13 липня 2022 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Спершу учасники зібрання заслухали дві наукові доповіді.

Про «Кібернетичний захист інформаційних технологій» доповів директор Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України Олексій Новіков.

Член-кореспондент НАН України Олексій Новіков

Як відзначив учений, кібернетична безпека держави, зокрема кібернетичний захист об’єктів критичної інфраструктури України, є одним з пріоритетних завдань науки.

У житті людства дедалі ширше використовуються інформаційно-комунікаційні технології, світовий інформаційний простір глобалізується. За даними Міжнародного союзу електрозв’язку, 2021 року зафіксовано 4,9 млрд інтернет-користувачів, тобто 63% людства.

Протягом останніх десятиліть в умовах формування й розвитку глобального кіберпростору, цифрової трансформації та побудови цифрового майбутнього світу виникли нові спектри ризиків і загроз у кіберпросторі. Тому захист національного кіберпростору, національних інформаційних ресурсів та інфраструктури надзвичайно важливий для кожної країни.

За даними корпорації Microsoft, більшість хакерських атак (46%) протягом 2020–2021 років спрямовувалися проти США, 19% – України, 9% – Великої Британії – 9%. Найбільше хакерських атак – 58% – зафіксовано з рф, 23% – із Північної Кореї, 11% – з Ірану.

Від початку повномасштабної агресії рф проти України проблема загроз та атак кіберпростору суттєво загострилася. За інформацією Служби безпеки України, у ніч проти 24 лютого 2022 року зафіксовано найбільшу кількість хакерських атак на українські інформаційні системи – росіяни планували знищити весь кіберзахист України. За інформацією Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України (CERT-UA), протягом першого місяця повномасштабної війни зафіксовано 198 кібератак російських і білоруських хакерів на державний сектор України.

За даними корпорації Microsoft від 27 квітня 2022 року, підготовка до кібератак проти України розпочалася ще за рік до повномасштабного вторгнення – у березні 2021 року. За квітень 2022 року щонайменше шість хакерських угруповань, пов’язаних зі спеціальними службами рф, здійснили 237 кібератак, з них – 32% спрямовувалися на українські органи влади різного рівня, 40% – на об’єкти критичної інфраструктури України.

В умовах масованих кібератак останнього року національна система кібербезпеки України виявила високу стійкість, професійність кадрового складу, здатність реагувати на комп’ютерні надзвичайні події в країні й успішність в умовах жорсткої інтелектуальної конфронтації. Важливою запорукою стримання кіберагресії рф є активізація наукових установ, колективів фахівців з інформаційних технологій, збільшення якісних розробок із кібербезпеки.

Фізико-технічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» має багаторічний досвід науково-технічних робіт у галузі інформаційної та кібернетичної безпеки. Останніми роками виконано десятки робіт державного оборонного замовлення з теорії та практики комп’ютерного моделювання, моніторингу, аналізу стану і проєктування систем кібернетичного захисту, зокрема створення моделей, описів, новітніх сценаріїв кібернетичного захисту, методів протидії зовнішнім атакам, зразків програмних засобів.

За статистикою агентства з кiбербезпеки та захисту інфраструктури США (Cybersecurity and Infrastructure Security Agency, CISA), 2020 року в програмних продуктах зафіксовано 17500 вразливостей з тенденцією зростання 2% на рiк. Тому довіра до відсутності недокументованих функцій та інших вразливостей програмних систем є ключовою вимогою і особливо важлива в системах критичної інфраструктури й інформаційних системах національного рівня.

2021 року фахівці Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» виконали п’ять робіт державного оборонного замовлення обсягом близько 4 млн гривень. Серед розробок, виконаних на замовлення Держспецзв’язку України у 2021 році, – «Програмно-апаратний комплекс для аналізу комп’ютерних програм та їх оновлень на відсутність недокументованих функцій». З його допомогою можна оцінити рівень упевненості у відсутності недокументованих функцій у досліджуваному програмному продукті. Перевагою комплексу є обчислювальна ефективність, яка дає змогу аналізувати реальне програмне забезпечення великого обсягу (понад 1 млн інструкцій), такого, як вихідні коди ядра операційної системи тощо, у прийнятний час (від хвилин до кількох діб) на комерційно доступних робочих станціях середнього рівня. 2021 року Держспецзв’язку України прийняла комплекс до експлуатації.

У Фізико-технічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» створено метод і процедуру побудови систем кібернетичного захисту інформаційно-комунікаційних систем, в основу яких покладено розроблену логіко-ймовірнісну модель успішності кібератаки на інформаційно-комунікаційну систему з урахуванням множини загроз й механізмів захисту. На основі оптимізаційного підходу запропоновано процедуру синтезу систем кібернетичного захисту з визначенням топології мережі, місць розміщення й міцності механізмів захисту. Розроблено «Програмний комплекс проєктування системи кібернетичного захисту інформаційно-комунікаційних систем», який базується на послідовності етапів створення комплексних систем захисту інформації Держспецзв’язку України.

