View message

23 серпня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України, приурочене до Дня Державного Прапора України і Дня Незалежності України.

“Сьогодні Україна відстоює свою Незалежність у кривавій війні з країною-агресором. Високу ціну ми платимо за кожен крок на шляху до перемоги. Російська Федерація завдає страшенних людських жертв, руйнує наші міста і села, гинуть героїчні українські захисники та захисниці, – зазначив у своєму вступному слові очільник Академії та закликав присутніх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх полеглих. Академік Анатолій Загородній також наголосив, що пріоритетне місце в діяльності Академії завжди посідало прагнення відповідати найгострішим викликам, що поставали перед державою та суспільством. “Від початку повномасштабної російської агресії Національна академія наук суттєво посилила наукове забезпечення розв’язання важливих для держави проблем. За цільовою програмою оборонних досліджень Академією виконано більше 170-ти вагомих розробок, частина з яких вже впроваджена, а понад 50 перебувають в стадії впровадження“, – сказав Анатолій Загородній. Він також акцентував, що значні зусилля науковці Академії нині спрямовують на гарантування продовольчої безпеки нашої держави, а також на дослідження, пов’язані з процесами солідаризації українського суспільства, розвінчанням антиукраїнських міфів російської пропаганди, пошуком правових механізмів притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинені проти України злочини.

Під час засідання було підписано Угоду про співробітництво між НАН України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Документ підписали Президент Академії Анатолій Загородній і ректор Університету Володимир Бугров. Метою оновленого договору є консолідація зусиль наукових колективів установ НАН України та Університету, спрямованих на розвиток освіти і науки в Україні, сприяння найповнішому використанню їхнього інтелектуального потенціалу. Новий договір, серед іншого, передбачає можливість використання сучасних форм взаємодії, зокрема академічної мобільності учасників освітнього процесу. Ідеться також про співпрацю з метою формування репозитарію академічних текстів та відкритих даних за принципами відкритої науки європейського дослідницького простору.

Сторони висловили впевненість, що підписання нової редакції договору про співпрацю суттєво сприятиме зміцненню партнерської взаємодії Академії та Університету.

Цього дня учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.

Із доповіддю “Збереження і розвиток державності України в умовах війни та миру” виступив віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков. Він зазначив, що ухвала 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України та 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України стала кульмінацією багатовікової історії державотворення України. Процес самоствердження української нації, її державності виявився надзвичайно довготривалим і неймовірно складним, вкрай суперечливим. А останнім часом обернувся ще й на трагічно кривавий, що змушує націю доводити своє право на існування, захищати незалежну суверенну державність у збройному спротиві армії сусідньої Російської Федерації.

Як зауважив доповідач, відкрита і повномасштабна збройна агресія РФ, відверто антиукраїнська риторика і заперечення права України бути суверенною державою стали реальною загрозою для української державності та актуалізували ряд проблем щодо її збереження не лише під час війни, а й після її завершення.

Агресія Росії спричинила також суттєві зміни міжнародних відносин і активізувала процес формування нового світового порядку. У цих умовах Україні важливо визначити свою позицію у складному і суперечливому процесі геополітичних трансформацій, а також власну стратегію досягнення миру.

Академік Сергій Пирожков також розповів, що проблематику формування та розвитку української державності в історичному контексті та на сучасному етапі ґрунтовно висвітлено у багаточисельних працях науковців Академії. Водночас, в умовах триваючої збройної агресії РФ проти України та невизначеності перспектив повоєнного розвитку нашої країни, необхідно активізувати здійснення систематичних досліджень української державності та наслідків воєнних дій для України і світу.

В обговоренні доповіді виступили академіки НАН України Ганна Скрипник, Юрій Шемшученко, Вадим Локтєв. Так, Ганна Скрипник відзначила необхідність створення в Україні інституту вивчення Росії, що забезпечить більшу обізнаність щодо того, що відбувається на території сусідньої країни, адже це має важливе значення для майбутнього Української держави. 

Далі свою доповідь “Україна в епіцентрі цивілізаційного зіткнення: євразійський/рашистський виклик” представила завідувачка відділу Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Лариса Якубова. Вона наголосила, що повномасштабна війна Російської Федерації проти України кардинально змінила уявлення про рівень загроз існуванню не лише української державності та українців як нації, а й сучасної європейської цивілізації. У зв’язку з цим, дослідження феномену рашизму, його наукова атрибуція, оновлення методології дослідження тоталітаризму перетворилися на потужний науковий виклик.

Дослідниця наголосила, що спробу введення терміну «рашизм» у глобальний геополітичний простір варто визнати своєчасною і стратегічно правильною. Однак, сьогодні є чимало перепон на шляху донесення світовому співтовариству сутності історичного феномену, який нині маркується терміном «рашизм». На її думку, світ не готовий з низки внутрішніх і зовнішніх причин дати належну оцінку рашистському виклику як глобальній загрозі.

Саме тому важливим завданням вітчизняної гуманітаристики є забезпечення методологічного підґрунтя розвитку світових тоталітарних студій та оновлення їхнього інструментарію, представлення українського погляду на рашизм і його місце в світовому дискурсі, теоретичне і практичне супроводження державної політики з протистояння рашистській навалі, забезпечення опорності українського проєкту, захист українських інтересів та подолання руйнівних наслідків російсько-української війни в ментальній площині.

Лариса Якубова зазначила, що з наукового погляду рашизм – історично новий феномен – може бути кваліфікований як відкладений/мутантний фашистський/нацистський синдром, що сформувався на російському етнополітичному ґрунті.

На думку вченої, рашистська Росія генерує якісно нові загрози ментальному здоров’ю світу, що сам перебуває в стадії активної трансформації, спричиненої процесами глобалізації, інформаційної революції, пандемії, політичної радикалізації, вибухового зростання популізму і правого радикалізму, а тепер – рашистського виклику. Останній можна вважати найбільш деструктивним фактором, оскільки він унеможливлює пошук конструктивних виходів внаслідок руйнування системи ментальних координат. Йдеться про систему, яка навмисно сплутує розуміння добра і зла, закону та злочину, гуманізму та людоненависництва, правди і брехні.

Таким чином, розробляючи тактику і стратегію відносин з РФ, сучасні геополітичні актори мають враховувати, що рашистська Росія – це абсолютно інакша структура політії, аніж країни вільного світу.

З огляду на масштаб викликів воєнного сьогодення науковці Академії докладають значних зусиль для дослідження проблематики російсько-української війни, рашизму, тоталітаризму, посттоталітарного транзиту. На думку доповідачки, на цьому слід зосередити і подальші студії українських вчених-гуманітаріїв.

Доповідь члена-кореспондента НАН України Лариси Якубової викликала велике зацікавлення та жваву дискусію, участь у якій взяли академіки НАН України Микола Веселовський, Володимир Радченко, Вадим Локтєв та члени-кореспонденти НАН України Назіп Хамітов і Володимир Устименко. Учасники обговорення відзначили актуальність дослідження та його важливість для розуміння природи, передумов і причин сучасної російсько-української війни.

Фото: Пресслужба НАН України