В очікуванні нового року всі ми традиційно намагаємося підбити підсумки та скласти плани на майбутнє. І хоча рік, що минає, був нестабільним і непередбачуваним, та, озираючись назад, можемо сміливо сказати, що виклики й проблеми завжди відкривають і нові перспективи.

Для Академії минулий рік, як, мабуть, загалом усі останні роки, також не був простим, але запам’ятається не тільки труднощами, а й успіхами. Передусім це стосується фундаментальних досліджень. Зокрема, фізики стали причетними до нових результатів, отриманих на Великому адронному колайдері, описали нові квантові ефекти у твердих тілах і дослідили низку матеріалів з екзотичними властивостями. Астрономи, використовуючи космічний телескоп «ХАБЛ», відкрили нові галактики з активним зореутворенням. Астрофізики запропонували нові космологічні моделі.

Хіміки виконали фундаментальні дослідження, що стосуються хімічної будови, кінетики і реакційної здатності молекул, які можуть мати важливе практичне застосування, здійснили синтез потенційно біоактивних сполук, створили функціональні полімери і композити, нові речовини і матеріали для медицини і сільського господарства, запропонували нові способи конверсії відходів тощо.

Учені-біологи описали 30 нових для науки родів та 115 нових видів рослинного і тваринного світу, що є суттєвим внеском у дослідження різноманіття живої природи. Створено нові види високоврожайних сортів озимої пшениці. Встановлено пришвидшення процесів розселення видів-вселенців, що дає змогу прогнозувати подальший вплив цих видів на стан довкілля.

У галузі молекулярної біології і генетики досягнуто успіхів у створенні нових нанобіосенсорів, ефективних нанобіофармпрепаратів, дослідженні структури генів та систем регуляції експресії генів.

Наші науковці продовжують наполегливо працювати для протидії пандемії коронавірусної інфекції. Аналіз поточної ситуації та короткотермінові прогнози робочої групи з моделювання поширення коронавірусу в Україні, створеної ще на початку пандемії на базі Інституту математичних машин і систем, стали орієнтиром для ухвалення управлінських рішень. Науковці Інституту молекулярної біології і генетики єдині в Україні вивчають мутації коронавірусу за допомогою методу секвенування нового покоління. На замовлення Ради національної безпеки та оборони України у лютому вони вперше в країні детектували спалах штаму Альфа, а в червні – появу в країні нового штаму Дельта. А в Інституті біології клітини й Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна тривають дослідження зі створення вітчизняних вакцин проти COVID-19.

Економісти запропонували комплекс заходів з економічної трансформації Донецької та Луганської областей. Соціологи й демографи розробили Програму Всеукраїнського перепису населення 2023 року. Одним із найважливіших пріоритетів залишалися дослідження, спрямовані на підвищення обороноздатності та безпеки держави.

Рік, що минає, дав чимало прикладів результатів дійсно високого рівня. Наші фахівці вперше в Україні розробили нове обладнання для виробництва комплектовання до турбін та авіадвигунів і метод електрохімічного вилучення радіонуклідного забруднення з поверхонь технологічного обладнання атомних електростанцій, запропонували нові способи заощадження електроенергії та новий механізм синтезу фотоактивних систем на основі діоксиду титану для вирішення проблеми виготовлення дешевих перетворювачів сонячного світла в електричну енергію.

Винайдено спосіб убезпечення полімерних виробів від бактерій, здійснено масштабні експериментальні сейсмічні дослідження для побудови швидкісної моделі літосфери, реконструйовано природні умови минулого завдяки вивченню давніх змін ґрунтів.

Біологи винайшли нові підходи до розроблення методів ранньої діагностики нейродегенеративних захворювань і до створення ліків для боротьби з резистентними формами туберкульозу. Синтезовано нові класи сполук із високою антивірусною дією і низькою цитотоксичністю, створено нові комбіновані еквіваленти дерми для лікування тяжких опікових ран.

Вийшли друком окремі томи та багатотомники енциклопедичних, хрестоматійних видань. Дослідження наших соціогуманітаріїв були надійним підґрунтям їхньої активної науково-експертної діяльності, підготовки програмних і прогнозних документів, експертних висновків, інформаційно-аналітичних матеріалів, пропозицій та рекомендацій, важливих для розвитку держави і суспільства. Високу оцінку здобула Національна доповідь «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності», присвячена 30-річчю нашої Незалежності.

Мене надзвичайно тішить, що багато з перерахованих здобутків є результатами досліджень наших молодих науковців, які мають змогу отримувати цільові гранти на дослідження за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки в рамках роботи молодіжних дослідницьких лабораторій і груп. Така форма підтримки нашої талановитої молоді діє вже третій рік і, як бачимо, дає свої плоди. Наступного року плануємо ще активніше розвивати різні форми підтримки наших молодих дослідників.

