Народився 31.08.1947 р. у Києві. Доктор фізико-математичних наук (1985).
1970 року закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка. У 1970—1972 рр. — стажист-дослідник, у 1973—1974 рр. — аспірант Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Впродовж 1975—1982 рр. працював в Українському республіканському центрі метрології і стандартизації. Від 1983 р. — в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (з 2005 — головний науковий співробітник відділу фізики високих густин енергії).
Наукові дослідження стосуються рівняння стану та фазових перетворень сильновзаємодійної матерії, що утворюється на початковій стадії релятивістських ядро-ядерних зіткнень. Побудував статистичну модель фазових перетворень між кварк-глюонною та адронною фазами. Експериментальні передбачення цієї моделі було підтверджено у 2003—2005 рр. у ЦЕРНі на прискорювачі SPS колаборацією NA49.
Премія Гумбольдта (2001). Премія НАН України ім. О.С. Давидова (2005). Відзнака НАН України «За професійні здобутки» (2007).