18 січня 2024 року на базі Інституту економіки та прогнозування НАН України у режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Захід до дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України академіка М.І. Туган-Барановського організували Громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників» і відділ економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Мета академічних читань – актуалізація спадщини М. Туган-Барановського як вченого-економіста, будівничого української державності, громадського діяча та організатора науки у контексті завдань відбудови економіки та відновлення соціогуманітарного простору України. Основні тематичні напрями доповідей, виступів та дискусії:
- сучасний потенціал наукової методології М. Туган-Барановського;
- соціальний ідеал М. Туган-Барановського та моделювання української перспективи;
- теорія кооперації та її потенціал для відбудови України;
- роль науки та освіти в суспільному розвитку за М. Туган-Барановським: формування світогляду, примноження знань, продукування інновацій;
- державотворча діяльність М. Туган-Барановського та актуальні питання державного управління;
- прогностичні ідеї М. Туган-Барановського в контексті формування макромоделі безпеки соціально-економічного розвитку України.
Участь у читаннях взяли науковці НАН України, НДФІ ДННУ «Академія фінансового управління», ННЦ «Інститут аграрної економіки», НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрНУ, Національного інституту стратегічних досліджень та представники провідних університетів. До розгляду актуальних питань забезпечення стійкості економіки, консолідації суспільства та розвитку кооперації долучилися представники бізнесу та громадянського суспільства. Географія учасників охопила дослідницькі осередки та вищі навчальні заклади міст Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми, Житомир, Львів, Тернопіль, Хмельницький та ін.
Модераторами заходу були завідувач відділу економічної історії Інститут економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Вікторія Небрат і президент ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників» доктор економічних наук Антон Філіпенко.
 доктор економічних наук Вікторія Небрат |
 доктор економічних наук Антон Філіпенко |
З вітальним словом до учасників заходу звернувся директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України, доктор економічних наук Валерій Геєць. Він наголосив, що сучасне звернення до спадщини Михайла Туган-Барановського має особливі причини, адже розквіт його творчих сил і вершина наукової діяльності припали на роки революцій та війни. Проблеми, які постали у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., слугували для вченого імпульсом до наукового розроблення соціально-економічних питань і започаткування нових напрямів в розвитку економічної науки, зокрема: теорії криз, економічного прогнозування, теорії економічної політики, економічної соціології, теорії кооперації. Окреме місце в його науковій спадщині займають питання війни, воєнної економіки та фінансів, повоєнного облаштування господарства, перспектив господарського розвитку. Тому, звертаючись сьогодні до постаті та ідей Михайла Туган-Барановського, науковці мають перед собою приклад наполегливої і новаторської наукової діяльності, попри важкі умови часу суспільних потрясінь і випробувань. На завершення свого виступу Валерій Геєць закликав науковців – учасників заходу – до творчої праці, спрямованої не лише на опрацювання та переосмислення національної скарбниці економічної думки, а й теоретичне осягнення сучасних реалій, розроблення наукового підґрунтя економічної стратегії України.
 |
Ініціатор академічних читань – президент ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка доктор економічних наук Антон Філіпенко – у зверненні до учасників наголосив на важливості всебічного вивчення наукового доробку вченого-економіста світової слави М. Туган-Барановського.
Значення історії економічної думки як каналу усвідомлення суті та логіки сучасних процесів і місце в цій історії М. Туган-Барановського розкрив у своїй доповіді заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього ж Інституту академік НАН України Андрій Гриценко. Він запропонував спрямувати до Міністерства освіти та науки України обґрунтовані пропозиції щодо повернення курсів економічної історії та історії економічних вчень до навчальних планів підготовки економістів.
 академік НАН України Андрій Гриценко |
Значна увага на академічних читаннях була приділена висвітленню історії та теорії кооперації в працях М. Туган-Барановського та розкриттю потенціалу сучасних кооперативних форм господарювання для відновлення України. Зокрема, головний науковий співробітник відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Любов Молдаван у своїй доповіді розкрила теоретичні засади, зміст і форми кооперації за працями М. Туган-Барановського та наголосила на його ключовій ідеї господарської самодопомоги в організації та діяльності кооперативів.
