Старша наукова співробітниця Інституту математики НАН України кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко зазначає: «Російська навала руйнує не тільки людські життя, будинки, вулиці, парки, стадіони, а й науку — гинуть науковці, руйнуються наукові інститути й лабораторії, зв'язки, можливості працювати, дослідження, плани, ідеї. Немає коштів на дослідження навіть там, де залишилися лабораторії та бібліотеки. Але чомусь, обговорюючи ризики війни для української науки, всі переважно мають на увазі виїзд усіх перспективних українських вчених за кордон назавжди. Бо нібито розвинені країни створили для них багато програм. Насправді цей ризик — не найстрашніший. Є інші, які зруйнують науку не менше».
Учена акцентує увагу на проблемах з міжнародними грантами для українських науковців, на засиллі росіян в західних наукових установах, на загрозі припинення фінансування наукових установ та фундаментальної науки.
Наостанок Ірина Єгорченко зазначає: «Що з цим робити? Донести до уряду, що наука потрібна Україні (різні галузі — і мовознавці, і літературознавці, і історики з філософами, і фундаментальні фізики з хіміками, біологами, екологами, географами та математиками). Важливо на державному рівні підтримати розвиток фундаментальної науки. У нас знайдеться чимало науковців, які можуть написати дуже прикладний план досліджень, але прикладна наука потребує фундаментальної. Якщо знищити зараз фундаментальну науку — не буде й прикладної. Не буде власної зброї. Не буде людей, які зможуть розібратися в іноземній. Не буде людей, які зможуть написати нашу історію, а не переписувати ворожу. Знищення науки і науковців завжди звільняє простір для шарлатанів, які легко наобіцяють дива малоосвіченим управлінцям. У справжній науці немає реального поділу на фундаментальну та прикладну. І справжня наука потрібна для гідного майбутнього будь-якої країни».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією ресурсу «Дзеркало тижня»