View message

16.05.2024

Засідання Президії НАН України 15 травня 2024 року

15 травня 2024 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Під час засідання

Цього дня учасники засідання заслухали дві наукові доповіді.

З доповіддю “Дистанційне зондування Землі у розв’язанні геоекологічних проблем України: сучасний стан і перспективи” виступив директор Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України" член-кореспондент НАН України Михайло Попов. Він розповів про важливі наукові дослідження, що проводяться в установах Академії, у сфері застосування методів і технологій дистанційного зондування Землі для вирішення нагальних прикладних завдань геоекологічної безпеки держави.

Доповідач зазначив, що створене фахівцями установи теоретичне та методичне підґрунтя відкриває можливість комплексного застосування космічних і наземних інформаційних систем під час геоекологічних досліджень об’єктів літосферного, гідросферного й атмосферного середовищ.

Було також зауважено, що сьогодні наукові розробки фахівців Академії знайшли активний розвиток у низці актуальних практичних напрямів у екологічній, соціально-економічній та кліматичній сферах застосування. Формування теоретико-методологічної основи для оцінювання ризиків негативних змін навколишнього середовища дало змогу обґрунтувати, розробити та впровадити низку конкретних заходів щодо запобігання загрозам різного характеру та масштабу.

Зокрема, одним з актуальних практичних впроваджень, заснованих на сучасних технологіях, стало застосування безпілотних літальних апаратів для моніторингу природних процесів, об’єктів навколишнього середовища і визначення їхніх геоекологічних характеристик (оцінювання стану антропогенно порушених земель та вразливості ландшафтно-кліматичних зон України до кліматичних змін).

Як приклади успішного застосування розроблених методичних продуктів Михайло Попов також зазначив впровадження системи оцінювання пожежної небезпеки та відповідних ризиків для ландшафтних одиниць локального (заторфовані заплави) та регіонального (гірські території) рівнів за супутниковими і наземними даними; системи прогнозування на основі розробленої геоінформаційної бази динаміки зсувних процесів, зокрема в межах Придніпровської зсувної зони в межах міста Києва та Канівського водосховища; рекомендацій щодо раціонального містобудування для урбанізованих територій з урахуванням впливу антропогенних факторів, зокрема теплових характеристик.

Член-кореспондент НАН України Михайло Попов

У обговоренні цієї доповіді провідний науковий співробітник Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України" кандидат геологічних наук Володимир Філіпович зосередив увагу на практичних аспектах виконаних робіт. Зокрема, зупинився на геоекологічних дослідженнях, що стосуються визначення площ порушених земель у результаті відкритого видобування корисних копалин, дослідженнях підтоплених районів міської забудови.

Президент Української картографічної асоціації доктор географічних наук Ростислав Сосса акцентував на тісній співпраці фахівців Центру з виробничими підрозділами, зокрема у сфері топографічного картографування, що особливо актуально у зв’язку з триваючими військовими діями.

Державний експерт Управління з питань екологічної та енергетичної безпеки Cлужби з питань економічної безпеки Ради національної безпеки і оборони України доктор технічних наук Сергій Чумаченко підкреслив важливість досліджень, що проводяться у Центрі, та зазначив, що вагомі напрацювання науковців можуть бути використані для оцінки впливу бойових дій на навколишнє природне середовище та визначення розміру заподіяних збитків.

Директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків наголосив на актуальності робіт із дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та важливості відновлення космічної програми.

Директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Олександр Пономаренко акцентував на перевагах методів дистанційного зондування Землі у розв’язанні геоекологічних проблем.

