Понад десятиліття – від 2010 року – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України провадять дослідження, спрямовані на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату.

Як відомо, такими пошуками наразі зайнятий увесь світ. Перша Всесвітня кліматична конференція відбулася понад 40 років тому, 1979 року. 1992 року було підписано Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, 2015 року – Паризьку угоду (головний посил якої – утримування зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів і спрямування зусиль на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів). За Паризькою угодою, зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів (ПГ) в атмосферу беруть на себе всі держави – незалежно від ступеню їхнього економічного розвитку. Україна ратифікувала цю угоду у 2016 році. Кожна країна індивідуально визначає свою участь у досягненні глобальної кліматичної мети – така участь передбачає подання національно визначеного внеску (НВВ) у скорочення викидів ПГ. Оскільки сторони зобов’язані що п’ять років переглядати свої нові національні зобов’язання та брати нові, амбітніші за попередні, то вчені Академії ще з 2015 року долучилися до порятунку планети від імені держави Україна.

Наслідки зміни клімату в Україні на сьогодні такі разючі, що прямо загрожують життю і здоров’ю її жителів через почастішання й інтенсивність аномальних природних явищ, підвищення середньої температури повітря, зростання посушливих місяців (як у холодні, так і у теплі сезони), зменшення тривалості й товщини снігового покриву, що загрожує втратою питної води та нестачею продовольства. Тому з часом дослідження науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України вийшли за межі досягнення кліматичних цілей, розширивши їх соціально-економічними. Отримані результати вчені представили на трьох кліматичних конференціях ООН, остання з яких – СОР26 – 26-та сесія Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату – відбулась у Глазго (Шотландія, Велика Британія) наприкінці жовтня – початку листопада 2021 року.

Проаналізувавши останні наукові дослідження в світі, Міжурядова група експертів з питань змін клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) заявила: якщо не вжити негайних заходів (тобто досягнути глибокого скорочення викидів вуглекислого газу CO₂ й інших ПГ), уже в найближчі 20 років глобальна температура зросте більш ніж на 1,5°С порівняно з доіндустріальною добою. «Зміна клімату є широкомасштабною, швидкою та інтенсивною, і деякі тенденції тепер незворотні, принаймні на цей період часу», – ідеться в останньому звіті IPCC, оприлюдненому в серпні цього року.

Потенційно 2025 року Україна може стати країною-господаркою чергової сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй. Тому результати перебування науковців сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України – завідувача сектору кандидата економічних наук Романа Подольця та провідного наукового співробітника кандидата технічних наук Олександра Дячука – на СОР26 Вчена рада Інституту заслухала на своєму засіданні 24 грудня 2021 року.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

6 листопада 2021 року в межах СОР26 відбувся один із найважливіших офіційних заходів України «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Представлений на цьому заході оновлений НВВ України підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES.

Разом із Німецьким інститутом економічних досліджень (Deutsche Institut für Wirtschaftsforschung in Berlin, DIW-Berlin) і консалтинговою компанією у сфері економіки DIW-Econ (належить DIW-Berlin) учені Інституту економіки та прогнозування НАН України провели консультації з представниками Міністерства екології, геології та природних ресурсів Республіки Казахстан і Акціонерного товариства «Жасил Даму»» (підвідомчої організації цього міністерства, відповідальної за підготовку кадастру антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами парникових газів) щодо залучення експертів української академічної установи до розроблення стратегічних документів Казахстану у сфері енергетики та клімату, які ґрунтуватимуться, зокрема, на використанні моделі TIMES, при створенні й удосконаленні якої планується використати досвід українських науковців.

Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим.

Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України також провели неформальні перемовини з представниками Покровської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) (Донецька область) щодо можливого наукового дослідження енергетичного переходу цієї громади на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року. Досвід і результати такого дослідження для Житомирської ОТГ викладено у статті «Методи та моделі оцінки енергетичного переходу на прикладі Житомирської об’єднаної територіальної громади» для останнього (четвертого) за 2021 рік числа наукового журналу «Економіка і прогнозування», засновником та видавцем якого є Інститут економіки та прогнозування НАН України.

Більшість офіційних і неофіційних делегацій на СОР26 формально та неформально оголосили, що їхні країни мають досягти нетто-нульових викидів ПГ (кількість викидів ПГ не має перевищувати рівня їхнього природного (ліси, океани тощо) та технологічного (спеціальні технології вловлювання вуглецю в промислових процесах або безпосередньо з повітря, або інше) поглинання) у 2050–2060 роках. Україна оголосила, що її економіки досягне нетто-нульових викидів ПГ не пізніше 2060 року.

Тому 2021 року формування кліматичної політики України надзвичайно активізувалося: затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 року, схвалено Оновлений Національно визначений внесок України, схвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, ухвалено Закон України «Про енергетичну ефективність», розроблено проєкт Інтегрованого плану з боротьби зі зміною клімату та розвитку енергетики України до 2030 року, схвалено Національний план дій з енергоефективності до 2030 року, розроблено проєкт Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 року. Наразі розробляється проєкт Закону України «Про основні засади (стратегію) низьковуглецевого розвитку України», або ж так званий Кліматичний закон України. До цієї діяльності активно долучалися або долучаються науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, зокрема, використовуючи свої багаторічні напрацювання у сфері економіко-математичного моделювання.

P.S. У річищі дослідження проблем, порушених на конференції СОР26, нещодавно в журналі з відкритим доступом “Energies” (“Енергії”), що індексується наукометричними базами даних Scopus та Web of Science), вийшла нова стаття згаданих вище учасників конференції у співавторстві з іншими співробітниками сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також дослідниками з Данської енергетичної агенції (Danish Energy Agency) – “Exploring the Long-Term Development of the Ukrainian Energy System” («Довгостроковий розвиток енергетичної системи України»). У ній досліджується й аналізується енергетичний та кліматичний розвиток України в контексті Паризької угоди та потреби світу обмежити глобальне потепління до 1,5 °C з використанням моделі TIMES-Україна.

У кліматично амбітному сценарії для України (без урахування можливостей водню, біометану й інших інноваційних енергоресурсів і технологій) прогнозується, зокрема:

80% частки відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії;
70% енергозбереження в будівлях;
50% частки електроенергії у структурі споживання транспортом;
36% зниження енергоємності та вуглецеємності промисловості за приблизно такої ж її структури, як зараз;
85% скорочення викидів ПГ від рівня 1990 року.

* * *

Бібліографічний опис статті

Petrovi´c, S.; Diachuk, O.; Podolets, R.; Semeniuk, A.; Bühler, F.; Grandal, R.; Boucenna, M.; Balyk, O. (2021). Exploring the Long-Term Development of the Ukrainian Energy System. Energies, 14, 7731. https://doi.org/10.3390/en14227731