Народився 4 липня 1932 в м. Ростов-на-Дону, РСФСР. Після закінчення в 1957 р. Кишинівського університету працював хіміком-аналітиком в Центральній науково-дослідній лабораторії «Сахартреста» в Краснодарі (1957-1958). У 1958-1962 рр. - молодший науковий співробітник Краснодарської філії Всесоюзного НДІ нафти, в 1962-1967 рр. - аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР, старший науковий співробітник Інституту колоїдної хімії та хімії води АН УРСР (1967-1977), старший науковий співробітник, керівник структурної лабораторії, головний науковий співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (1977-1991), старший науковий співробітник Інституту сорбції та проблем ендоекології НАНУ (1991-1996).
В 1965 р. став кандидатом, а в 1973 р. – доктором хімічних наук. Лауреат державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1969). Помер 5 серпня 1996 р. В м. Київ.
Спеціаліст з фізико-хімії і фізико-хімічної механіки дисперсних систем. Деталізував методики колоїдно-хімічних досліджень, структурно-механічного та реологічного аналізів. Досліджував фізико-хімічну механіку термосолестойкіх промивних рідин. Розробив новий науковий напрям - отримання дисперсних матеріалів і спеціальних покриттів, регулювання агрегатних і структурних властивостей водних і неводних систем цих матеріалів в екстремальних умовах. Розробив наукові основи отримання нових сорбційних матеріалів на основі природних глинистих мінералів (палигорськіт, вермикуліт та ін.) для освітлення і стабілізації водних розчинів різного типу. Працював над фізико-хімічними методами аналізу дисперсних мінералів і промивних рідин на їх основі для глибокого і надглибокого буріння. Автор наукових робіт і науково-популярних книг, присвячених глині, її лікувальним та іншим властивостям.