Тіснішою стала співпраця з великими підприємствами. Ми поглибили співробітництво з ДП «АНТОНОВ», АТ «Турбоатом», ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка», ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля». Завдяки співпраці з ученими Академії у нікопольському ТОВ «М-ЛИТ» (Нікопольський завод трубопровідної арматури) вперше в Україні здійснено справжній технологічний прорив – введено в дію найсучасніший електрометалургійний комплекс із виробництва нової продукції – «синтетичного» чавуну.

Для доведення науково-технічних розробок до високих рівнів готовності та їх подальшої комерціалізації продовжуємо працювати над створенням за підтримки Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини наукового парку «Академ.Сіті». Він має об’єднати академічну науку та бізнес-середовище та забезпечити їхню ефективну взаємодію в сфері розвитку високих технологій. Цього року на базі дванадцяти інститутів Національної академії наук і Київського академічного університету створено Асоціацію академічного співробітництва «Академ.Сіті».

Нам вдалося дещо осучаснити експериментальну базу досліджень. Відкрито сучасну лабораторію полімерного матеріалознавства в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. У НТК «Інститут монокристалів» завершено повну комплектацію обладнання Центру із контролю якості лікарських засобів, де за унікальними для України методами перевіряють якість вітчизняних і зарубіжних фармпрепаратів. Створення за участі наших учених і введення в експлуатацію радіотелескопа сантиметрового діапазону довжин хвиль РТ-32, розташованого поблизу Золочева на Львівщині, відкриває нові можливості для вітчизняної радіоастрономії та космічної навігації. В Інституті молекулярної біології і генетики створюється сучасна лабораторія для роботи з інфекційними матеріалами. До речі, у бюджеті наступного року закладено триразове збільшення видатків на придбання сучасного обладнання та модернізацію наявного.

Цього року було здійснено фізичний пуск ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів». Це унікальна інноваційна установка, яка за технічними характеристиками не має аналогів у світі. Її успішне введення в експлуатацію стане запорукою створення сучасної експериментальної бази для наукового супроводу ядерної енергетики України, зокрема подовження строків експлуатації реакторів АЕС, а також для досліджень із нейтронами в галузі ядерної фізики й енергетики, радіаційної медицини, радіаційного матеріалознавства, виробництва медичних ізотопів. Крім того, сама установка стане об’єктом досліджень як прототип нових безпечних джерел енергії на базі підкритичних систем.

Наші науковці продовжують брати активну участь у конкурсах і виконувати низку проєктів за науковими програмами Європейського Союзу, НАТО, ЮНЕСКО й інших організацій і фондів. Завдяки участі українських фізиків у створенні та здійсненні експериментів на Великому адронному колайдері нещодавно відкрили нову квазічастинку – одерон, а наші біологи змогли долучилися до проєкту «ORBIT» Європейського Союзу.

Не можу не згадати і про те, що навесні цього року наша Академія отримала гідне поповнення: до її персонального складу було обрано нових членів – 30 академіків і 73 членів-кореспондентів, а також 27 іноземних членів. Всі вони – провідні фахівці у своїй галузі, представляють різні регіони України, як академічні, так і позаакадемічні установи. Не може не тішити, що жінок серед обраних кандидатів значно більше, ніж будь-коли за весь час існування Академії. Суттєво зменшився і середній вік членів Академії.

Ми продовжуємо вдосконалювати діяльність Академії, оптимізувати її структуру і принципи організації та функціонування. Цього року було затверджено оновлений Статуту Академії, який істотно посилює демократичні засади академічного устрою. Вже розпочала активну роботу Науково-технічна рада НАН України. Її завданням є залучення Академії до вирішення актуальних науково-технічних проблем галузей економіки і соціальної сфери та сприяння прискоренню впровадження наукових розробок академічних установ. Розпочато процес удосконалення принципів розподілу бюджетних коштів між установами з урахуванням ефективності їхньої діяльності. Запроваджено конкурсні підходи до відбору нових академічних цільових програм і цільових проєктів. Здійснено огляд витрат державного бюджету у сфері наукової та науково-технічної діяльності наукових установ нашої Академії за 2017–2019 роки. За його наслідками передбачено низку заходів, які сприятимуть підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. Це, зокрема, зміни до Порядку конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт для фінансування за бюджетною програмою «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень», а також удосконалення Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.

Розуміючи нові виклики, які останнім часом постали перед академічною наукою, у поточному році ми ухвалили, так би мовити, «стратегічний орієнтир» для нашої діяльності на найближчі роки – нову Концепцію розвитку НАН України до 2025 року. Її головна мета полягає у забезпеченні посилення внеску Академії в реалізацію пріоритетних напрямів економічного та соціального розвитку держави, збільшення обсягу досліджень дійсно світового рівня, ефективне використання бюджетних коштів та майна, поліпшення ситуації з кадровим забезпеченням і, безумовно, посилення зв’язків із владою та суспільством. За цією метою стоять конкретні шляхи її досягнення, а також визначені заходи з її реалізації, строки й очікувані результати.

Отож планів та цілей дуже багато. І попереду – лише спільна наполеглива праця.

Президент Національної академії наук України
академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