21 вересня 2023 року в Інституті народознавства НАН України (Львів) відбувся науковий семінар за підсумками виконаного цього літа дослідницького проєкту з передреставраційного вивчення іконостаса церкви Стрітення Господнього у селі Черепин неподалік Львова. Дослідження тривали за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Учасники заходу поділилися вагомими результатами своєї роботи, які суттєво розвивають історичні та мистецтвознавчі студії. Зокрема, архівні дослідження й аналіз писемних пам’яток, що їх здійснила провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Ірина Скочиляс, доповнили відомості про мережу українських церков у Львівській дієцезії в другій половині XVII – у XVIII ст. Виявлено, що першу згадку про церкву в Черепині містить документ 1701 року, натомість у реєстрі духівництва 1680–1686 років Черепин не згадується. Це важливе свідчення розростання мережі українських парафіяльних храмів в останній декаді XVII ст. Чимало нової для соціологів, демографів, істориків інформації надають метричні книги XVIII–ХІХ ст., які зберігаються у церкві. Вже невдовзі виконавці проєкту планують ввести їх у науковий обіг.
Дослідниця історії Ірина Скочиляс |
Доповідь доцента кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Української академії друкарства, старшого наукового співробітника відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України кандидата мистецтвознавства Мар’яни Пелех заінтригувала багатством іконографічних паралелей, які простежуються у порівнянні іконостаса церкви в Черепині з іншими іконостасами України ХVIII ст., зокрема тими, що походять із монастирського василіянського середовища – Краснопущанським, Вощатинським, Щеплотським тощо. На конкретних прикладах доповідачка показала, як за допомогою добре продуманої іконографічної програми передвівтарної перегородки в невеликому селі Черепині українське духівництво досягало просвітницьких цілей та просувало важливі акценти богословської дискусії української греко-католицької церкви після Замойського собору 1720 року, як зберігалися традиційні цінності й пам’ять українського суспільства про коріння своєї духовності.
Доповідає Мар’яна Пелех |
Свої висновки науковиця підкріпила й дослідженням декоративної різьби черепинського іконостаса. Цю роботу виконала старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України кандидат мистецтвознавства Оксана Герій. Вона проаналізувала особливості конструкції іконостаса, дещо архаїчні, як на час його спорудження (1765 рік), і незвичну схему декорування царських воріт. Шукаючи аналогів, дослідниця розкрила цілий пласт зв’язків, які у XVIII ст. об’єднували культурні осередки Галичини та Волині, вказували на спадкоємність високомистецьких досягнень Жовківської школи малярства й різьби періоду бароко у творах церковного мистецтва другої половини XVIII ст. Зокрема, новими науковими даними збагатилася раніше знана лише за письмовими джерелами історія культурно-мистецького впливу Добрянського монастиря, відомого у XVII – першій половині XVIII ст., на довколишні землі.
Доповідає Оксана Герій |
Найжвавішу дискусію викликала доповідь реставратора, аспіранта Львівської національної академії мистецтв Василя Карпіва, який підсумував усі види передреставраційних досліджень – візуальних, обмірних і картографічних, техніко-технологічних, фізико-біологічних, рентгенографічних і розширених стратиграфічних. За даними цих досліджень, під верхнім шаром олійних поновлень непогано зберігся автентичний живопис, виконаний у м’якій манері рококо з легкими тональними переходами, пейзажним тлом, лаковим лесуванням. Декоративне різьблення, вкрите зараз плівкою штучного золочення, теж зберігає автентичне посріблення й тонування кольоровими лаками. Така збереженість автентичного шару дає підстави рекомендувати консерваційно-реставраційні роботи на іконостасі. Зараз фахівці працюють над програмою його реставрації.
Реставратор Василь Карпів пояснює розташування малярських шарів |
Біологічні дослідження та рентгенографія малярства іконостасу в Черепині |
Отже, завдяки проєкту «Незламність традиції: дослідження унікального іконостаса в Черепині» українські дослідники змогли ввести у науковий обіг пам’ятку, раніше не помітну для широкого кола зацікавлених українським мистецтвом осіб. Наприкінці жовтня Інститут народознавства НАН України планує оприлюднити повний науковий звіт про роботу команди виконавців проєкту – з усіма його результатами.
Учасники наукового семінару в актовій залі Інституту народознавства НАН України |
За інформацією Інституту народознавства НАН України