Важливим етапом виконання впроваджуваних проєктів є підвищення кваліфікації персоналу замовників. Останніми роками викладачі Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» провели для них численні тренінги.

Роботи з кібернетичного захисту інформаційних систем і технологій – важлива ланка діяльності установ Відділення інформатики НАН України. Зокрема, фахівці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України здійснюють дослідження щодо використання алгебраїчного підходу та методів штучного інтелекту, створюють методи прихованої передачі інформації засобами комп’ютерної стеганографії, стійкі алгоритми постквантової криптографії тощо.

Серед партнерів Фізико-технічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України Олексій Новіков відзначив Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України й Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України.

Далі відбулось обговорення цієї наукової доповіді.

Віктор Жора

«Сфера захисту інформації, а згодом і сфера кібербезпеки набули актуальності у 1990-х роках – із розвитком глобальної мережі Інтернет. І в Україні, зокрема у Фізико-технічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» під керівництвом Олексія Миколайовича Новікова, відповідна спеціальність – «Захист інформації» – з’явилась у середині 1990-х, – зазначив заступник Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Жора. – Зараз сфера кібербезпеки є відносно новою, але дуже динамічною галуззю знань, і в ній знаходиться місце і практичній діяльності, і науковій. Якщо йдеться про криптографію, то це відповідні розділи математичного аналізу, абстрактної алгебри, теорії імовірностей, теорії імовірностей, квантової інформатики; якщо про формування моделей – то це теорія множин, математична логіка; якщо про практичну реалізацію – то це методи штучного інтелекту, машинного навчання тощо.

Про актуальність цієї галузі може свідчити також те, що в липні 2016 року НАТО визнало кіберпростір – поряд із суходолом, морем і небом – новим доменом проведення операцій. І зараз ми фактично спостерігаємо першу світову кібервійну, яка поєднується з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію нашої країни. У цій гібридній війні є дві складові – конвенційна і кіберскладова.

Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації України, яку я представляю, є одним з основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, формує та імплементує державну політику в сфері кіберзахисту. На базі нашої служби функціонує єдина урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події, яка реагує на кіберінциденти, розслідує їх. І вже з початку цього року зафіксувала 1350 кіберінцидентів, що майже втричі більше, ніж у першому півріччі 2021 року. Зараз ми активно протидіємо кіберагресії проти нашої держави. Безумовно, Україна демонструє тут неабиякі успіхи, що викликає захват у наших стратегічних партнерів. Це означає, що насправді Україна доволі ефективно використала наявні доволі обмежені ресурси, щоби збудувати національну систему кібербезпеки, поліпшити рівень захисту інформації в державних установах, об’єктах критичної інформаційної інфраструктури. І нам зараз є чим поділитися з нашими партнерами та зробити свій внесок у побудову колективної системи глобальної кібербезпеки.

Щодо співпраці з науковою спільнотою. Фізико-технічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» є нашим надійним партнером. Робота, про яку згадав Олексій Михайлович Новіков, а саме – побудова програмно-апаратного комплексу аналізу програмного забезпечення на предмет відсутності незадекларованих функцій – надзвичайно актуальна. Адже наш ворог десятиліттями інфільтрував в ІТ-інфраструктуру України свої програмні продукти, і намагається продовжувати цю політику й надалі. Тому комплекс, розроблений у Фізико-технічному інституті, ліг в основу першої в Україні лабораторії з дослідження програмного забезпечення на відсутність незадекларованих функцій. І це дуже важлива складова діяльності, яку наша служба спільно з іншими основними суб’єктами національної системи кібербезпеки здійснює для поліпшення стану кібербезпеки в державі й активного опору кіберагресії. Це робить свій внесок у загальну безпеку держави».

На завершення свого виступу Віктор Жора наголосив на необхідності максимальної реалізації потенціалу розробок, які зможуть допомогти активно протидіяти кіберагресії проти України.

Олександр Сапалев

Начальник Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інноваційної безпеки Служби безпеки України Олександр Сапалев розповів про співпрацю з науковцями, людський потенціал і необхідність розробок для вирішення проблем, що постають перед Україною у сфері кібербезпеки.

Академік Олександр Хіміч

Від імені Відділення інформатики НАН України висловися його академік-секретар академік Олександр Хіміч: «Відділення інформатики НАН України підтримує роботу, представлену Олексієм Миколайовичем Новіковим, як актуальний, інноваційний науковий напрям – створення вітчизняних систем нового покоління для захисту кіберпростору держави. Доповідь присвячено сучасним дослідженням для розв’язання нагальних задач кібербезпеки, а саме – виявлення вразливостей програмного забезпечення. Захищеність кіберпростору розглядається як пріоритетна складова національної безпеки і суверенітету держави. Кіберпростір – це місце, де наші науковці дійсно можуть давати і вже дають адекватну відповідь противнику. Кіберпростір має стати одним з елементів нашої асиметричної відповіді на агресію. Серцевиною роботи, представленої Олексієм Миколайовичем Новіковим, є її прикладна спрямованість – створення і практичне впровадження саме вітчизняного програмного забезпечення для кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури. Наукові школи кібернетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» і, зокрема, його Фізико-технічного інституту за останні 10 років виконали десятки робіт державного оборонного призначення. Перевагами прикладних розробок, зокрема програмного комплексу для аналізу комп’ютерних програм на відсутність недокументованих функцій, є автоматизація всього процесу пошуку й виявлення вразливостей, а також обчислювальна ефективність.

