна група вчених шукає темну матерію у вигляді нової речовини: за їхніми припущеннями, це можуть бути хмари надхолодної речовини, які ще називають конденсатом Бозе-Айнштайна. Теоретично, внаслідок його розпаду мали б утворюватися гравітаційні хвилі, проте досі гравітаційні обсерваторії (ані LIGO, ані VIRGO) не фіксували сигналів, що могли би походити від такої речовини. Хоча це ще не відкидає висунутого припущення.
4. За допомогою вже згаданого VLT група науковців Інституту позаземної фізики Товариства імені Макса Планка (Німеччина) під керівництвом нобеліата 2020 року Райнхарда Генделя виявила нову зорю (S29), яка обертається навколо надмасивного об’єкта (ймовірно, чорної діри), що лежить у центрі нашої Галактики – Молочного Шляху. Наприкінці травня 2021 року ця зоря наблизилася до центру Галактики на рекордно малу відстань – 13 млрд км (близько 50 астрономічних одиниць), рухаючись із надзвичайно високою швидкістю – 8740 км/с. Спостереження дозволили уточнити масу невидимого надмасивного об’єкта: він у 4,3 млн разів масивніший за Сонце, а відстань до нього від Сонячної системи становить 27 тис. світлових років.
5. Лабораторія реактивного руху Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA, США) розробила й удоступнила
комп’ютерну програму «Eyes on Asteroids», яка в режимі реального часу точно візуалізує рух навколоземних астероїдів, а також космічних місій, що їх досліджують. Додаток доволі простий у використанні (зокрема, не потребує завантаження на пристрій – лише під’єднання до Інтернету) і містить докладну інформацію про кожен із відображуваних об’єктів, яка постійно доповнюватиметься новими даними. Програма стане у пригоді всім, хто цікавиться астрономією, вивчає або викладає її.
6. 9 грудня 2021 року успішно стартувала нова місія NASA з дослідження чорних дір і нейтронних зір. Ідеться, фактично, про навколоземну рентгенівську обсерваторію, що реєструватиме поляризоване рентгенівське випромінювання. Зонд має цікаву орбіту: він обертатиметься навколо екватора на висоті 600 км, аби уникнути впливу радіаційних поясів навколо нашої планети, які можуть заважати спостереженням.
Астрономічні явища
У другій половині грудня 2021 року на вечірньому зоряному небі над Україною можна буде милуватися типовою осінньо-зимовою картиною сузір’їв, серед яких сузір’я Лева, Волопаса, Діви, Пегаса, Оріона, Тільця й інших.
Увечері 29 грудня 2021 року спостерігатиметься цікава конфігурація небесних тіл: Венера буде доволі яскравою і перебуватиме низько над обрієм, а на відстані 4 кутових градусів від неї та ще ближче до обрію лежатиме Меркурій; вище рухатимуться Сатурн і Юпітер. Але все це буде видно лише за умови ясного неба й відкритого горизонту.
 Скріншот із відеозапису ефіру |
30 грудня 2021 року в південно-західній частині неба підніматиметься Оріон, близько біля обрію лежатиме Юпітер, буде чудово видно Плеяди.
Комета Леонарда, попри сподівання, не стала настільки яскравою, щоб її можна було побачити неозброєним оком. Найближчим часом це небесне тіло перебуватиме на вечірньому і ще не дуже темному небі, до того ж – низько над обрієм, тож спостерігати його буде важко. Крім того, в Україні триває традиційно несприятливий для астрономів період хмарної погоди.
 Комета Леонарда. Автор фото – Dan Bartlett, джерело: https://www.astrobin.com/full/4vb235/0/ |
* * *
Головна астрономічна обсерваторія НАН України ще на рік продовжує збір інформації про астрономічну спадщину України – для укладення каталогу. На жаль, поки що надійшло зовсім небагато повідомлень. Просимо всіх, хто володіє цікавою інформацією, долучитися до цієї ініціативи. Пишіть на скриньку: astrospadokua@gmail.com
 Попереднє оголошення від Головної астрономічної обсерваторії НАН України (джерело: mao.kiev.ua) |