View message

30 травня 2023 року в Києві під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО відбувся круглий стіл «Національні наукові інтереси України на морі: від витоків до перспектив». 

Захід був організований Державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» та пройшов за сприяння Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України, Відділення наук про Землю НАН України, Ради з досліджень Світового океану НАН України, Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Державної наукової установи «Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України», Державної установи «Інститут морської біології НАН України», Національного центру «Мала академія наук України», Навчально-наукового інституту «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України, Державної установи «Національний антарктичний науковий центр» МОН України, Міністерства освіти і науки України, Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Благодійної організації «Морський благодійний фонд».

Програма круглого столу включала:

І. Презентацію монографії «Національні наукові інтереси України на морі: від витоків до перспектив» директора Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» члена-кореспондента НАН України Олександра Щипцова.

ІІ. Висвітлення «білих плям» в історії українських досліджень «білого континенту» – Антарктиди.

ІІІ. Програмно-цільове планування як базис для рішення комплексних науково-технічних проблем морегосподарської діяльності України.

Мета та програма круглого столу відповідали глобальним стратегічним цілям діяльності Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО в рамках спеціальних програм з акцентом на виконання Україною Плану заходів Десятиліття наук про океан в інтересах сталого розвитку (2021-2030 рр.), проголошеного Організацією Об’єднаних Націй.

Відкрила основне пленарне засідання круглого столу голова оргкомітету, учений секретар Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» кандидат економічних наук Ірина Шевченко, яка представила учасників і програму заходу.

Відкриття основного пленарного засідання. Виступ голови оргкомітету Ірини Шевченко

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Олександр Пономаренко, голова Ради з досліджень Світового океану НАН України академік НАН України Віталій Старостенко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, президент Малої академії наук України академік НАН України  Станіслав Довгий.

Виступ першого заступника головного ученого секретаря НАН України члена-кореспондента НАН України Володимира Ємельянова з вітальним словом від Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього

Учасників круглого столу вітає голова Ради з досліджень Світового океану НАН України академік НАН України Віталій Старостенко

Під час круглого столу проведено основне пленарне засідання відповідно до програми та концепції заходу, а також спеціалізовану робочу секцію з питань потенціалу та спроможностей Банку океанографічних даних Національної академії наук України для процесу взаємодії з програмою «Міжнародний обмін океанографічними даними та інформацією» МОК.

Учасники Круглого столу під час основного пленарного засідання

Учасники спеціалізованої робочої секції під час презентації потенціалу та можливостей Банку океанографічних даних НАН України

Учасники заходу із зацікавленням ознайомилися з непересічним досвідом (управлінським, організаторським, командним, науковим тощо) та здобутками нинішніх очільників і колективу науковців Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України», а також взяли участь у презентації щойно надрукованої монографії члена-кореспондента НАН України Олександра Щипцова «Національні наукові інтереси України на морі: від витоків до перспектив».

Це видання є ретроспективним аналітичним збірником систематизованих матеріалів про результати інтелектуальної творчої діяльності багаточисельного колективу вчених України, метою якої було наукове обґрунтування пріоритетних напрямів для розбудови національної науки в галузі океанології на основі одержання нових знань та розроблення оптимальних шляхів їх застосування.

Монографія перемогла у 2022 році на конкурсі наукових видань Відділення наук про Землю НАН України та була направлена для видання у «Науково-виробниче підприємство "Видавництво „Наукова думка“ НАН України"». На думку голови Ради з досліджень Світового океану НАН України академіка НАН України Віталія Старостенка видання монографії «Національні наукові інтереси України на морі: від витоків до перспектив» є вагомим внеском у виконання національного плану участі України у заходах Десятиліття.

Член-кореспондент НАН України Олександр Щипцов презентує свою монографію «Національні наукові інтереси України на морі: від витоків до перспектив»

Присутні на круглому столі поспілкувалися з безпосередніми учасниками безпрецедентної за складністю організації Першої вітчизняної антарктичної експедиції та підняття українського прапора над британською станцією «Фарадей» у 1995-1996 рр., а саме: народним депутатом України ІІ-ІІІ скликань (1994, 1998), заступником Голови постійної Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики України 1998-2002 рр. кандидатом технічних наук Анатолієм Писаренком (відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 22 січня 1996 р. № 34/96-ПВ його відрядили до Аргентини і Антарктиди для участі у процедурі передання британської антарктичної станції «Фарадей» під юрисдикцію України); членом-кореспондентом НАН України, доктором географічних наук, професором Олександром Щипцовим (у 1993-1997 роках був генеральним директором Національного агентства морських досліджень і технологій при Кабінеті Міністрів України); кандидатом технічних наук Олександром Іщенком (у 1993-1997 роках був заступником генерального директора Національного агентства морських досліджень і технологій при Кабінеті Міністрів України); доктором технічних наук, старшим дослідником Олексієм Лебедем (у 1994-1997 роках був директором Державного науково-виробничого підприємства «Укрнаукфлот» Національного агентства морських досліджень і технологій при Кабінеті Міністрів України); доктором географічних наук Антоном Гордєєвим (у 1994-1997 роках був заступником директора Державного науково-виробничого підприємства «Укрнаукфлот» Національного агентства морських досліджень і технологій при Кабінеті Міністрів України) та членом-кореспондентом НАН України, доктором геологічних наук, професором Володимиром Бахмутовим (у 1996-1997 роках – учасник Першої української антарктичної експедиції), а також обговорили наявні проблеми «білих плям» у висвітленні історії та здобутків українських досліджень Антарктиди.