Роботи з розроблення вітчизняного програмного забезпечення кібербезпеки активно тривають в установах Відділення інформатики НАН України і поза межами Відділення. Виконуються дослідження в галузі використання алгебраїчного підходу та методів штучного інтелекту для виявлення вразливостей не тільки програмного, а й технічного забезпечення. Причому такий підхід дає змогу доказово підтверджувати стійкість системи до зовнішніх атак, а саме – відсутність критичних вразливостей. Розробляється цілий комплекс новітніх методів, зокрема методи прихованої передачі інформації засобами комп’ютерної стеганографії, стійкі алгоритми постквантової криптографії, криптологічні методи на основі квантових обчислень. Що стосується квантових обчислень, то в межах Відділення інформатики НАН України за дорученням Президії НАН України створено робочу групу, підготовлено пропозиції зі створення алгоритмічного і програмного забезпечення квантових обчислень. В Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України започатковано науковий семінар «Квантові моделі обчислень». Підготовлено до друку навчальний посібник «Основи квантової криптології». З інших питань за тематикою створення вітчизняного програмного забезпечення кібербезпеки діє спільний семінар Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України та Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України».

Академік Олександр Хіміч також коротко описав об’єктивні причини проблем за цим напрямом роботи і наголосив, що співпрацю за ним слід нарощувати і вважати пріоритетною.

Академік Михайло Ільченко

Голова Вченої ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік Михайло Ільченко додав кілька власних акцентів до цього обговорення: «Виступи двох представників державних органів управління показали, наскільки затребуваною для України є діяльність у цій дуже відповідальній для безпеки держави сфері. Для того, щоб Україна виявилася готовою до цих атак, мало щось створюватися. Зокрема, готувалися фахівці у цій сфері. 1995 року, коли в Академії велася розмова про фізтехівську модель підготовки фахівців, з ініціативи академіків Бориса Євгеновича Патона і Михайла Захаровича Згуровського (тоді Міністра освіти і науки України) у Київському політехнічному інституті було створено фізико-технічний факультет, на якому з’явилися спеціальності «прикладна математика» і «прикладна фізика». Минуло близько 10 років – і саме на цьому фундаментальному базисі з’явилися спеціальності «інформаційна безпека» і «кібербезпека». Така послідовність виявилася життєвою.

Підготовка фахівців і виконання розробок науковці КПІ здійснювали спільно з насамперед Інститутом кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. З’явилося нове покоління фахівців і викладачів у цій абсолютно новій сфері діяльності. Про високу якість їхньої підготовки свідчить те, що 2016 року молода команда КПІ виборола перше місце у всесвітньому змаганні так званих білих хакерів. Зараз ці молоді фахівці є викладачами для нового покоління фахівців і можуть виконувати дуже відповідальні вітчизняні розробки. Проблеми полягають у тому, що, маючи унікальні знання, ми досі не маємо замовлень на наші вітчизняні розробки. Але життя змусить. За доповіддю Олексія Михайловича Новікова стоять десятки проєктів, виконаних на замовлення державних органів. Ми готові до викликів, готові розширювати ці роботи. І не тільки у сфері інформаційної безпеки».

Президент НАН України академік Анатолій Загородній

Обговорення першої наукової доповіді підсумував Президент НАН України академік Анатолій Загородній: «Про важливість кібернетичного захисту інформаційних технологій свідчить, зокрема, та обставина, що ще 2016 року НАТО офіційно визнав кіберпростір однією з арен воєнних дій. І ми розуміємо, що сьогодні кожен громадянин, по суті, може стати жертвою кібератаки, тому проблема кіберзахисту інформаційного простору надзвичайно актуальна. Ще до повномасштабного вторгнення російської федерації Україна щоденно зазнавала і продовжує зазнавати безпрецедентної кількості кібератак. І саме завдяки українським фахівцям державі вдається успішно їм протидіяти. Було дуже приємно почути, що наша держава дійсно може протидіяти цим кіберзагрозам. А те, що вже на час вторгнення фактично вдалося відбити кібератаки, свідчить, що виконано дійсно дуже велику робота, і наш кіберзахист – ефективний.

У середині лютого цього року ми заслухали на засіданні Президії доповідь завідувача відділу теорії цифрових автоматів Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України доктора фізико-математичних наук Олександра Олександровича Летичевського про наукові дослідження в галузі кібербезпеки об’єктів критичних інфраструктури. На жаль, війна демонструє, що об’єкти критичної інфраструктури можуть бути знищені ще й фізично. Але, попри це, кібернетичний захист інформаційних технологій і систем лишається дуже важливим.

