View message

21 лютого 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

На початку засідання в.о. директора Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України доктору фізико-математичних наук Юрію Логвінову було вручено Грамоту Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурно-освітній розвиток держави, сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську позицію та волонтерську діяльність. Передаючи високу відзнаку, Президент НАН України побажав науковцю подальших успіхів у його роботі.

Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.

Із доповіддю «Магнітне поле Землі: екологічний аспект» виступив завідувач відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України доктор геологічних наук Михайло Орлюк. Він розповів про дослідження науковцями просторово-часової структури магнітного поля Землі у контексті оцінювання екології довкілля, зокрема території України. Це є надзвичайно актуальним завданням у зв’язку з суттєвим впливом на зміни природних і техногенних факторів, до яких належать магнітні чинники, пов’язані із забрудненням території, зокрема й через бойові дії.

Доповідач відзначив, що екологічний аспект геомагнітного поля зводиться до двох істотних моментів, а саме: впливу на органічний світ, пов’язаного з рядом його біотропних параметрів, та впливу медичного характеру.

За словами науковця, згідно з розрахунками на поверхні планети максимальними значеннями головного магнітного поля Землі характеризуються її приполярні області, а мінімальними – екваторіальні регіони. Водночас спостерігається його значне послаблення. Зокрема, за останні 70 років магнітне поле зменшилося на 4,5%.

Михайло Орлюк розповів, що відповідно до розподілу аномалій геомагнітного поля на поверхні планети, а також з урахуванням їх змін за певний часовий інтервал спостерігаються такі закономірності медичного характеру, як максимальне поширення вірусу ковіду SARS-CoV-2 у регіонах зі зниженими величинами індукції поля (США, Панама, Бразилія, Аргентина, Коста-Рика, Колумбія). Про це свідчать дослідження науковців Інституту.

Він також поінформував, що спільні з Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім.Л.В. Громашевського НАМН України» дослідження на основі аналізу динаміки захворюваності на грип в Україні у 1986–2006 рр. виявили прямий зв’язок між кількістю хворих на грип і гострі респіраторні захворювання та просторовою збуреністю магнітного поля Землі.

Спільно з Інститутом агроекології і природокористування НААН України досліджено вплив магнітного поля на рослинний світ. Науковцями показано, що врожайність пшениці озимої за останні 70 років має пряму залежність від зростання величини магнітного поля.

Доповідач акцентував, що для території України характерне високодиференційоване геомагнітне поле, модуль індукції якого збільшується з південного заходу на північний схід, досягаючи максимальних величин в областях залягання залізистих порід, які й зумовлюють інтенсивні магнітні аномалії. 

Як пояснив Михайло Орлюк, сучасне магнітне поле Землі суттєво спотворюється техногенною складовою від різних електричних і магнітних джерел як на її поверхні, так і в атмосфері, й навіть у ближньому космосі. Через це найінтенсивніші зміни фонових значень індукції магнітного поля та його різноперіодні варіації приурочені до мегаполісів. Зокрема, для Києва вони виходять за межі екологічної норми і  пов’язані в основному з метрополітеном.

Сьогодні в Україні у районах бойових дій техногенна компонента магнітного поля співставна або переважає за інтенсивністю природні аномалії за рахунок насичення верхньої частини розрізу земної кори металобрухтом підбитих танків, бронетранспортерів та інших транспортних засобів, різноманітних боєприпасів і мін. Встановлення ступеня такого типу техногенного забруднення, на думку вченого, сприятиме розробленню методики застосування магнітометричних засобів для гуманітарного розмінування територій.

У обговоренні доповіді радник при дирекції Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України член-кореспондент НАН України Валентин Максимчук наголосив на важливості й актуальності наукових досліджень просторово-часової структури магнітного поля Землі у контексті оцінювання екології довкілля, а також розповів про тісну співпрацю Карпатського відділення з Інститутом геофізики ім.С.І. Субботіна в напрямах побудови моделей головного магнітного поля та тектономагнетизму. Він також наголосив на важливості відновлення роботи геомагнітної обсерваторії «Київ» (смт. Димер Київської області), що постраждала під час наступу російських військ.

Доцент кафедри геоінформатики Навчально-наукового інституту “Інститут геології” Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор геологічних наук Олександр Меншов у своєму виступі зазначив, що вивчення магнітних властивостей ґрунтового покриву має важливе значення в контексті пошуку вуглеводнів, а зараз набуває особливої актуальності у зв’язку з підвищеним вмістом важких металів у ґрунтах, як результату військових дій на території України. Він підкреслив, що тематика магнетизму знаходить своє впровадження у освітньому процесі, а співпраця між кафедрою геофізики Університету та Інститутом геофізики ім.С.І. Субботіна щодо вивчення магнітного поля, магнітних властивостей природних об’єктів постійно поглиблюється.

Академік-секретар відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Олександр Пономаренко зауважив, що в Інституті геофізики ім.С.І. Субботіна існує наукова школа, започаткована ще на початку 60-х років минулого століття, що вивчає різні аспекти проблеми магнетизму. Він наголосив, що залучення магнітних методів є важливим для виявлення магнітних аномалій, зумовлених вибухонебезпечними предметами, а отже можуть суттєво допомогти у вирішенні питань розмінування території України.

Другу доповідь «Теплові електростанції як елементи системи регулювання режимів в енергетичній системі України» представив завідувач лабораторії паливних проблем енергетики Інституту теплоенергетичних технологій НАН України доктор технічних наук Микола Чернявський. Він розповів про внесок науковців Інституту в розв’язання актуальних і стратегічно важливих науково-технічних проблем із забезпечення безперебійної роботи теплових електростанцій (ТЕС) для покриття енергодефіциту та регулювання режимів роботи в Об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України.

