Закінчив у 1931 р. Київський фармацевтичний інститут і був рекомендований для подальшої наукової роботи в аспірантуру Інституту хімії, яку закінчив у 1934 р. Кандидатську дисертацію на тему «Електрохімія йодних розчинів» успішно захистив у 1937 р., після чого почав роботу в напрямку рентгенографічних досліджень, які давно його цікавили. Йому належить заслуга створення в Інституті рентгенівської лабораторії. В цей період В.П.Чалий провів рентгенографічні дослідження структури потрійних метанольних каталізаторів, а також галогенідів алюмінію та їх комплексних сполук. Через сім років (після закінчення другої світової війни та повернення з лав Червоної Армії) відновив рентгеноструктурну лабораторію в інституті. Вивчав структуру рихлих катодних осадів, реакції у твердій фазі між оксидами та гідроксидами металів і взаємозв’язок між найважливішими характеристиками гідроксидів металів. Теоретичні дослідження дозволили В.П.Чалому запропонувати “гідроксидну технологію” синтезу особливо важливих феритів, захистити докторську дисертацію (у 1969 р.) і стати завідуючим відділом структурних досліджень.
Основний напрям наукової роботи В.П.Чалого – дослідження систем гідроксидів металів, встановлення закономірностей між умовами осадження, складом і властивостями гідроксидів металів з метою одержання важливих неорганічних матеріалів – феритів, які стали широко використовуватись у сучасній радіоелектронній техніці. Він є автором 140 наукових праць, монографії «Гидроокиси металлов». Нагороджений двома Орденами «Красная Звезда», орденом «Знак пошани», медалями, грамотами Президії Верховної ради УРСР, Президії АН УРСР.
Працював у інституті до середини 1986 р. Помер 8.08.2001 р.