Завідувачка відділу дослідження якості життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України докторка економічних наук Людмила Черенькодала коментар щодо питання якості життя та щастя українців.
Учена зазначила: «Бідність понад 50% – це показник за перше півріччя 2020-го року, коли співпали всі негативні фактори: пандемія, загальне падіння економіки. На кінець року показник вирівнявся і становив трохи більше як 47%, тобто все-таки менше від 50%. У 2021-му вже ситуація покращилася, але, на жаль, у 2022-му знову буде підвищення. Поки що немає економічних передумов для стійкого зниження показників бідності. Що стосується історії, то з 1999-го року ведуться статистичні спостереження бідності. І можемо говорити про таку динаміку: на початку 2000-х показник був більш ніж 80%, але відтоді дуже стрімко став знижуватися. Якщо у 2000-му ми мали десь 82%, то вже у 2007-му – найнижче значення, менше 20%».
Людмила Черенько пояснила що таке відносна бідність та медіанний дохід, чи має бідність національний характер, які є чинники добробуту та який зв’язок між бідністю і щастям.
Щодо «демографічного профілю» України соціологиня зазначила наступне: «Не секрет, що населення старіє. Якщо прийняти статус-кво, що нічого не зміниться в міграційній політиці, в політиці активного заохочення до народжень; покращення медичного обслуговування і зростання тривалості життя, тоді справді нас очікує така чисельність. Що буде тоді? Це буде дуже старе населення, безумовно, і ми, якщо доживемо, повинні розуміти, що зміниться у нашому житті абсолютно все. Не буде можливості, щоби хтось обслуговував людей, які не можуть обслуговувати себе самі. Тобто ми повинні готуватися до ситуацій, коли будемо вимушені, навіть при обмежених фізичних можливостях, все-таки піклуватися про себе самі. Ну і, звичайно, це фінансові чинники: чим менше людей працює і платить податки, тим менше можливостей (за солідарною пенсійною системою, яка є сьогодні) допомагати людям, які вже не можуть працювати. Ну. і якщо нічого знов-таки не станеться, усі тренди будуть, як зараз, і збережеться такий же рівень урбанізації, то усі стікатимуться до великих міст, де є, скажімо так, можливість працевлаштування, можливість заробити. Але якщо справді це населення буде кардинально старішим за сьогоднішнє, можливо, ми будемо спостерігати й інші тенденції: відтік, навпаки, з міст до таких малих населених пунктів, де можна жити спокійніше, вести підсобне господарство. До кінця це невідомо».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією платформи «Укрінформ»