Фізико-технічний інститут Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» протягом багатьох років здійснює дослідження і науково-технічні розробки в галузі комп’ютерного моделювання, моніторингу, створення моделей новітніх сценаріїв кібернетичного захисту, методів протидії зовнішнім атакам тощо. І важливо відзначити, що такі наукові дослідження знаходять практичне застосування, зокрема, в Державній службі спеціального зв’язку і захисту інформації України, Службі безпеки України, Раді національної безпеки і оборони України. На думку фахівців, російсько-українська війна є першою, але, очевидно, не останньою у світі повномасштабною кібервійною. Тому кібербезпека, а відтак і підготовка відповідних фахівців так само важлива, як і міць наших Збройних Сил.

Як наголошував у своєму виступі Олександр Володимирович Сапалев, ми повинні посилювати співпрацю Академії із закладами вищої освіти, зацікавленими органами державної влади, бізнесом. Об’єднувати зусилля всіх фахівців, які працюють у галузі кібербезпеки. Мені дуже приємно було почути, що Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Відділення інформатики НАН України готові спряти зміцненню такої співпраці».

Далі з доповіддю «Хімічні дослідження для вітчизняної фармації як складова національної безпеки» виступив перший заступник генерального директора з наукової роботи Науково-технічного комплексу (НТК) «Інститут монокристалів» НАН України (Харків) член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов.

Член-кореспондент НАН України Валентин Чебанов

За словами доповідача, національна безпека країни ґрунтується насамперед на здоров’ї її громадян, а тому медична і фармацевтична галузі є її ключовими складовими, що наочно демонструють як пандемія COVID-19, так і війна росії проти України. Установи НАН України активно залучені до наукових і науково-технологічних розробок фармацевтичного спрямування, вони є важливою частиною української фармацевтичної галузі і, відповідно, системи національної безпеки. Однак зараз спостерігається суттєве скорочення досліджень галузевої й університетської фармацевтичної науки в Україні: практично припинив існування Державний науковий центр лікарських засобів, у складних умовах перебуває Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук (НАМН) України й Інститут мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова НАМН України, послаблено науково-дослідницьку роботу зі створення лікарських засобів у фармацевтичних університетах. Усе це спричинює критичний розрив між фундаментальними та прикладними дослідженнями, ускладнює впровадження їхніх результатів у виробництво. Тому важливо максимально швидко подолати цю негативну тенденцію за рахунок активнішої участі НАН України у розв’язанні проблем, які раніше було покладено на галузеву фармацевтичну науку.

Досвід такого поєднання академічної і галузевої складових має Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України, яке успішно здійснює міждисциплінарні дослідження функціональних матеріалів фармацевтичного та медико-біологічного призначення. Науковці відділення проводять комплексні дослідження на ключових етапах створення нових або генеричних лікарських засобів та їхніх компонентів у межах концепції «від молекули до лікарського засобу». Це – розвиток можливостей органічної хімії у напрямах пошуку нових органічних реакцій та новітніх методів синтезу; аналіз кореляцій «структура–властивості»; цілеспрямований дизайн лікоподібних молекул; створення компонентів і технологій лікарських засобів; хіміко-аналітичне забезпечення досліджень і контроль якості ліків та їхніх компонентів.

Фахівці НТК «Інститут монокристалів» НАН України активно співпрацюють у галузі хімічних досліджень для вітчизняної фармації з провідними науковими установами НАН України, інститутами національних галузевих академій наук, закладами вищої освіти і закордонними науковими центрами. Комплекс уже тривалий час має тісні зв’язки з усіма фармацевтичними підприємствами і компаніями України та лабораторіями, задіяними у державному контролі лікарських засобів.

У Науково-дослідному відділенні хімії функціональних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України отримано низку важливих наукових результатів. Зокрема, розроблено стратегію керування хемо- та регіоспрямованістю багатокомпонентних гетероциклізацій, на її основі запропоновано багатокомпонентні реакції полінуклеофілів і карбонільних сполук, за допомогою яких шляхом варіювання реакційних параметрів можна керувати напрямком взаємодій, селективно отримуючи у реакціях однакових вихідних хемотипів до п’яти різних гетероциклічних систем.

На основі використання мікрохвильової та ультразвукової активації запропоновано ефективний інструментарій для препаративного органічного синтезу за рахунок гнучкого та широкого варіювання реакційних умов.

На принципах екологічної дружності створено нові методи синтезу компонентів лікарських засобів. Із використанням хімічних реакторів періодичної дії, а також інноваційних підходів із застосуванням проточних реакторів у межах виконаних науково-технологічних робіт масштабовано методики синтезу фармацевтичних субстанцій та агроветеринарних препаратів до напівпромислового рівня.

За рахунок системного поєднання методів фармакологічного скринінгу, in silico досліджень кореляції «структура-дія» та біологічних випробувань in vitro й in vivo окреслено пріоритетні види активності й експериментально встановлено для одержаних сполук антибактеріальну, протизапальну, протипухлинну, протитуберкульозну, противірусну, антиоксидантну й антидіабетичну активності. Виявлено «сполуки-хіти» для подальшої їхньої оптимізації, поглиблених досліджень і спрямованого синтезу нових біологічно активних молекул як потенційних лікарських засобів.

