16 лютого 2018 року щоденна всеукраїнська газета «День» опублікувала інтерв’ю з провідним вітчизняним фахівцем у галузі сонячної фізики – завідувачем відділу фізики Сонця Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України членом-кореспондентом НАН України Наталією Щукіною.
 |
«Починаючи з 1900 року збитки від різного роду катастроф, пов’язаних із сонячною активністю, оцінюються у трильйони доларів. Мільйони людей стають жертвами природних катаклізмів. Щоб завчасно передбачити вплив сонячної активності на біосферу та соціально-економічну систему Землі, необхідно проводити моделювання космічної погоди, яке неможливе без моніторингу глобальних змін Сонця на тривалих відрізках часу», – говорить учена і зазначає: «У даний час ми наближаємося до мінімуму 24-го циклу. Рівень активності Сонця в цьому циклі в чотири рази нижче максимальних значень, зафіксованих за 260 років безперервних спостережень Сонця. Іншими словами, сонячна активність наближається до мінімуму, схожого на мінімум Дальтона, який спостерігався в 1790–1830 роках. Нагадаю, мінімум Дальтона і більш відомий мінімум Маундера, що припав на 1645–1715 роки, збігаються за часом з глобальним похолоданням клімату в XVII і XIX століттях».
Вивченням найближчої до нашої планети зорі займаються й фахівці ГАО НАН України. «Співробітники нашого відділу отримали математичні співвідношення для великої сітки моделей атмосфер зір, які дозволяють оцінити вміст літію, кисню і заліза залежно від ефективної температури, прискорення сили тяжіння та металевості. Ці результати мають важливе значення при розв’язанні таких фундаментальних питань астрофізики, як походження Всесвіту та його еволюція, нуклеосинтез елементів під час Великого вибуху, еволюція галактик та зір, внутрішня будова та структура атмосфер зір і Сонця», – пояснює Н. Щукіна.
З якими зарубіжними центрами українські вчені виконують спільні дослідження в галузі фізики Сонця і які цікаві результати вже вдалось отримати? У яких спостереженнях задіяно реконструйований вітчизняний горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-5 – «унікальний науковий об’єкт, найліпше пристосований для моніторингу спокійного Сонця» й один із найпотужніших у світі сонячних телескопів? Які існують теорії про формування Сонячної системи? Чи зростає в українському суспільстві інтерес до науки? Докладно про це й багато іншого читайте в повному тексті публікації: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-sogodni-doslidzhuyut-sonce-shcho-znayemo-i-chogo-ne-znayemo.