Як наголосив доповідач, відновлювані джерела енергії (ВДЕ), впровадження яких є складовою курсу світової спільноти на безвуглецеву енергетику, попри усі переваги мають і недоліки. Для забезпечення прийнятних цін на електроенергію ВДЕ та нові потужності слід впроваджувати поступово, використовуючи ТЕС і ТЕЦ для забезпечення регулювальних можливостей в енергосистемах.

Микола Чернявський зазначив, що на сьогодні виробничі та регулювальні можливості теплових електростанцій використовуються неповною мірою через нестачу вугілля, залежність частини котлів від дефіцитних проєктних марок вугілля, таких як антрацит. Для вирішення цих проблем, особливо актуальних для підтримки критичної інфраструктури, вугільна енергетика потребує ефективної допомоги з боку академічної науки.

Науковець зауважив, що Інститут теплоенергетичних технологій НАН України плідно співпрацює з ТЕС генерувальної компанії «Центренерго», Дарницькою, Черкаською ТЕЦ та ТЕЦ цукрових заводів.

Так, у кризових умовах припинення поставок антрациту з вугільних шахт Донбасу за останні роки науковці Інституту розробили та впровадили низку технічних рішень, критично важливих для теплової енергетики України. Йдеться про спалювання імпортних палив з непроєктними характеристиками, вугільних сумішей, переведення антрацитових котлоагрегатів на спалювання газового вугілля за умов максимального використання обладнання. Тільки за два останні роки у співпраці з енергетичними компаніями переведено чотири антрацитових котли Дарницької ТЕЦ ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на газове вугілля, що забезпечило безперебійне тепло- та електрозабезпечення й зменшило періоди блекаутів.

Науковий супровід Інституту теплоенергетичних технологій НАН України, участь його фахівців у випробуваннях та налагоджуванні обладнання значною мірою забезпечили безаварійну роботу, збільшення діапазону регулювання і покращення техніко-економічних показників Трипільської ТЕС та Черкаської ТЕЦ. Важливими є також роботи з експертного супроводу поставок імпортованого вугілля і методичне забезпечення виготовлення паливних сумішей з прийнятними характеристиками із компонентів різної якості.

Як розповів Микола Чернявський, науковці Інституту підготували низку оригінальних технічних рішень для переведення на пелети з відходів сільськогосподарської біомаси, відходи бурякового жому та газове вугілля 20 газомазутних або антрацитових котлів цукрових заводів паропродуктивністю від 20 до 55 т/год., зокрема 5 таких блоків у 2023 році. За період з 2018 по 2023 роки біомасою та вугіллям заміщено понад півмільярда кубів газу. Економічний ефект за рахунок різниці комерційних цін на газ та паливний мікс становив близько 8 млрд. грн. У перспективі планується впровадження таких рішень на ТЕЦ інших підприємств, що сприятиме зниженню собівартості їхньої продукції та зменшенню паливного дефіциту.

Підсумовуючи свій виступ, доповідач наголосив, що здобутки Інституту свідчать про перспективний розвиток цих робіт, зокрема у період переходу на газове вугілля антрацитових енергоблоків ТЕС та котлів ТЕЦ, заміщенні вугілля відновлюваними та альтернативними паливами.

В обговоренні доповіді член дирекції ПАТ "Центренерго" Євген Гаркавий зауважив, що саме завдяки науково-технічній підтримці з боку науковців Інституту компанії вдалося налагодити режими обладнання ТЕС, забезпечити організацію приготування сумішей належної якості, більш ефективного спалювання вугілля. Він також наголосив, що з огляду на брак вугільного ресурсу в Україні така робота буде необхідною і в подальшому. Співпрацюючи з Інститутом, «Центренерго» має впевненість, що кожне знайдене технічне рішення буде оригінальним, комплексним, реалізовуватись найбільш економічно та з максимальним використанням наявного обладнання.

Завідувач відділу теплофізики енергоефективних теплотехнологій Інституту технічної теплофізики НАН України член-кореспондент НАН України Наталія Фіалко наголосила, що поряд із розвитком відновлюваних джерел енергії, теплова енергетика ще тривалий час залишатиметься важливим життєзабезпечуючим фактором. Саме тому, унікальні розробки науковців Інституту теплоенергетичних технологій мають надзвичайно важливе значення для вирішення нагальних проблем енергетичної галузі нашої держави, а особливо за умов воєнного стану.

Директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України академік НАН України Зіновій Назарчук підтримав роботи Інституту, але акцентував на необхідності врахування чинника впливу ТЕС на навколишнє середовище.

Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України Олександр Кириленко зазначив, що Україна приділяє значну увагу пошуку рішень задля декарбонізації енергетики та переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Інститут теплоенергетичних технологій НАН України має позитивний досвід щодо розроблення та впровадження наукоємних технічних рішень, зокрема з переведення котлів ТЕС і ТЕЦ на спалювання біомаси та газового вугілля. Він наголосив, що об’єднання традиційних та нових типів генерацій дозволяє в середньостроковій перспективі вирішити технологічні та економічні проблеми забезпечення надійного функціонування ОЕС України в умовах декарбонізації енергетики.

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях. Кожна з них викликала активний інтерес та жваву дискусію.

Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Так, академік НАН України Анатолій Загородній ознайомив учасників засідання з результатами оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України у 2023 році.

Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський розповів про деякі питання реалізації програми постдокторальних досліджень у Національній академії наук України.

Академік-секретар Відділення інформатики НАН України академік НАН України Олександр Хіміч виступив з інформацією про утворення Координаційної наукової ради НАН України з питань штучного інтелекту.

Фото: Преслужба НАН України