На основі фундаментальних і прикладних досліджень зі створення нових препаратів для фотодинамічної терапії синтезовано органічні сполуки, що є потенційними основами для лікарських засобів. Для препарату Астрідін, який вирізняється високою ефективністю й селективністю та низькою токсичністю, розроблено новий метод синтезу, оптимізовано кожну його стадію для масштабування до промислового виробництва.

Створено нове покоління гідрофільних основ-носіїв, які селективно абсорбують позаклітинну рідину (ексудат, гній), однак не абсорбують внутрішньоклітинну воду і не пересушують здорові тканини. При цьому цитотоксична і місцево подразнювальна дія гідрофільних основ усувається, а терапевтичний ефект лікарських речовин посилюється, що підтверджено в клінічних умовах. Такі основи-носії використані для створення лікарських препаратів у формі мазей, кремів, гелів, рідин, супозиторіїв, аерозолів, піни та спреїв.

У межах виконання державного замовлення розроблено новий пінний препарат із широким спектром антибактеріальної дії, зокрема проти резистентних до антибіотиків штамів бактерій, місцевої знеболювальної та антиоксидантної дії. Препарат готовий до впровадження і може використовуватися для місцевого лікування ран у першій фазі ранового процесу і знезараження ран на догоспітальному етапі для профілактики гнійних ускладнень і некрозів.

Підготовлено правила стандартизації фармацевтичної продукції Міністерства охорони здоров’я України і створено систему гармонізованих нормативних документів, які регулюють обіг лікарських засобів на різних етапах їхнього життєвого циклу, а також елементи системи гарантування їхньої якості й сертифікації, що сприяло розвитку українського фармацевтичного сектору. Визначені статті Державної фармакопеї України, стандарти і нормативні документи є обов’язковими для застосування всіма фармацевтичними підприємствами, що гарантує високу якість вітчизняних лікарських препаратів.

Створено нині єдиний в Україні відокремлений науковий підрозділ, що займається створенням технологій та аналізом лікарських засобів у рідких і м’яких формах, аерозолей та спреїв. Підрозділ оснащено унікальним науковим і, головне, технологічним обладнанням, завдяки чому можна здійснювати трансфер розробок безпосередньо у виробництво. Зусиллями наукового колективу цього підрозділу на ринок України виведено понад 150 готових лікарських форм.

Потому відбулось обговорення цієї доповіді.

Академік Віталій Кальченко

«Перед війною об’єм фармацевтичного ринку в Україні сягав $4 млрд. За цим показником наша країна посідала десяте місце серед країн Центральної та Східної Європи. На неї припадало 0,3% світового і 1% загальноєвропейського ринку фармринку. Але український фармацевтичний ринок розвивався значно швидшими темпами, ніж загальноєвропейський ринок, – зазначив радник при дирекції Інституту органічної хімії НАН України академік Віталій Кальченко. – В Україні вироблялася понад тисяча лікарських препаратів. Але – на основі субстанцій, закуповуваних у Китаї (власних виробництв субстанцій у нас практично немає). Останніми ж роками, особливо під час пандемії, Китай різко підняв ціни на субстанції, які постачає всьому світові, і зменшив асортимент постачань, створивши світову проблему, яку називають «medicine’s power» («влада ліків», залежність від лікарських препаратів). У цю залежність потрапили практично всі країни, які закуповували субстанції. Навіть США та Європа, що використовували 70% китайських субстанцій у виробництві своїх лікарських препаратів. Але західні країни оперативно відреагували на цю проблему, ухвалили відповідні програми, спрямували великі кошти на релокацію виробництв із Китаю до своїх країн, а також на інновації. Франція, наприклад, виділила на релокацію та інновації 15 млрд євро. Зараз у межах фармацевтичного гіганта «Санофі» створюється спеціалізована компанія «Єврофі», яка вироблятиме субстанції на суму 1 млрд євро щороку. Причому у виробництво цих субстанцій уже закладаються новітні технології – енергоощадні, маловідходні, екологічно безпечні. І всі вони базуються на здобутках органічної хімії. Власні розробки НТК «Інститут монокристалів» НАН України є передовими у плані створення на їхній основі виробництва лікарських препаратів.

Що робить Україна, щоб вирішити цю проблему залежності від лікарських препаратів? Наша Асоціація «Виробники ліків України» звернулася з відкритим листом до Уряду України для полегшення, спрощення закупівлі лікарських субстанцій, препаратів і пришвидшення їхньої реєстрації. Але жодних пропозицій щодо виробництва власних субстанцій не надавалося – кожна фармацевтична компанія вирішує цю проблему як може. Харківський Завод хімічних реактивів завдяки цьому збільшив номенклатуру препаратів, субстанцій, які випускає, і став зараз лідером нашої країни у виробництві субстанцій. Ще одна велика українська компанія – «Фармак» – за допомогою чеської фірми створила нове виробництво субстанцій, вклавши у цей проєкт 50 млн євро. Та, на жаль, наші фармацевтичні компанії ще недостатньо багаті, щоб мати у своєму складі спеціальні підрозділи, які розробляли б технології субстанцій і впроваджували їх у виробництво. Розробленням технологій фармпрепаратів в Україні займаються потужні приватні науково-виробничі фірми – такі як «Єнамін», «Укроргсинтез», «Сполука», а також академічні установи – Інститут монокристалів, Інститут органічної хімії. Але для конкурентоздатності академічним інститутам потрібно переоснастити свою матеріальну базу, закупити сучасне обладнання. Необхідні також зміни до законодавства, які стимулювали б інновації.