Доктор географічних наук Ростислав Сосса

Кандидат геологічних наук Володимир Філіпович

Доктор технічних наук Сергій Чумаченко

Академік НАН України Ярослав Яцків

Академік НАН України Олександр Пономаренко

Другу доповідь “Правова політика як складова євроінтеграційного курсу України: виклики, реалії, перспективи” представила заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктор юридичних наук Наталія Оніщенко. Вона акцентувала на тому, що правова політика є однією зі складових державної політики України і національної безпеки, де можуть бути виокремлені найактуальніші проблематики, зокрема щодо євроінтеграційного курсу України. Одним із викликів для України є адаптація законодавства України до права Європейського Союзу в умовах сьогодення та повоєнного відновлення. Важливими складовими вказаної адаптації є збільшення інституційної спроможності органів влади, а також використання інтеграційних механізмів права ЄС для повоєнного відновлення України з урахуванням принципів та стандартів Європейського Союзу.

Доповідачка наголосила, що серед проблематик правової політики одне з основних місць займає право людини на мир, яке можна розглядати як найважливіший правовий інститут, навколо якого об’єднуються всі інші права і свободи людини, зокрема й право на життя.

Наступною серед актуальних проблематик у зазначеній площині є правове забезпечення державної ветеранської політики. Окремим питанням є форми здійснення ветеранської політики, оскільки такого досвіду немає в світових реаліях і практиках. Йдеться про створення системи ефективного контролю за виконанням державою своїх обов’язків.

Наталія Оніщенко також зазначила, що у контексті адаптації законодавства України до законодавства ЄС великого значення набуває практика українського нормопроєктування. Сьогодні назріла нагальна необхідність для створення єдиного центру планування і вивчення нормопроєктувальної діяльності.

Вчена наголосила, що формування та розвиток системи правової політики як складової євроінтеграційної політики України ставить важливі завдання перед науковцями установ юридичного профілю НАН України. Фахівці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України вже опублікували низку фундаментальних праць з цього напряму. Також протягом 2022–2023 рр. для органів влади підготовлено пропозиції щодо актуалізації Національної стратегії у сфері прав людини; науково-правовий висновок щодо відповідності проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» праву Європейського Союзу та виконанню міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; наукову записку «Право на мир в контексті воєнної агресії РФ».

У підсумку Наталія Оніщенко зауважила, що в умовах сьогодення змінюється архітектоніка системи прав людини, в якій основним правом стає право людини на мир, що потребує належного підкріплення відповідними національними та міжнародними гарантіями.

Доктор юридичних наук Наталія Оніщенко

У обговоренні цієї доповіді заступник керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород – Керівник управління з питань помилування Офісу Президента України доктор юридичних наук, професор Дмитро Журавльов висвітлив сучасний стан організаційного забезпечення та функціонування інституту помилування в державі.

Член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко акцентував на необхідності тісної співпраці науковців Академії та органів державної влади в питанні розробки правової політики України та висловив певні критичні зауваження.

Доктор юридичних наук Дмитро Журавльов

Академік НАН України Олександр Копиленко

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня.

Далі Президент НАН України академік Анатолій Загородній розповів про результати обговорення проєкту Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти, винесеного на громадське обговорення Міністерством освіти і науки України. Установи НАН України взяли активну участь у громадському обговоренні та надіслали до Міністерства численні зауваження та пропозиції до проєкту Методики. Запропонований проєкт спрямований на вдосконалення процедури державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової діяльності і пропонує оновлені критерії та показники такої діяльності, порівняно з тими, що використовувалися при попередній державній атестації. Водночас, численні відгуки і зауваження, отримані від наукових колективів і окремих науковців, вказують на певну недосконалість проєкту Методики, яка полягає, зокрема, у пріоритетності кількісних показників, недостатньому врахуванні особливостей наукової діяльності у різних галузях, певній невідповідності чинному законодавству у сфері науки. З огляду на зазначене та інші численні зауваження до положень проєкту Методики Президія НАН України вважає проєкт Методики таким, що потребує додаткового доопрацювання.

У обговоренні цього питання виступили академіки НАН України Сергій Фірстов, Олександр Тимоха, Володимир Радченко, Олег Рафальський, Вячеслав Богданов, Леонід Губерський, Олександр Копиленко, Ярослав Яцків, Вадим Локтєв, член-кореспондент НАН України Анатолій Негрійко, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій доктор фізико-математичних наук Олександра Антонюк.