23 березня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.
Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній |
На початку засідання члени Президії хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників Вітчизни, всіх українців, які загинули у війні Росії проти України.
академіки НАН України Володимир Горбулін, Вячеслав Богданов та Вячеслав Кошечко |
Про оцінювання масштабів та наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України розповіла академік-секретар Відділення економіки НАН України академік НАН України Елла Лібанова.
Вона зазначила, що внаслідок військової агресії з боку РФ за період з 24 лютого 2022 р. вимушеними переселенцями стали понад 12 млн українців. Понад 3 млн з них перетнули український кордон. Зважаючи на те, що до початку війни за кордоном вже перебувало (працювало) 3-3,5 млн наших співвітчизників (працездатних чоловіків і жінок), питання повоєнного повернення наших людей з-за кордону стає чи не найважливішим в контексті збереження української нації.
Також Елла Лібанова відзначила, що зовнішньо-міграційна хвиля, викликана агресією з боку РФ, має зовсім інший статево-віковий склад (переважно жінки з дітьми, менше – осіб похилого віку, невелика кількість чоловіків працездатного віку) порівняно з попередніми хвилями.
З-поміж двох типів вимушено переміщених українських громадян за кордоном – ті, які безпосередньо отримують юридичний статус біженця та відповідне соціальне забезпечення, і особи, що потребують тимчасового захисту – на сьогодні переважає саме другий.
Серед тих, хто виїхав після 24 лютого 2022 р., є не лише ті, хто залишив Україну в пошуках безпечного місця, але є й такі, хто вирішив скористатися можливістю переїхати до більш розвиненої та заможної країни.
Зважаючи на це, одним із головних постає питання повернення в Україну вимушених переселенців та трудових мігрантів.
Так, за словами Елли Лібанової, найголовнішим стимулом для повернення вимушених переселенців має стати швидке повоєнне відновлення економіки України, створення великої кількості нових робочих місць із достойним рівнем заробітної плати, налагодження програм професійної перепідготовки кадрів, відновлення та розвиток інфраструктури тощо. Окремі роль і місце мають бути відведені соціальному діалогу та консенсусній угоді між суспільством, бізнесом та державою у повоєнний час, зокрема щодо соціально справедливого економічного розвитку, рівного доступу громадян до суспільних благ та природної ренти, безпечного і захищеного існування кожної особистості та соціуму загалом.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Ярослав Яцків та член-кореспондент НАН України Володимир Устименко, які підкреслили важливість забезпечення повернення всіх, хто залишив Україну, і, особливо, науковців. Член-кореспондент НАН України Олег Рафальський зауважив на важливості долучення Академії до вирішення загальнодержавних проблем, сигналу того, що науковці не залишаються осторонь тих проблем, які постають перед державою. Академік НАН України Сергій Комісаренко звернув увагу на необхідності підтримки наукової молоді у цей складний період.
член-кореспондент НАН України Олег Рафальський |
Із доповіддю «Ядерний тероризм Російської Федерації в Україні – виклик для світової безпеки» виступив директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський.
академік НАН України Анатолій Носовський |
Він проаналізував ситуацію навколо ядерних об'єктів в Україні, які зазнають військових атак з боку Російської Федерації, пояснив, що РФ ігнорує міжнародне право та використовує ядерний тероризм.
Анатолій Носовський наголосив, що своїми терористичними діями, які пов’язані із захопленням ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС, бомбардуванням дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові Росія порушила всі принципи ядерної безпеки, створюючи таким чином загрозу радіаційних аварій.
Інститут проблем безпеки атомних електростанцій та Національна академія наук України будуть і надалі широко інформувати світову спільноту, зокрема наукову, про вкрай небезпечні дії Російської Федерації стосовно атомних електростанцій та інших ядерних об’єктів України, що створює реальні загрози світовій ядерній безпеці, а також закликає світову спільноту та наукове співтовариство до міжнародного визнання Російської Федерації країною-ядерним терористом.
В обговоренні доповіді взяв участь член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий. Він розповів про оцінку поширення радіонуклідів внаслідок пожеж у Чорнобильській зоні, яку регулярно проводять науковці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.
Далі члени Президії НАН України обговорили питання подальшої діяльності Національної академії наук України у складі Міжнародної асоціації академій наук (МААН).
Нагадаємо, що на попередньому засіданні Президії НАН України, 17 березня 2022 року було розглянуто та схвалено
звернення НАН України до керівництва МААН із закликом чітко висловити свою позицію і засудити нічим не спровоковану військову агресію Російської Федерації проти України.
У своїй відповіді МААН фактично дистанціювалася від будь-якого засудження дій російського агресора. Асоціація ніяк не відреагувала на бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, не виказала жодної підтримки на адресу Національної академії наук України, наших громадян та нашої держави. Така позиція МААН докорінно відрізняється від позиції величезної кількості міжнародних наукових організацій, об'єднань, дослідницьких центрів, зарубіжних академій наук, окремих учених та просто людей доброї волі, які засудили російську військову агресію проти мирної країни й висловили свою підтримку Національній академії наук України та всьому українському народу.
З огляду на це, Президія НАН України одноголосно прийняла рішення про вихід Національної академії наук України зі складу Міжнародної асоціації академій наук.
Також Президією НАН України було прийнято рішення про відтермінування весняної сесії Загальних зборів НАН України та сесій загальних зборів відділень НАН України до припинення дії в Україні воєнного стану.
академіки НАН України Володимир Семиноженко та Ярослав Яцків |
академік НАН України Леонід Лобанов |
академік НАН України Анатолій Булат |
академік НАН України Олександр Хіміч |