Закінчено розчистку з моноліту черепа, який у 2020 р. знайшла на Мамай-горі експедиція Запорізького національного університету під керівництвом археолога Геннадія Тощева. Знахідці близько 7 тис. років. Завідувачка відділу біоархеології Інституту археології НАН України кандидатка історичних наук Інна Потєхіна розповіла про те, як досліджуватимуть череп та про риси обличчя тогочасної людини.
Щодо унікальності знахідки вчена зазначила наступне: «Мені передали череп з вирізки могильника Мамай-гора, який належить до часу неоліту, і я почала його розчищати, щоб ці крихкі кістки, особливо кістки обличчя, не були пошкоджені. Череп чекає реставраційна робота, потім виміри, щоб за комплексом ознак уже охарактеризувати його антропологічний тип. Проте уже на даному етапі можна описати риси обличчя цієї людини. Це не єдиний череп в Україні, ми маємо кілька подібних серій з інших могильників епохи неоліту. Їх ще називають могильниками маріупольського типу, вони всі споріднені, однаковими є обряд поховання та поховальний інвентар. Тобто ми вже більш-менш добре вивчили антропологічний тип».
Інна Потєхіна пояснила якими були риси обличчя тогочасних людей, як далі планують вивчати знайдений череп та чи відрізнялись зовнішньо люди епохи неоліту, що жили на території сучасної України, від тих, що населяли території сучасного Європейського Союзу: «Це дуже масивні черепи, обличчя в них широкі, у деяких бувають трошки сплощені на рівні очей. Орбіти низькі, прямокутні, ніс – середньо-широкий, добре виступає над лінією профіля. Це такий повний європеоїдний комплекс. Хоча це й сучасний антропологічний тип, тип пізнього кроманьйонця (до якого належить і сучасна людина), йому притаманні також деякі архаїчні риси – дуже масивні обличчя. На території сучасної України в нас є ще ймовірні генетичні нащадки цього типу, вони збереглися в Поліссі, і там знаходять популяції людей, риси обличчя яких нагадують риси неолітичних наших пращурів. (...) Спочатку буде реставрація цього черепа й усебічне його вивчення за так званою краніологічною програмою, тобто ми складемо антропологічний портрет, порівняємо з іншими черепами, з іншими колекціями. Патологію подивимось, чим він хворів, вивчимо стан зубної системи. Потім уже, коли будуть зроблені всі виміри, можна буде дуже обережно взяти зразок, найменшу частину, оскільки ми дуже дорожимо нашими черепами з неолітичних колекцій. Зразок ми передамо на аналіз ДНК в одну з провідних лабораторій Європи або Америки. Ми співпрацюємо з лабораторіями в Копенгагені, Стокгольмі, з Гарвардським університетом у США. На сьогодні ми вже передали саме з епохи неоліту (тобто від 7 до 4 тисячоліття до н.е.) більше 200 зразків на визначення ДНК. Маємо вже перші результати, деякі з них опубліковані. Дослідження черепа поінформує про популяцію могильника, в якому його знайшли, тому що вони трошки відрізнялися на берегах Дніпра. Зараз дуже цікаво дізнатися, наскільки генетичні, мітохондріальні групи збігаються з нашими антропологічними висновками щодо цього населення. (...) У часи мезоліту, неоліту й верхнього палеоліту територію всієї Європи, від Іспанії до Дніпра і далі, до Кавказу, населяв величезний масив так званих носіїв групи U мітохондріальної. Це масивні європеоїди, але там бувають різні лініджі (вертикальний ланцюг родичів від перших пращурів до останніх нащадків), і от наше населення з Наддніпрянської України найближче до груп мисливців-збирачів, які населяли територію Литви, Балтії. Наприклад, є такі могильники в Швеції, в Данії. Я ці черепи бачила в колекціях закордонних університетів, вони як наші, такі ж масивні, із атлетичними статурами. Тобто це люди, які були добре адаптовані до свого способу життя мисливців і збирачів».
Ознайомитися з аудіозаписом інтерв’ю За інформацією радіо «Культура»