Наноматеріали і нанотехнології використовують сьогодні у різноманітних галузях – від створення наноботів, чіпів і косметичних засобів до виявлення та лікування раку. Заступник директора Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України академік Андрій Рагуля розповів, у чому секрет наночастинок, чи завжди вони безпечні та як наноматеріали можуть очищати повітря від бактерій.
Учений зазначив: «Ера наноматеріалів почалася з досліджень німецького фізика Герберта Ґляйтера про нанодисперсний паладій. Він визначив, що механічні властивості матеріалу, створеного з наночастинок паладію (тобто частинок речовини розміром від 1 до 100 нанометрів) набагато більші, ніж у звичайного паладію. Це й започаткувало еру наноматеріалів. Вони підтягнули за собою і нанотехнології. Саме тоді, ще в студентські часи я познайомився з наноматеріалами. Коли я навчався на п’ятому курсі університету, професор Ростислав Андрієвський запропонував мені поекспериментувати з частинками нанодисперсного нікелю. Відтоді я займаюся наноматеріалами. Дисертації та загалом увесь мій науковий доробок стосується цієї теми. Наноматеріали – це надзвичайний світ, який багато чого змінює в думках вчених та інженерів. Відкриваються можливості, що раніше не були відомі для матеріалознавців, наукової спільноти та підприємців. За сорок років відкрилися сотні тисяч нових підприємств, які виробляють різноманітну нанопродукцію. Якщо в минулому столітті найбільшою і найрозгалуженішою була металургійна індустрія, яка сягала приблизно 1,2 трильйона доларів, то сьогодні нанотехнологічний ринок оцінюють майже в чотири трильйони доларів. Він і далі зростає».
Андрій Рагуля пояснив як можна використати знання про наноматеріали для створення зброї, коли в Інституті проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України замислилися над прикладним аспектом роботи в сфері наноматеріалів, що таке повітряна штора та в чому специфіка європейських проєктів.
Про дослідження в Інституті вчений підсумував: «Що ми отримали? Графіки демонструють, що в темряві без дії УФ випромінювання, через механічне руйнування знищилося 20% бактерій. А коли додали фотокаталітичний вплив і УФ випромінювання, кількість знищених бактерій збільшилася приблизно до 60%. Так ми підтвердили комбінований вплив на руйнування бактерій і спор грибків для очищення повітря. Створивши прилад, ми змонтували модуль і розмістили його в Національній бібліотеці імені Вернадського. Він продемонстрував, що протягом 40 хвилин провітрювання у повітрі майже не залишається бактерій. Мені здається, це виразний доказ ефективності та користі нашої роботи. У цьому проєкті «Нанотехцентр» відповідав за синтез наночастинок. Також нашій команді належить авторське право на розробку комбінованого впливу для очистки повітря. Проєкт закінчився у 2019 році, але ми продовжуємо свої дослідження. Нас цікавить, як можна за допомогою такої концепції очистити повітря ще й від вірусів. Мені здається, якщо ми придумаємо додаткові методи захоплення й окиснення вірусів, тоді ми зможемо поборотися і з ними».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією медійної платформи «КУНШТ»