18 жовтня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.
Першим із доповіддю “Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам” виступив завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України академік НАН України Яків Дідух. Він відзначив, що збитки, завдані навколишньому середовищу, через російську збройну агресію проти України набули катастрофічного характеру. А у поєднанні з іншими видами антропогенної діяльності та зміною клімату вони викликають синергетичний ефект, який у перспективі може призвести до значних негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків. У зв’язку з цим актуальним завданням науковців є оцінювання збитків навколишнього середовища та розроблення превентивних заходів з мінімізації можливого негативного впливу на нього воєнних дій, створення планів щодо збереження та відновлення природних екосистем.
Як наголосив доповідач, з метою визначення та оцінювання збитків, завданих російською збройною агресією, в Україні прийнято ряд нормативних документів, розроблено та затверджено низку методик, що передбачають оцінювання збитків щодо земельних ресурсів, надр, водних ресурсів, атмосферного повітря, лісового та природно-заповідного фондів України. Однак, аналіз науковцями цих методик свідчить, що втрати біорізноманіття та збитки природних екосистем, вони охоплюють лише частково.
Академік НАН України Яків Дідух розповів, що на основі проведених досліджень на базі чотирьох полігонів: Чорнобильського еколого-радіаційного біосферного заповідника, Національних природних парків «Залісся» (Київська обл.), «Святі гори» (Донецька обл.) та «Кам’янська січ» (Херсонська обл.), що репрезентують різні типи пошкоджень та типи природних екосистем, науковцями розраховано збитки лісового масиву НПП «Залісся», обґрунтовано необхідність всебічного оцінювання різних сценаріїв відновлення Каховського водосховища з метою мінімізації негативних наслідків руйнації ГЕС та дано прогнози можливих демутаційних процесів у місцях, які не будуть затоплені. Фахівцями оцінено масштаби прямого та опосередкованого пошкодження степових екосистем у результаті утворення вирв. Виконані з оцінювання збитків природних екосистем України наукові дослідження ґрунтуються на оцінюванні екосистемних послуг, з урахуванням вартості їх відтворення до природного стану. Вони є важливими та актуальними для отримання репарацій, прогнозування віддалених наслідків воєнних дій та розроблення заходів з мінімізації їхнього негативного впливу. Також запропоновано схему логістичних операцій, що включає типізацію та ступінь пошкоджень природних екосистем, збір та аналіз даних (характеристика, вразливість, опірність та відновлюваність біотопів), методику оцінювання збитків та можливих негативних наслідків.
 |
В обговоренні доповіді директор Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий підтримав представлені результати щодо розрахунку збитків від агресіі рф та зупинився на розробках УкрГМІ з питань методичного супроводу цього напряму. Зокрема, він повідомив, що фахівцями УкрГМІ розроблено нову методику для оцінки заподіяної шкоди внаслідок забруднення атмосферного повітря у зв'язку із збройною агресією російської федерації. Другим напрямом досліджень Інституту є виявлення дешифрувальних ознак пожеж, що виникають внаслідок військових дій. Третій напрям – це дослідження стану водних екосистем, зокрема західних областей України, які отримали додаткове навантаження за рахунок переміщення значної кількості населення.
 |
Завідувач відділу розвитку інфраструктури Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” доктор економічних наук Олена Никифорук відзначила високу актуальність даного напряму досліджень та вказала на необхідність, окрім оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам, здійснення оцінки необхідних інвестицій для відновлення екосистем.
Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко наголосив на необхідності удосконалення відповідної методології досліджень з оцінювання шкоди, завданої навколишньому середовищу воєнними діями, з урахуванням міжнародних методик.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України Вячеслав Богданов, Сергій Комісаренко, Вадим Локтєв, Зіновій Назарчук.
Другу доповідь “Розроблення та удосконалення радіаційностійких конструкційних матеріалів для ядерної енергетики України” представила завідувачка відділу фізики радіаційних явищ і радіаційного матеріалознавства Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») доктор фізико-математичних наук Галина Толстолуцька. Вона розповіла про вагомі результати матеріалознавчих досліджень науковців, спрямованих на потреби ядерно-енергетичного комплексу України.
Доповідачка наголосила, що сьогодні безпечна та економічна робота атомних станцій потребує насамперед продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, зокрема обґрунтування термінів безпечної експлуатації корпусів, прогнозування деградації матеріалів внутрішньокорпусних пристроїв та контролю за обладнанням й трубопроводами другого контуру.