Розроблення технологій і їхнє впровадження у виробництво – це дуже складне завдання, до виконання якого мають докластись і хіміки, і біологи, і фармацевти, і медики, і виробничники, й економісти. А для об’єднання, координування і, головне, фінансування їхніх зусиль потрібна відповідна державна програма, про яку вже багато років говорять, але яка досі не ухвалена».

Академік Михайло Тукало

Директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік Михайло Тукало висловив сподівання на збереження української хімічної школи, яка була з однією з найкращих іще за радянських часів. За його словами, логістичні проблеми, спричинені пандемією COVID-19 і війною, унаочнили необхідність власних ліків і тест-систем. А отже, потрібно думати про здоров’я і добробут нації на майбутнє, для чого вкрай потрібно зберегти потенціал українських хіміків і фармацевтів.

Академік Михайло Тукало також зупинився на питаннях синтезу нових ліків за допомогою нових методів, які суттєво прискорюють цей процес (такі методи застосовуються і в НТК «Інститут монокристалів» НАН України), і розробленні вітчизняних барвників для сучасних тест-систем (промислове виробництво може здешевити їх утричі), а також на проблемі антибіотикорезистентності (навіть світові фармацевтичні гіганти з бюджетами більшими, ніж у деяких країн, не бажають вкладатись у створення нових антибіотиків, тож уся надія на академічні групи, зокрема й українські).

Доктор медичних наук Володимир Короленко

«Фармацевтична галузь є дійсно важливим сектором нашої економіки і багато в чому визначає, зокрема, національну безпеку України, її обороноздатність, життєдіяльність країни, та вирізняється великою наукоємністю і потребує тісної міжгалузевої кооперації. Розвиток фармацевтичної галузі тісно пов’язаний із науковими дослідженнями у різних галузях знань, технічними, технологічними досягненнями й інноваціями, – зазначив заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками доктор медичних наук Володимир Короленко. – Поза сумнівом, розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості є одним із ключових напрямів економічного зростання України, сприяння відновленню й примноженню людського капіталу. З огляду на реалії світового розвитку фармацевтичної сфери, постає питання збільшення частки національного продукту за рахунок не лише виробництва препаратів-генериків, а й трансферу технологій та виведення на ринок інноваційних препаратів, які потребують активної участі інститутів Академії наук у розробленні нових інноваційних молекул, активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та готових лікарських форм.

Яскравим прикладом вдалого залучення фундаментальної науки, знань і досвіду вчених Академії наук до розроблення нових унікальних препаратів була співпраця Фізико-хімічного інституту імені О.В. Богатського НАН України з фармацевтичним підприємством «Інтерхім», результатом якої свого часу стало створення таких оригінальних препаратів, як «Феназепам», «Аміксин», «Гідазепам» і «Левана».

Слід відзначити також внесок у розвиток фармацевтичної галузі України Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України – провідного наукового центру, в якому виконуються міждисциплінарні дослідження за багатьма пріоритетними напрямами сучасного матеріалознавства, фізики, хімії, біології та медицини. Фармацевтична галузь активно використовує унікальний технологічний парк цього комплексу, а також АФІ, виробництво яких налагоджено на державному підприємстві «Завод хімічних реактивів», що має ліцензію Держлікслужби та випускає фармацевтичні субстанції – такі як валідол, гідрохлорид кокарбоксилази, тіотриазолін і деякі інші. До напрямів досліджень Інституту монокристалів належать: отримання біологічно активних речовин, розроблення матеріалів для фотодинамічної терапії, впровадження екологічно безпечних технологій синтезу з використанням проточних реакторів, фармрозроблення м’яких лікарських форм, спреїв і аерозолів.

Водночас, через недостатню фінансову підтримку останніми роками вітчизняні інноваційні препарати на ринок, на жаль, не виводилися. Тому не випадково, що торік Держлікслужба і НАН України підписали Меморандум про партнерство, який, зокрема, передбачав створення на базі структурного підрозділу Інституту монокристалів науково-дослідного відділення хімії функціональних матеріалів – уповноваженого центру з контролю якості лікарських засобів. Головною метою цього меморандуму є об’єднання зусиль Держлікслужби та наукової спільноти Академії наук у галузі розроблення і впровадження нових стандартів контролю якості лікарських засобів для гармонізації нормативно-правової бази України з вимогами директив Європейського Союзу (що особливо актуально зараз, коли ми стали кандидатом у члени ЄС), а також здійснення моніторингу якості задля запобігання фальсифікації лікарських засобів».

