7 вересня 2023 року відбулося четверте засідання Робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. У ньому взяли участь провідні фахівці науково-дослідних установ, а саме: Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, Інституту електродинаміки НАН України, Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України», Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, Центру проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України.
 |
Голова Робочої групи академік НАН України Вячеслав Богданов відкриваючи засідання, нагадав присутнім про широке коло питань, що були опрацьовані на попередніх засіданнях, зокрема, щодо динаміки рівня води у Каховському водосховищі та нижній течії Дніпра, екологічного стану територій, що постраждали внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС, ситуації на Запорізькій АЕС, що склалася у зв’язку із падінням рівня води у Каховському водосховищі, вторинного забруднення води та першочергових заходів з відновлення стану довкілля територій, які постраждали внаслідок підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС.
Під час засідання було відзначено ґрунтовну доповідь члена Робочої групи – директора Інституту гідробіології члена-кореспондента НАН України Сергія Афанасьєва щодо екологічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС на засіданні Президії НАН України 6 вересня цього року та жваве обговорення, яке вона викликала.
Окремо було наголошено на побажаннях, висловлених Президентом Академії академіком НАН України Анатолієм Загороднім та членами Президії, щодо подальших напрямів роботи Робочої групи та підготовки матеріалів для владних структур. Зокрема, стосовно наслідків Каховської катастрофи, прогнозів подальшого розвитку ситуації та підготовки пропозицій за різними можливими сценаріями.
Далі із доповіддю щодо соціально-демографічних наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС виступив директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України академік НААН України Михайло Хвесик. Він дав попередню оцінку впливу можливих сценаріїв відбудови греблі на міграційні процеси, санітарно-епідеміологічну ситуацію у постраждалих регіонах, народжуваність, зайнятість населення, сферу освіти та якість життя населення. При цьому окремо зауважив на тому, що соціально-демографічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС мають комплексний характер, в першу чергу суто економічний, оскільки з виробництвом пов’язані заробітні плати, сплата податків, а в разі його зупинення виникає загроза безробіття, невиплати зарплат, зростання соціальної напруги, і в результаті це може суттєво вплинути на демографічні процеси регіону, а можливо і України.
 |
Завідувач відділу Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Никифорук доповіла членам засідання про соціально-економічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС та перспективи її відновлення. Вона підкреслила значення Каховської ГЕС та її водосховища для економіки України, окреслила наслідки руйнування для цивільної та житлової інфраструктури підтоплених населених пунктів, сільського і рибного господарства, транспортної інфраструктури, питного водопостачання регіону, енергетичної системи України та промисловості, довкілля. Також дала орієнтовну оцінку фінансових втрат економіки України за різними методиками розрахунків.
Директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Попов доповів членам засідання про застосування даних радарного знімання для оцінки наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Зокрема, ознайомив присутніх із можливостями та перевагами застосування радіолокаційних методів супутникового зондування поверхні Землі, навів приклади використання українськими науковцями для спостереження за динамікою затоплення територій і обміління Каховського водосховища даних оптичного та радіолокаційного знімання від групи супутників програми Copernicus, яку реалізує Європейське космічне агентство, зауваживши, що супутники оснащені радіолокаційним інструментом із синтезованою апертурою дозволяють проводити збір даних у будь-яку погоду, вдень чи вночі.
Також під час засідання директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий зробив доповідь щодо енергетичної безпеки нашої держави, забезпечення її водними ресурсами в умовах кліматичних змін та навів приклади успішної співпраці установ НАН України із органами державної влади з питання подолання наслідків руйнування Каховської ГЕС.
В обговоренні заслуханих доповідей взяли участь академік НАН України Вячеслав Богданов, члени-кореспонденти НАН України Сергій Афанасьєв, Володимир Осадчий, Володимир Ємельянов та Михайло Попов, доктор технічних наук Олександр Буткевич та доктор технічних наук Володимир Литвиненко.
За підсумками засідання було прийнято рішення підготувати науково-обґрунтований звіт для органів державної влади щодо соціально-економічних, екологічних та інших наслідків Каховської катастрофи та виважені пропозиції стосовно можливих варіантів та сценаріїв відбудови Каховської ГЕС.
За інформацією СПНС НОВ Президії НАН України
Фото: Пресслужба НАН України