Ukrainian
Summary:У монографії узагальнено результати 20-річних досліджень генетичних наслідків хронічного опромінення рослин озимої пшениці в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Проаналізовано залежність частоти та спектра хромосомних аберацій і видимих мутацій від інтенсивності радіонуклідного забруднення. Встановлено, що навіть через 20 років після аварії на ЧАЕС тенденції до зниження рівня[⇒] мутаційної мінливості не спостерігається. Показано генетичну ефективність дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів та розкрито закономірності індукування ними специфічних типів хромосомних аберацій та видимих мутацій. На прикладі озимої пшениці представлено оригінальні дані моніторингу спонтанної мутаційної мінливості в різних еколого-географічних регіонах України. Описано зразки колекції чорнобильських мутантів озимої пшениці, виділених за рідкісними господарсько-корисними ознаками та показано доцільність їх використання при вирішенні специфічних завдань селекції найважливішої сільськогосподарської культури. Reading audience:Для генетиків, радіоекологів, селекціонерів, спеціалістів аграрного виробництва, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.
Russian
Summary:В монографии обобщены результаты 20-летних исследований генетических последствий хронического облучения растений озимой пшеницы в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Проанализирована зависимость частоты и спектра хромосомных аберраций и видимых мутаций от интенсивности радионуклидного загрязнения. Установлено, что даже через 20 лет после аварии на ЧАЭС тенденции к снижению уровня[⇒] мутационной изменчивости не наблюдается. Показано генетическую эффективность действия низких доз гамма-лучей и химических мутагенов и раскрыты закономерности индуцирования ими специфических типов хромосомных аберраций и видимых мутаций. На примере озимой пшеницы представлены оригинальные данные мониторинга спонтанной мутационной изменчивости в различных эколого-географических регионах Украины. Описаны образцы коллекции чернобыльских мутантов озимой пшеницы, выделенных за редкими хозяйственно-полезными признаками и показана целесообразность их использования при решении специфических задач селекции важнейшей сельскохозяйственной культуры. Reading audience:Для генетиков, радиоэкологов, селекционеров, специалистов аграрного производства, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студентов.