Ukrainian
Summary:У монографії узагальнено результати 20-річних досліджень генетичних наслідків хронічного опромінення рослин озимої пшениці в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Проаналізовано залежність частоти та спектра хромосомних аберацій і видимих мутацій від інтенсивності радіонуклідного забруднення. Встановлено, що навіть через 20 років після аварії на ЧАЕС тенденції до зниження рівня мутаційної мінливості не спостерігається. Показано генетичну ефективність дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів та розкрито закономірності індукування ними специфічних типів хромосомних аберацій та видимих мутацій. На прикладі озимої пшениці представлено оригінальні дані моніторингу спонтанної мутаційної мінливості в різних еколого-географічних регіонах України. Описано зразки колекції чорнобильських мутантів озимої пшениці, виділених за рідкісними господарсько-корисними ознаками та показано доцільність їх використання при вирішенні специфічних завдань селекції найважливішої сільськогосподарської культури.
Reading audience:Для генетиків, радіоекологів, селекціонерів, спеціалістів аграрного виробництва, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.
Russian
Summary:В монографии обобщены результаты 20-летних исследований генетических последствий хронического облучения растений озимой пшеницы в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Проанализирована зависимость частоты и спектра хромосомных аберраций и видимых мутаций от интенсивности радионуклидного загрязнения. Установлено, что даже через 20 лет после аварии на ЧАЭС тенденции к снижению уровня мутационной изменчивости не наблюдается. Показано генетическую эффективность действия низких доз гамма-лучей и химических мутагенов и раскрыты закономерности индуцирования ими специфических типов хромосомных аберраций и видимых мутаций. На примере озимой пшеницы представлены оригинальные данные мониторинга спонтанной мутационной изменчивости в различных эколого-географических регионах Украины. Описаны образцы коллекции чернобыльских мутантов озимой пшеницы, выделенных за редкими хозяйственно-полезными признаками и показана целесообразность их использования при решении специфических задач селекции важнейшей сельскохозяйственной культуры.
Reading audience:Для генетиков, радиоэкологов, селекционеров, специалистов аграрного производства, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студентов.