На завершення свого виступу Володимир Короленко підкреслив, що Держлікслужба – центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах контролю якості й безпеки лікарських засобів, медичної техніки і виробів медичного призначення, обігу наркотичних засобів, – відзначає високий рівень і комплексність наукових досліджень, які проводяться інститутами Академії наук у галузі фармакоорієнтованої хімії, і переконана, що українська фармацевтична сфера має всі перспективи інноваційного розвитку, не в останню чергу, завдяки інститутам Національної академії наук України.

Академік В’ячеслав Кошечко (праворуч) і академік Вячеслав Богданов

«Хіміки НТК «Інститут монокристалів» НАН України брали активну участь у виконанні проєктів усіх цільових програм НАН України зі створення нових речовин і матеріалів хімічного виробництва, – зазначив віцепрезидент НАН України, голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік В’ячеслав Кошечко. – Хочу згадати останній їхній проєкт, який стосувався створення агроветеринарних препаратів у вигляді супрамолекулярних комплексів із нанорозмірними контейнерами і завершився у 2021 році реальним впровадженням – уже сьогодні розробленими й зареєстрованими препаратами обробляється близько 30% усіх яблукосховищ України. Утім, значно важливіше те, що результати, отримані в межах цієї роботи, стали основою нової наукової теми, яка безпосередньо стосується фармації. Це використання наноконтейнерів для інкапсуляції ліків, серед яких, зокрема, такий відомий вітчизняний препарат, як тіотриазолін. Така інкапсуляція надає лікам нових якостей. Хочу також звернути увагу на те, що дослідження, і це дуже важливо, здійснюються за рахунок подвійного фінансування – з боку нашої Академії наук і з боку приватних інвесторів (причому фінансування з цього другого джерела доволі солідне).

Друге. Важливою є співпраця хіміків комплексу із Заводом хімічних реактивів, який виробляє майже 30% номенклатури вітчизняних фармацевтичних субстанцій. На прикладі НТК «Інститут монокристалів» НАН України можна побачити реальну спільну роботу науковців і державного підприємства, що виробляє готову продукцію. І йдеться не просто про виконання рутинних сервісних робіт – на замовлення Заводу хімічних реактивів створюються нові технологічні процеси, зокрема вдосконалюються синтетичні підходи до виробництва, розробляються, валідуються аналітичні методики тощо. Приваблює і те, що завод є майданчиком для подальшого впровадження розробок НТК.

Досягнення вказаних результатів було б неможливим без створення в НТК спеціального наукового підрозділу, що займається розробленням готових лікарських препаратів, технологіями їхнього виробництва, підготовкою досьє для реєстрації та розробленням нормативних документів. Раніше це було завдання галузевої фармацевтичної науки, котра, на превеликий жаль, дуже занепала.

Валентин Анатолійович Чебанов доповів лише про частину здійснюваних нашими хіміками важливих досліджень із синтезу і створення лікарських засобів. Потенціал нашої Академії в цьому напрямі доволі потужний. На жаль, він іще не повністю використовується. Це – і Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського з його унікальним, відомим на всю Україну підприємством «Інтерхім», й Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії імені В.П. Кухаря, й Інститут органічної хімії, де створюються, зокрема, унікальні біологічно активні речовини. По суті, всі інститути Відділення хімії НАН України тією чи іншою мірою займаються створенням лікарських засобів.

Що стосується розвитку цього напряму: мені здається, з огляду на ситуацію, що склалася в Україні, найперспективнішим є створення генериків (хоча нові лікарські засоби теж потрібні, це зрозуміло). Чому генерики? Тому що вони пройшли всі клінічні випробування і вже використовуються. Клінічні випробування – дуже й дуже дорога річ, не завжди можлива в Україні. А наші хіміки можуть синтезувати будь-яку відому молекулу, будь-який відомий генерик».

Академік Ігор Крівцун (праворуч) і академік Олександр Пономаренко

Від імені Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України доповідь члена-кореспондента НАН України Валентина Чебанова підтримав академік-секретар Відділення академік Ігор Крівцун: «На перший погляд може видатися, що фармація, як і медико-біологічні дослідження загалом, у нашому Відділенні виглядають як чужорідне тіло. Але медичні матеріали, до яких, безумовно, належать і лікарські засоби, – це передусім функціональні матеріали, на яких добре знаються науковці нашого Відділення.

Хочу нагадати, наприклад, що в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України під керівництвом академіка Бориса Євгеновича Патона було успішно реалізовано цікавий інноваційний проєкт – зварювання й обробка живих тканин під дією високочастотного електроструму. Можна також згадати роботи зі створення біосумісних матеріалів та імплантатів широкого спектру застосування, що зараз виконуються в інститутах нашого Відділення. Наприклад, в Інституті проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України виконуються вкрай важливі дослідження, пов’язані зі створенням імплантатів на основі біоактивної кераміки зі стовбуровими клітинами, що прискорюють регенерацію кісткової тканини.

