Народився 06.02.1957 р. у м. Красний Луч Луганської обл. Доктор фізико-математичних наук (2002).
Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1979). З 1988 р. працює в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (від 2002 — провідний науковий співробітник відділу обчислювальних методів теоретичної фізики). Одночасно з 2011 р. — професор кафедри прикладної фізики Національного авіаційного університету.
Головні напрями наукових досліджень і публікацій: ядерна фізика, теорія твердого тіла, надпровідність, нелінійні явища та нанофізика. Пояснив (з Г.Ф. Філіпповим) природу резонансів, що спостерігаються у фотоядерних реакціях, та взаємодію колективних і кластерних ступенів вільності в легких ядрах. Пояснив немонотонну залежність критичної температури надпровідності від числа купратних шарів у елементарній ґратці у високотемпературних надпровідниках (з О.С. Давидовим). Побудував теорію взаємодії гауссових квантових точок у магнітному полі і знайшов спектр та хвильові функції цієї наносистеми (з М.М. Боголюбовим-мол.). Побудував теорію взаємодії магнітних точок на поверхні надпровідника і показав, що в таких системах можуть виникати спін-орієнтаційні фазові переходи залежно від температури (з Дж. Аннеттом).
Організатор багатьох міжнародних конференцій з високотемпературної надпровідності та наносистем. Член редакційних колегій міжнародних журналів «Quantum Matter», «Reviews in Theoretical Science», «Progress in Nanotechnology and Nanomaterials».
Академік Міжнародної академії творчості (Росія), дійсний член Нью-Йоркської академії наук (США) та Міжнародної асоціації математичної фізики (Франція).