29 червня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у змішаному режимі (онлайн та офлайн) відбулося засідання Президії НАН України.
Під час засідання троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.
Про особливості правового регулювання публічних закупівель в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду розповіла учений секретар Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова доктор юридичних наук Веста Малолітнева.
У своєму виступі вона окреслила новації у порядку здійснення замовниками закупівель під час воєнного стану, визначила три напрями удосконалення законодавства з публічних закупівель у повоєнний час, зокрема 1) спрощення порядку здійснення публічних закупівель для забезпечення оперативності задоволення потреб замовників; 2) подальша цифровізація системи публічних закупівель з метою підвищення ефективності закупівель (запровадження електронного інвойсування та смарт-договорів); 3) стратегічне використання публічних закупівель для реалізації горизонтальних цілей за відповідними напрямами державної політики.
Особливу увагу доповідачка приділила розвитку сталих публічних закупівель, розвитку соціально відповідальних публічних закупівель, запровадженні «зелених» публічних закупівель.
Підсумовую науковиця зазначила, що публічні закупівлі мають бути чітко визначені у якості засобу реалізації плану відновлення України, що, у свою чергу, обумовлює необхідність розробки та затвердження Національної стратегії розвитку публічних закупівель із визначенням пріоритетів, яким мають слідувати замовники під час організації та здійснення своїх закупівель, а також цілей за відповідними напрямами державної економічної, екологічної і соціальної політики, у досягненні яких публічні закупівлі можуть відіграти важливу роль.
В обговоренні доповіді виступили академіки НАН України Вадим Локтєв, Валерій Геєць, Елла Лібанова, Володимир Радченко та член-кореспондент НАН України Володимир Устименко.
Із доповіддю «Матеріали та адитивні технології виготовлення полімерних виробів біомедичного призначення» виступив провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона доктор хімічних наук Валерій Демченко.
Робота науковців присвячена розробленню металовмісних полімерних плівкових матеріалів на основі біополімеру полілактиду і наночастинок срібла ультрадисперсного розміру (d < 10 нм) та формуванню виробів на їх основі за технологією 3D-друку.
Полілактид (ПЛА) – є одним з найбільш придатних і перспективних матеріалів для 3D-друку антимікробних і противірусних срібловмісних нанокомпозитів завдяки своїм фізико-хімічним властивостям – високій механічній міцності, біосумісності, нетоксичності.
Плівкові срібловмісні матеріали науковців формували трьома способами: відновленням іонів срібла в полімерних плівках, механічним введенням окремо синтезованих наночастинок срібла в полімерну матрицю та розпиленням наночастинок срібла на поверхню полімеру. На основі плівкових матеріалів екструзійним методом були створені філаменти, з них виготовляли вироби за технологією 3D-друку.
Створені матеріали дослідили за допомогою широкого спектру фізичних методів, зокрема ІЧ-спектроскопії, широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів, трансмісійної електронної мікроскопії, диференціальної сканувальної калориметрії, термогравіметричного й термомеханічного аналізу і механічних випробувань. Було виявлено антимікробну дію створених зразків щодо грам-позитивних референтних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів Staphylococcus aureus, грам-негативних – Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, дріжджоподібних грибів Candida albicans, а також противірусну активність щодо вірусів герпесу, грипу й аденовірусу. Виявлено, що досліджувані зразки не чинять токсичного ефекту.
В обговоренні доповіді виступили академіки НАН України Володимир Туркевич, Ігор Крівцун, Віталій Цимбалюк та доктор технічних наук Максим Юрженко.
Молодший науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г. Шевченка кандидат філологічних наук Вадим Василенко представив доповідь «Ідея українського культурного європеїзму в повоєнну добу: ретроспекції й перспективи».
Він зазначив, що ідея українського європеїзму має тривалу і складну історію: хронологічно вона сягає ще давньоруських, князівських часів, але своє культурне й політичне обґрунтування знаходить у ХХ ст.
Науковець простежив основні віхи в розвитку цієї ідеї у працях двох найвизначніших українських інтелектуалів того часу: лінгвіста й літературознавця Юрія Шевельова (який писав під кількома псевдонімами, найвідоміший із них – Шерех) і письменника Юрія Косача.
Суспільно-політичний аспект проблеми українського європеїзму, а вірогідніше – його кризи, яку Шерех означив як український «рахунок» Європі, він розвиває в циклі статей під назвою «Рахунок Европі». Шерех порушує низку питань, розгляд яких зводиться до проблеми місії України в західному, європейському, світі, а також потреби перевизначення понять України і Європи з погляду нового, повоєнного часу.
Ідею Європи Юрій Косач визначає через протиставлення різних філософських і політичних понять: окциденталізму і євразійства, «фаустівського духу» й «азіатського ренесансу», християнства й комунізму, космополітизму й націоналізму. Косач заперечує думку про цілісність і монолітність Європи, указуючи на відсутність її єдиного культурного та політичного центру, але водночас пише про єдність Європи як ідеї. Вихідною тезою, яку обстоює Косач, є думка не про одну, а про «кілька Європ», їхню глибоку неоднорідність, що виростає з дуалізму європейської думки, і саме навколо цього конфлікту, вважає він, і розгортається історія Європи.
В обговоренні доповіді виступили академіки НАН України Ярослав Яцків, Ганна Скрипник, Валерій Смолій та Микола Жулинський.
Далі із доповіддю «Стан і перспективи геокосмічних досліджень України в Антарктиці» виступив завідувач відділу радіофізики геокосмосу Радіоастрономічного інституту доктор фізико-математичних наук Андрій Залізовський.
Він зазначив, що Україна вивчає геокосмос у високих широтах Південної півкулі починаючи від моменту передачі у 1996 році британської антарктичної бази «Фарадей» під юрисдикцію нашої держави.
Для розв’язання численних оригінальних завдань за напрямом геокосмічних досліджень станцію обладнано сучасними науковими вимірювальними установками українського виробництва у надширокому діапазоні частот – від найменших або мілігерц (~10-3 Гц) до досить високих або гігагерц (~109 Гц). Завдяки цьому вона є найбільшою широкосмуговою електромагнітною обсерваторією в Антарктиці.
За останнє десятиріччя за геокосмічними дослідженнями отримано велику кількість вагомих результатів, серед яких:
- відтворення добових, сезонних і річних властивостей атмосферних гравітаційних хвиль та рухомих іоносферних збурень, а також ідентифікація джерела їх збудження;
- демонстрація можливості використання трьох глобальних електромагнітних резонаторів як індикаторів стану геокосмосу;
- створення методу частотно-часової селекції радіосигналів на наддовгих радіолініях, що дало змогу контролювати з Антарктики динаміку іоносферних неоднорідностей навіть в Арктиці;
- підтвердження можливості штучного живлення глобальних хвилеводів за допомогою електромагнітного випромінювання надпотужних нагрівних стендів;
- розроблення фізичної моделі переносу потужних атмосферних збурень на іоносферні висоти і до магнітосполученого регіону.
Більшість цих результатів отримано у плідній кооперації з вченими США, Норвегії, Польщі, Японії, Великобританії, Італії, Угорщини та інших країн.
В обговоренні доповіді виступили директор Центру космічних досліджень Польської академії наук професор Івона Станіславська, академіки НАН України Вадим Локтєв, Сергій Комісаренко, Зіновій Назарчук, Ярослав Яцків, члени-кореспонденти НАН України Юрій Ямпольський та Володимир Устименко.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.