Русаков О.М. народився 13 жовтня 1936 р. в Києві. В 1959 р. він закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка і отримав кваліфікацію “інженер геолог-геофізик”. В 1959-1962 рр. працював в польовій партії Південно-Казахстанської геофізичної експедиції в горах Заілійського Алатау (магніторозвідка,електророзвідка, металометрія).
Він закінчив аспірантуру при Інституті геофізики АН УРСР в 1965 р. Через рік йому присуджена наукова ступінь кандидата геолог-мінералогічних наук за дисертацію “Деякі проблеми історії магнітного поля Землі в мезозої. З 1965 р. дотепер Русаков працює в Інституті геофізики, послідовно обіймаючи посади молодшого наукового співробітника (1965-1967 рр.), старшого наукового співробітника (1967-1977 рр.), керівника Лабораторії морської геофізики (1977-1995 рр.), провідного наукового співробітника (1995-2003 рр.), головного наукового співробітника (з 2003 р.
дотепер).
В 1985-1988 рр. і 1991-1993 рр. він обіймав посаду керівника лабораторії геофізики Радянсько-Гвінейського наукового центру в Конакрі, Республіка Гвінея.
Русакову О.М. присвоєно звання старшого наукового співробітника (1971 р.) за спеціальністю “геофізика”.
Він отримав наукову ступінь доктора геолого - мінералогічних наук в 1990 р. за дисертацію “Тектоносфера Індійського океану за даними гравітаційного моделювання”.
Русаков О.М. підготував 5 кандидатів наук. На одному з останніх засідань (03. 91) ВАК СРСР присвоїв йому звання професора за спеціальністю “геофізика”.
Як запрошений вчений він виконував дослідження в Університеті Ньюкасла, Ньюкасл апонТайн (Велика Британія), Колумбійському університеті, Нью-Йорк,
(США), Національному геофізичному Інституті, Хайдарабад (Індія). Він неодноразово брав участь в експедиціях науково-дослідних суден до Атлантичного, Індійського ,Тихого океанів і Чорного моря.
В 2001 Русаков О.М. отримав Державну Премію України в галузі науки і техніки за роботу “Палеомагнітні дослідження в Україні: теорія, методологія і впровадження в практику нового наукового напряму в науках про Землю“
Його список публікацій включає 9 монографій і 150 статей у вітчизняних і зарубіжних журналах. Він має
H-index = 10 за даними наукометричної бази Web of Science.