Чому життєво важливо посилювати санкційний тиск на Росію та як нині врятувати українську економіку – пояснює у своїй статті для інтернет-видання «Дзеркало тижня» старший науковий співробітник відділу міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Євген Редзюк.
«За найбільш стриманими підрахунками збитки, завдані Україні вторгненням окупантів з РФ, уже становили приблизно 300–600 млрд дол. США. З урахуванням втрат, понесених нами за 2014–2022 роки, РФ повинна відшкодувати Україні щонайменше 900–1200 млрд дол. Українські дипломатично-політичні інституції мають орієнтуватися не тільки на повернення територіальної цілісності, але й урахувати ці кошти як орієнтир для компенсації за завдані збитки.
Швидше за все, добровільного відшкодування коштів Росією не буде, тож санкції мають і надалі посилюватися нашими євроатлантичними партнерами, з одного боку, а з іншого — активи РФ повинні надходити до держбюджету України як репарації за завдані збитки. Крім того, в подальшому для повної компенсації необхідно разом з євроатлантичними партнерами впровадити простий і ефективний механізм — доходи від усього, що РФ продає на зовнішніх ринках (нафти, газу, золота, металів тощо), мають надходити на спецрахунок, з якого 50% перераховується Україні, а 50% — на закупівлю товарів для РФ невійськового і неподвійного призначення (обмін ресурсів на продовольство і ліки).
<...>
На сьогодні спостерігається недостатній рівень задіяних проти Росії санкцій, — це загрожує подальшою ескалацією, переростанням міжнародного воєнного конфлікту в більш масштабний, що майже однозначно призведе до міграційної кризи в Європі, до екологічних катастроф, дестабілізації світової економіки та навіть до голоду в деяких країнах світу.
Війна в Україні — це виклик світового масштабу, який має вирішуватися масштабними воєнними, санкційними і дипломатичними заходами. Півзаходи з тиском і дипломатичним вмовлянням не впливають на політичне керівництво РФ та її економіку, санкційні заходи від 2014 року — цьому підтвердження. Політико-дипломатичні інституції України повинні системно підкреслювати це і спонукати партнерів посилювати міжнародний тиск на країну-агресора і тих, хто бажає вести бізнес із нею. В іншому разі точкові санкції можуть вивести цей конфлікт на новий більш непередбачуваний рівень зі значними ризиками для всієї людської цивілізації», — певен учений.