Виступ доктора географічних наук Антона Гордєєва з першим широким оприлюдненням перебігу хронологічних подій задля становлення української антарктичної станції «Академік Вернадський» у 1995-1996 рр.

Народний депутат ІІ-ІІІ скликань, кандидат технічних наук Анатолій Писаренко ділиться спогадами про подорож до антарктичної станції «Фарадей» на науково-дослідному судні «Академік Борис Петров»

Учасники заходу обговорили перспективи завершення формування цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Комплексні дослідження Азово-Чорноморського басейну, інших районів світового океану з метою зміцнення морського потенціалу України» на п’ятирічний період, а також ознайомились з інформацією кандидата технічних наук Миколи Голодова про стан реалізації міжвідомчої науково-технічної програми «Комплексне океанографічне і гідрографічне вивчення морського та річкового середовища в інтересах підвищення ефективності навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства» відповідно до Концепції, що була погоджена у 2019 році Відділенням наук про Землю НАН України та Державною установою «Держгідрографія» Державної служби морського і річкового транспорту України.

У своєму виступі академік НАН України  Станіслав Довгий зазначив, що суттєвим внеском у реалізацію національного плану участі України у заходах Десятиліття також є науково-організаційна діяльність Національного центру «Мала академія наук України» та Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» в рамках реалізації спільного цільового комплексного проекту для дітей та юнацтва «Твій друг – Чорне море».

Доповідає директор Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» член-кореспондент НАН України Олександр Щипцов

Учасники круглого столу ознайомилися з особливостями формування технологій подвійного призначення, зокрема: експериментального зразка гідрофізичного програмно-технологічного комплексу, створеного в Державній установі «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» у 2022 році, на базі модульного суднового комплексу засобів збору та оброблення гідрофізичних параметрів морського середовища та берегової інтелектуальної інформаційної системи висвітлення гідрографічної обстановки в Чорному морі, а також із сучасними тенденціями розвитку морських озброєнь, які були представлені уповноваженими представниками Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України.

Виступає заступник директора з наукової роботи Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» кандидат геологічних наук Сергій Федосеєнков

Далі учасники заходу дізналися від директора Державної установи «Інститут морської біології НАН України» члена-кореспондента НАН України Галини Мінічевої, директора Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України кандидата географічних наук Віктора Коморіна, головного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України члена-кореспондента НАН України Володимира Коболева, заступника директора з наукової роботи Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» кандидата геологічних наук Сергія Федосеєнкова про наукові результати низки комплексних океанографічних досліджень Чорного моря та внутрішніх водних шляхів України, які були проведені українськими вченими-океанологами протягом 2019-2022 рр. та раніше.

Виступає член-кореспондент НАН України Володимир Коболев про результати морських експедиційних досліджень науковців Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

Учасники круглого столу також отримали інформацію про можливість подання ученими наукових доповідей для розміщення їх на платформі науково-практичних конференцій ННІ «Інституту геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України, зокрема: конференції «Моніторинг 2023», яка відбудеться у листопаді 2023, та конференції «Від Мінералогії і Геогнозії до Геохімії, Петрології, Геології та Геофізики: фундаментальні і прикладні тренди ХХІ століття» (MinGeoIntegrationXXI-2023), яка відбудеться у вересні 2023 року.

Виступає директор ННІ «Інституту геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва про заплановані на 2023 рік науково-практичні конференції

Учасники круглого столу, окрім зазначеного:

- ознайомилися із сучасним станом участі України у проведенні міжнародного Десятиліття та пропозиціями щодо шляхів підвищення ефективності участі нашої країни у міжнародних організаціях, таких як Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО та Міжнародний орган з морського дна, а також дізналися від радника секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Антона Барабулі про попередній порядок денний 56-ї сесії Виконавчої ради МОК, яка відбудеться 20 червня 2023 року;

- ознайомилися  зі здобутками науково-видавничого напряму діяльності  Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України»: примірниками збірника наукових праць «Океанографічний журнал» (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану) за 2019-2022 роки;

- дізналися про безпрецендентне відновлення Державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» науково-дослідного судна «Гідробіолог», що є вагомим науковим і практичним внеском вчених Відділення наук про Землю НАН України у реалізацію плану заходів Десятиліття, про сучасний стан науково-дослідних суден «Борис Александров» та «Владимир Паршин» Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також про долю науково-дослідного судна «Київ» Національного агентства морських досліджень і технологій.

Презентація видань «Океанографічного журналу» та інших профільних видань – внесок вчених Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» у реалізацію національного плану участі України у заходах Десятиліття

Відновлене та модернізоване Науково-дослідне судно «Гідробіолог» НАН України

За результатами проведення Круглого столу досягнуто поставлену мету, а саме: сформовано синергію зусиль і синхронізовано дії учасників круглого столу, вироблено консолідовані пропозиції з метою належного виконання Україною Плану заходів Десятиліття, а також положень Указу Президента України № 617/2021 «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень та науково-дослідного флоту».

Враховуючи досягнутий рівень результативності та плідну ефективність співпраці наукових установ Національної академії наук України з низкою профільних державних інституцій, учасники Круглого столу висловили впевненість у тому, що проведення подібних заходів у майбутньому під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО буде сприяти поширенню знань у галузі океанографії  та сприятиме розвитку України як морської держави.

За інформацією ДУ «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України»