Народився 20 листопада 1964 р. у Києві. У 1987 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка. У 1987-1990 р. – аспірант, 1990-1995 рр. – асистент, 1995-1998 рр. та 2001-2004 рр. - доцент кафедри неорганічної хімії, 2004-2005 рр. - професор кафедри неорганічної хімії, з 2005 р. – завідувач кафедри фізичної хімії.
У 1991-1993 рр. та 1994-1998 рр. - заступник декана хімічного факультету з міжнародних зв’язків. У 1990 р. захистив кандидатську дисертацію “Синтез, будова і властивості координаційних сполук 3d-металів з оксимами пірувіламінокислот”. У 2003 р. захистив докторську дисертацію “Поліядерні координаційні сполуки перехідних металів з азотвмісними лігандами в моделюванні активних центрів металоферментів”. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007 р.).
Є членом Наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія», членом редакційних колегій «Українського хімічного журналу» та міжнародного журналу «Bioinorganic Chemistry and Applications», двох спеціалізованих рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій. Регулярно виступає з усними доповідями на міжнародних конференціях, неодиноразово запрошувувся для читання лекцій в університетах Гейдельбергу, Геттінгену, Страсбургу, Дебрецену, Вроцлава.
Автор більше 460 наукових праць, у тому числі біля 190 статей.
Основні наукові напрямки досліджень:
- біонеорганічне моделювання металоферментів з поліядерними активними центрами та створення біоміметичних каталізаторів на основі синтетичних модельних сполук;
- синтез нанорозмірних високоядерних дискретних координаційних сполук і координаційних полімерів, що можуть виявляти оригінальні магнітні та електрохімічні властивості, а також бути попередниками нових каталізаторів та сорбентів;
- дослідження комплексоутворюючих властивостей функціоналізованих гідроксамових кислот з метою пошуку нових високоефективних хелатуючих агентів та інгібіторів металоферментів;
- дослідження ефекту стабілізації нетрадиційно високих ступенів окиснення у поліядерних координаційних сполуках та розробка високоефективних каталізаторів реакцій окиснення біологічно важливих субстратів на основі поліядерних металокомплексів.