 доктор економічних наук Любов Молдаван |
На ролі комунітарно-солідарних засад у забезпеченні господарської самоорганізації та економічного розвитку наголосив провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор політичних наук Ігор Піляєв. Провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Володимир Липов надав аргументи щодо актуалізації теорії кооперації М. Туган-Барановського в контексті розвитку платформного кооперативізму. З позицій поєднання національних традицій кооперації та нових форм шерінгової економіки розглянула важливість кооперативних ідей М. Туган-Барановського для повоєнного відновлення України старший науковий співробітник відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Леся Дідківська.
Важливим тематичним напрямом академічних читань стало розкриття ролі науки та освіти в суспільному розвитку, зокрема у вирішенні завдань відбудови та формування національної перспективи. Провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія» доктор економічних наук Юрій Бажал наголосив на важливості наукової спадщини М. Туган-Барановського для забезпечення сучасного піднесення економічної науки і освіти в процесах післявоєнної відбудови України.
 доктор економічних наук Юрій Бажал |
Академік НАН України Тетяна Єфименко зупинилася на концептуальних засадах застосування фінансової звітності державних підприємств у ризик-менеджменті фіскального простору, наголосивши, що нині управління фіскальними ризиками як на макро-, так і на мікрорівні набуває дедалі більшої актуальності у зв’язку із загостренням викликів воєнного стану, регулярними руйнуваннями ділової активності економічних агентів різних інституційних секторів.
 академік НАН України Тетяна Єфименко |
Науковці відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України запропонували низку конкретних напрямків актуалізації теоретичного доробку та досвіду державотворчої діяльності М. Туган-Барановського, зокрема: етичні засади господарювання та державного управління (доктор економічних наук Наталія Супрун); концептуалізація економічної ролі держави М. Туган-Барановським (кандидат економічних наук Тетяна Боднарчук); ідеї М. Туган-Барановського у формуванні інституційних основ соціально-ринкової економіки (кандидат економічних наук Кароліна Гордіца); наукове осмислення впливу війни на розвиток промисловості в працях М. Туган-Барановського (кандидат економічних наук Назар Горін); сучасне значення концепції «вільного капіталу» М. Туган-Барановського для економічного розвитку (кандидат економічних наук Тетяна Сливка); роль підприємництва у відбудові економіки (кандидат економічних наук Ольга Кудласевич); трактування М. Туган-Барановським фінансових ресурсів та інвестиційних механізмів господарського розвитку (кандидат економічних наук Олександр Корніяка).
Підсумовуючи дискусії на заході, організатори зазначили, що теоретичні напрацювання та наукові новаторства М. Туган-Барановського потребують подальшого вивчення та переосмислення з погляду нагальних завдань забезпечення стійкості економіки; консолідації суспільства; реалізації соціального, інвестиційного та виробничого потенціалу кооперації та інших форм господарювання; зміцнення фінансової, економічної та соціальної безпеки; підвищення якості державного управління; розвитку засад солідаризму та економічної демократизації. З урахуванням висловлених думок і пропозицій учасники академічних читань «Спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України» дійшли згоди щодо доцільності:
• перекладу праць видатного вченого, першого українського академіка з економіки М. Туган-Барановського українською мовою та оцифрування його наукової спадщини з метою забезпечення доступності для вивчення та творчого розвитку новаторських ідей; підготовки рекомендацій щодо включення курсів економічної історії та історії української економічної думки до навчальних програм підготовки економістів;
• реалізації конкретних системних заходів у процесі трансформації і повоєнної відбудови економіки, що відповідають прогресивним ідеям М. Туган-Барановського, зокрема: підтримки відновлення кооперативного руху; впровадження принципів сталого розвитку на всіх рівнях економічної діяльності та державного управління; інституційного будівництва науки й освіти; зміцнення соціальної безпеки людини як мети, екзистенційної основи та міри економічного розвитку;
• відновлення системи наукового супроводу управлінських рішень у частині їх обґрунтування та оцінки результативності з урахуванням коротко- та довгострокових наслідків, економічних і соціальних ефектів, дотримання принципів сталого розвитку, забезпечення стійкості економіки та її міжнародної конкурентоспроможності.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України