Для безпечної експлуатації об’єктів ядерної енергетики та продовження терміну їх експлуатації фахівці ННЦ «ХФТІ» розробили ефективні методи оцінювання ресурсу діючих об’єктів енергоблоків АЕС. Зокрема, проведено дослідження та комплексний аналіз процесів старіння основного металу (ОМ) головних циркуляційних трубопроводів (ГЦТ) Південноукраїнської АЕС після 100 та 200 тисяч годин експлуатації. Результати виконаних робіт зумовили можливість подовження експлуатації ГЦТ 1-го та 2-го енергоблоків Південноукраїнської АЕС.
За словами Галини Толстолуцької, у співпраці з Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» виконано чисельні дослідження впливу різних факторів на формозміну елементів внутрішньокорпусних пристроїв реактора (ВКП) (вигородка, твели, елементи кріплення) в умовах дії термосилових та радіаційних полів. Створено нові підходи, вдосконалено методи чисельного моделювання процесів довготривалого деформування моделей конструктивних елементів ВКП ядерного реактора АЕС.
Доповідачка зазначила, що для досягнення ефективності та конкурентоспроможності ядерного палива постає завдання вдосконалення сплаву для труб оболонок тепловидільних елементів (ТВЕЛ) і комплектувальних тепловидільних збірок (ТВЗ) з метою підвищення ресурсу їхньої роботи до 5-6 років. Науковці ННЦ «ХФТІ» вивчили вплив мікрододатків у сплаві Zr1%Nb на корозійні, радіаційні та механічні властивості, а також оптимізували їхній склад для забезпечення проєктного запасу і стабільності опору формозміни оболонок ТВЕЛів.
Галина Толстолуцька також розповіла, що у ННЦ «ХФТІ» розроблені імітаційні технології, які значно скорочують час і матеріальні ресурси під час вибору й оптимізації хімічного складу, термічної та термомеханічної обробки кандидатних матеріалів різного типу реакторів.
Крім цього, фахівцями ННЦ «ХФТІ» у колаборації з Центром енергетичних, екологічних і технологічних досліджень (CIEMAT, Іспанія) розроблено новий технологічний процес керування структурою феритно-мартенситних сталей, що зменшує їхню здатність до радіаційного розпухання й окрихчення. Також розроблено новітні матеріали, толерантні до високого рівня радіації – дисперснозміцнені оксидами сталі (ДЗО-сталі), радіаційне розпухання яких удвічі менше, ніж базової сталі.
Як повідомила доповідачка, вперше розроблено та досліджено новітній клас перспективних матеріалів – радіаційнотолерантних високоентропійних сплавів (ВЕСи), що зміцнені тугоплавкими нанооксидами. Досвід створення високоентропійних сплавів допоміг фахівцям ННЦ «ХФТІ» створити нові легкі багатокомпонентні концентровані сплави на основі титану, що мають високу пластичність за кімнатної та підвищених температур.
У своїй доповіді Галина Толстолуцька також наголосила, що науковці ННЦ «ХФТІ» велику увагу приділяють розв’язанню проблеми безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами (РАВ).
В обговоренні доповіді начальник відділу радіаційного матеріалознавства ВП “Науково-технічний центр” ДП “НАЕК “Енергоатом” Едуард Чалий розповів про плідну співпрацю підприємства з науковцями НАН України та їхній вагомий внесок у розв’язання проблем, пов’язаних з продовженням терміну експлуатації об’єктів ядерної енергетики в Україні.
Завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Навчально-наукового інституту “Фізико-технічний факультет” Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна доктор технічних наук, професор Сергій Литовченко наголосив на важливості збереження тісного співробітництва науковців і освітян задля підготовки висококваліфікованих кадрів у галузі ядерної фізики та енергетики.
Директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” академік НАН України Микола Азарєнков у своєму виступі акцентував на тому, що українські науковці мають вагомий досвід, напрацювання та можливості для вирішення актуальних питань ядерної енергетики, що стоять перед державою.
У дискусії з цього питання взяли участь академіки НАН України Зіновій Назарчук, Ігор Крівцун, Олександр Хіміч, Микола Картель, Ярослав Яцків.
Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у обох доповідях. Кожна з них викликала активний інтерес та жваву дискусію серед учасників засідання.
Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Зокрема, затверджено програму ювілейної сесії Загальних зборів НАН України, присвяченої 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка, проведення якої заплановано на 8 грудня 2023 року.
Фото: Пресслужба НАН України