І сьогодні на прикладі ще однієї наукової установи нашого матеріалознавчого відділення ми побачили, що цілком можливо поєднати глибокі фундаментальні дослідження з органічного синтезу, кристалографії, теоретичної хімії із прикладними дослідженнями в галузі хімічного аналізу, масштабування синтетичних методик і, що важливо, із розробленням лікарських засобів і технологій їхнього виробництва.

Нагадаю, що дія деяких лікарських засобів залежить не лише від хімічного складу препарату, а ще й від його структури. А це вже матеріалознавство».

Академік Микола Картель (крайній праворуч)

Оскільки фармація традиційно є суміжною, спорідненою галуззю для хімії, зокрема прикладної, то на наукову доповідь члена-кореспондента НАН України Валентин Чебанова відреагував також академік-секретар Відділення хімії НАН України академік Микола Картель: «Харків – дійсно провідний центр фармації, і не тільки для України. Він відомий у всьому світі як центр підготовки спеціалістів – фармакологів, технологів для фарміндустрії тощо. У Харкові є Національний фармацевтичний університет, який готує спеціалістів у цій галузі. А до певного часу існував Державний науковий центр лікарських засобів і фармакопейний комітет, які в багатьох аспектах контролювали нормативно-технічну документацію, технології. Більшість цих функцій перебрав на себе НТК «Інститут монокристалів» НАН України, за що маємо йому подякувати.

Ми дуже цінуємо зв’язки з колегами не лише з академічної сфери, а з освітньої, а також із підприємствами. Тому багатьох фахівців запрошуємо до свого Відділення дійсними членами і членами-кореспондентами НАН України. Валентин Анатолійович Чебанов також член-кореспондент НАН України за нашим Відділенням, хоча формально належить до Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України. Це підтверджує те, що наші зв’язки дуже сильні, потужні і плідні. Є спільні здобутки, є державні премії в цій галузі».

Як зауважив академік Микола Картель, впровадження вже наявних напрацювань (а вони доволі серйозні) – окрема справа, яка потребує колективних зусиль. На його думку, після війни слід буде наполягати на започаткуванні державної цільової науково-технічної програми з розроблення вітчизняних діагностичних, профілактичних, лікувальних засобів, прогностичних методів тощо. І це могли би взяти на себе відділення НАН України – Відділення хімії, Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології та Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства.

Академік НАН України Володимир Семиноженко (праворуч) і академік НААН України Ярослав Гадзало

Голова Ради директорів НТК «Інститут монокристалів» НАН України академік Володимир Семиноженко відзначив, що тематика фармації з’явилася в Україні лише 30 років тому внаслідок конверсії після розпаду СРСР, коли потрібно було якось задіяти хімічну базу, і лише в останні 15 років хіміки динамічно націлилися на фармацевтичну сферу. За його словами, війна переконує, що не менш важливою за продовольчу є фармацевтична безпека. На думку академіка Володимира Семиноженка, аби почуватись упевнено у критичних ситуаціях, Україна має щонайменше наполовину забезпечити себе ліками власного виробництва (замкненим циклом), склавши, зокрема, перелік життєво важливих препаратів (перед війною з такою ініціативою до НАН України звернулося Міністерство охорони здоров’я України, і відповідна робота вже почалася).

Академік Володимир Радченко

Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік Володимир Радченко наголосив, що створення нових ліків неможливе без більш плідної співпраці з біологами: «Пошук не має бути сліпим, бо речовин, що реально діють, не дуже багато. Природа, фактично, сама все створила. Наприклад, лізімахія (або ж вербозілля) виробляє речовину фарнезол, яку в Японії синтезували як найпотужніший бактерицидний препарат. Але найцікавіше те, що цю ж речовину виробляють і окремі види диких бджіл, які з її допомогою консервують їжу. І так далі. Тому можливий спрямований синтез речовин, що дійсно мають потужні властивості».

Зліва направо: академіки Анатолій Загородній, Володимир Горбулін і Сергій Пирожков

Підсумував обговорення другої наукової доповіді Президент НАН України академік Анатолій Загородній: «Наша Академія завжди приділяла і продовжує приділяти серйозну увагу науковим дослідженням, спрямованим на зміцнення здоров’я людини. Багато наших інститутів мають значний доробок із медико-біологічних і хіміко-фармацевтичних напрямів. Ми усвідомлюємо, що такі розробки є дуже важливою складовою забезпечення здоров’я людини.

На базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України створено потужний науковий центр, який орієнтується на розв’язання проблем вітчизняної фармації та органічно поєднує глибокі фундаментальні й прикладні дослідження в галузі хімії з науково-технологічними розробками. І це справляє дуже добре враження.

Надзвичайно важливо, що у тісній співпраці з Держлікслужбою нам вдалося створити у Харкові уповноважений центр з контролю якості лікарських засобів, що, безумовно, позитивно впливає на розвиток української фармацевтичної промисловості.

Академія розуміє необхідність подальшого розвитку таких досліджень, активної участі наших науковців у програмах імпортозаміщення лікарських препаратів. Разом із Міністерством охорони здоров’я України і Держлікслужбою Академія має стати локомотивом, який рухатиме реформи у галузях, пов’язаних зі здоров’ям нації».