Науковий колектив Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського, зокрема його молодь і спільнота випускників, уже третій рік поспіль проводить науково-популяризаційні заходи до Всесвітнього дня вишиванки та Дня науки в Україні. Ці просвітницькі події покликані інформувати громадськість про найновіші здобутки академічної гуманітаристики у вивченні, збереженні та сучасній презентації національної культурної спадщини, зосібна й народного вбрання як виразника ідентичності та консолідації українців у боротьбі проти російських загарбників. Черговим заходом у межах цієї ініціативи став науково-просвітницький семінар «Вишитий одяг – національний спадок і символ єднання українців», що відбувся 14 травня 2024 року. Рада молодих учених і Рада випускників Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України провели його за підтримки Ради молодих вчених НАН України й у співпраці з секцією «Етнологія» відділення історії Київської Малої академії наук учнівської молоді (МАН).
 |
Програма заходу передбачала два формати представлення тематики: спершу відбулися презентації ґрунтовних книжкових видань 2023–2024 років (колективних праць, мистецьких альбомів, культурологічних збірок), потім для онлайн-аудиторії виступили молоді дослідники з Національної академії наук України та юні етнологи з Київської МАН. Окрім інформаційно-комунікаційного спрямування, науково-просвітницький семінар мав і дидактичну мету: організатори сподіваються, що долучення талановитих учнів до обговорення актуальних аспектів народознавчої науки спонукатиме їх глибше вивчити гуманітарну проблематику, обрати цікаві теми науково-дослідницьких робіт наступного року, зокрема з царини дослідження одягової культури українців. Модератором заходу став заступник голови Ради молодих вчених НАН України, голова Ради молодих учених ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, науковий співробітник відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів цього Інституту Олександр Головко.
 Учасники науково-просвітницького семінару |
Спершу про науково-мистецьке дослідження національної ваги «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» (Київ, 2023) поінформував присутніх один із упорядників цього видання, директор Центру фольклору та етнографії Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Володимир Щибря. Етнолог розповів, як цей альбом замислили і реалізували, як шукали та фотографували найкращі зразки народного одягу, ткані й вишиті предмети з жовто-блакитною та червоно-чорною кольоровими гамами, із зображеннями державної символіки (передусім герба-тризуба) тощо. Хронологічні рамки побутування подібних речей – переважно 1920-ті – 1940-ві роки – складний період боротьби українців за свою свободу та відновлення державності. За словами Володимира Щибрі, ініціаторка і співупорядниця згаданої книги, засновниця громадської організації «Всесвітній День Вишиванки» Леся Воронюк нині активно працює у сфері культурної дипломатії, презентуючи працю «Нетлінні…» у країнах Європи та Північної Америки.
Результатом плідної співпраці громадських організацій «Всесвітній День Вишиванки» та «Вишивка в одязі видатних українців» став іще один нещодавно виданий унікальний етнографічний альбом
«Українські взори. Збірка Ольги Бачинської. Видання перше» (Київ, 2024). Про це видання, рекомендоване до друку вченою радою ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, розповіла одна з його співупорядниць, науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту кандидат історичних наук
Марина Олійник. Альбом повертає широкому загалові забуте ім’я видатної народознавиці та колекціонерки народної вишивки і демонструє зібрані нею сотні автентичних українських орнаментів початку ХХ століття.
 Представлені книжкові новинки |
Про колективну монографію «Лохвиччина: фольклорно-етнографічні студії та матеріали» (Київ, 2023), яку науковці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України підготували у співпраці з громадською організацією «Моя провінція» (голова – Яніна Алєєва), поінформував один із авторів книги – науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України кандидат історичних наук Микола Бех. Учений розповів, що 2020 року відбулася комплексна народознавча експедиція до сіл Лохвицького району Полтавської області, саме її результати й лягли в основу видання. Окремо Микола Бех зупинився на зафіксованих особливостях народного вбрання і продемонстрував цікаві візуальні джерела: репродукції весільних світлин, фотографії музейних експозицій та речових зразків – родинних реліквій респондентів.
Авторську збірку культурологічних есе «Місце сили» (Брустури, 2024), що ґрунтується на науково-пошуковій, методичній та практичній роботі Буковинського центру культури та мистецтва з вивчення і збереження етнокультурного надбання, представила куратор проєкту «Спадщина» цієї установи кандидат філологічних наук Іванна Стеф’юк. Дослідниця коротко схарактеризувала зміст праці, наголосила на провідній ролі культурно-мистецького середовища Чернівців в організації вишиванкового руху в Україні та на унікальності традиційних буковинських весільних вінків із ковилою, відзначивши й інші характерні особливості одягової культури мешканців цього краю.
Далі учасники науково-просвітницького семінару заслухали й обговорили дві змістовні доповіді. Молодий учений, молодший науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Ігор Турейський присвятив свій виступ із теми «Вишивка у дитячому одязі українців першої половини ХХ ст.», базований на результатах власного дисертаційного дослідження, особливостям крою й оздоблення дитячого одягу, супроводивши його цікавим візуальним рядом, зокрема рідкісними світлинами та речовими зразками одягової культури зазначеної вікової групи.
 Виступ Ігоря Турейського |
Вихованка секції «Етнологія» відділення історії Київської МАН, учениця 9-го класу київського ліцею «Еко» №198 Софія Очеретяна представила основні положення своєї пошукової роботи «Українські дукачі: моніторинг побутування в перші десятиліття ХХІ ст.», з якою цьогоріч здобула 2-ге місце на ІІ (міському) етапі Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України. Юна дослідниця підкріпила свій виступ про народні прикраси українців ґрунтовним аналізом етнологічних праць та інформацією про їхнє відродження у сучасності, зокрема про досвід золотарської майстерні «ВидимоНевидимо».
 Виступ Софії Очеретяної |
На думку організаторів, цей семінар засвідчив зростання зацікавленості широкого загалу культурною спадщиною України як однією з основ національної ідентичності, котра й сьогодні підживлює стійкість українців.
P.S. На обкладинці матеріалу – фрагмент світлини із села Копачів Київської області «Молода мати Горпина Степанівна з дітьми, 1914 р.» (з альбому Івана Гончара «Україна і Українці»).
За інформацією ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України