Як українські науковці вісім років тому об’єднались і створили кровоспинний засіб «Кровоспас»? Наскільки він ефективний (зокрема, порівняно з іноземними аналогами), в яких формах існує і чи зараз виробляється для широкого кола споживачів? З яких матеріалів зазвичай виготовляють такі гемостатики й чому? Про все це в інтерв’ю науково-популярному журналові «Куншт» розповів завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України доктор медичних наук, професор Віктор Досенко.
 Авторка ілюстрації – Каталіна Маєвська (джерело: kunsht.com.ua) |
«…найбільша кількість смертей на полі бою відбувається саме за рахунок втрати крові. Гемостатичні бинти були [у 2014 році] лише американського і британського виробництва. <...> …волонтери, які пішли на війну, які були тактичними медиками, зрозуміли проблему: у нас просто не вистачить коштів, щоб купити на всіх гемостатичні препарати. Треба просто взяти і зробити. Тут хіміки (Інститут фізичної хімії імені [Л.В.] Писаржевського [НАН України]) разом з патофізіологами (Інститут фізіології імені [О.О.] Богомольця [НАН України]) взялися цю проблему вирішити, – говорить учений. – Склад гемостатичної композиції розробили хіміки під керівництвом видатного науковця, доктора медичних наук Петра Манорика. А ініціювали проєкт два тактичні медики, травматологи – Ігор Гайович та Вадим Мазевич. У 2014 році вони організували науково-практичну групу «Борей» і поставили завдання: розробити український гемостатик. Це рекордне впровадження. Усе було дуже швидко зроблено – до року. Ми працювали з ранку до ночі. Для нас це була нова методика – усе треба було відпрацювати, відробити, налагодити детекцію всіх параметрів. При тому, що фінансування практично не було. <...> Всі учасники згадують період існування нашої лабораторії як дуже натхненний. Такої мотивації – природної, простої, зрозумілої – я ніколи не досягав. Ми завжди займаємося чимось цікавим, але тут воно було і цікавим, і суперважливим. З 2016 року почалося виробництво «Кровоспасу». Його почали закуповувати Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України. Він почав продаватися в інтернеті, в аптеках, у магазинах тактичної медицини.
<...>
«Кровоспас» – аналог Combat Gauze. А це натівський стандарт. Це найкраще, про що ми могли мріяти на початку досліджень. Серед переваг – те, що він виробляється в Україні і значно дешевший. Він коштує, умовно, 300 гривень, а Combat Gauze – 40 доларів. Це різниця, велика. І він не менш ефективний, у чому ми переконалися протягом усієї цієї війни.
Є три варіанти «Кровоспасу». Основний – це Z-складений (гофрований, складений «гармошкою» – прим. ред.) двометровий бинт завширшки сім із половиною сантиметрів для масивних великих кровотеч. Випускають ще два варіанти серветок. Маленька – наприклад, для поранення пальця чи носової кровотечі. Більша – для більшого поранення судин. Військово-тактичне значення для ЗСУ має саме Z-складений бинт, яким можна забинтувати велику рану, поранення стегнової артерії, наприклад. Він добре комбінується з турнікетами. Для солдата у плані самопомочі треба спершу накладати турнікет. А далі військовий лікар на етапі транспортування може замінити турнікет на гемостатичний бинт. Тому що турнікет, який простояв більше ніж дві години (а це цілком ймовірно за такої інтенсивності бойових дій) – це ампутація кінцівки. А якщо гемостатичний бинт зупинив кровотечу, навіть якщо він провів там (у рані – прим. ред.) дві години – це не ампутація. Але є такі кровотечі, де турнікет не накладеш. Якщо це поранення черевної порожнини – куди турнікет накласти? Якщо кровотеча не така велика: поранення сідниці, поранення у спину – куди накласти турнікет? А кровотеча з цих місць може бути значною. У цих ситуаціях першим засобом буде кровоспинним бинт».
На жаль, за словами Віктора Досенка, виробництво «Кровоспасу» в Іванкові Київської області постраждало під час тимчасової російської окупації Півночі України: «Звісно, виробництво припинилося. В один момент, коли почалася повномасштабна війна і коли гемостатики дуже потрібні. Знайшлися можливості за підтримки волонтерів і розробників-хіміків відновити виробництво серветок «Кровоспас». А вже з квітня повноцінно виробляється Z-складений бинт, який вироблявся у Іванкові. Його безкоштовно висилають сотнями штук на фронт. Зараз купити його неможливо. Науковці на волонтерські кошти його роблять і безкоштовно роздають за запитами. Зараз виробництво на Київщині. Намагаємося знайти їм підтримку, якісь можливості, щоб повноцінно відновити виробництво. Бо чи запрацює виробництво в Іванкові, ми поки не знаємо».