Днями на сторінках міжнародного журналу “ELLE” з’явилася публікація, підготовлена виданням спільно з проектом про науку та інновації “INSCIENCE” та найбільшою платформою українських брендів «Всі. Свої», присвячена жінкам-науковицям Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України.
Старший науковий співробітник відділу астрометрії та космічної геодинаміки ГАО НАН України кандидат фізико-математичних наук Марина Іщенко, науковий співробітник відділу фізики субзоряних та планетних систем ГАО НАН України Юліана Кузнєцова, науковий співробітник відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики ГАО НАН України кандидат фізико-математичних наук Дар’я Добричева та студентка 2 курсу магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Компанієць розповіли про власний шлях у науку та свою нинішню наукову діяльність.
 Марина Іщенко |
“Для мене важливо, щоб наукова дисципліна мала практичне застосування. Космічна геодинаміка якраз дозволяє це робити. У цій галузі, наприклад, є перспектива передбачати ймовірність землетрусів”.
Суть досліджень Марини Іщенко полягає в отриманні високоточних координат на станціях, що спостерігають штучні супутники. «По Україні є мережа станцій, які можуть цілодобово працювати та щосекунди приймати сигнали з супутника незалежно від погоди. Оскільки ми ведемо спостереження дуже давно, то отримуємо високоточні координати. У подальшому така мережа може застосовуватися практично в будь-якій сфері. Наприклад, в геодезії та картографії. У науці з їхньою допомогою ми визначаємо рух євразійської літосферної плити”, - розповідає про свою роботу вчена. Разом із тим вона зазначає: «Передусім в Україні бракує обладнання. В роботі ми використовуємо високоточне обладнання, яке, на жаль, коштує дуже дорого. Наприклад, щоби встановити станцію, яка би відповідала всім вимогам, потрібно майже один мільйон гривень. Наразі ми намагаємося шукати виходи: співпрацюємо з комерційними та університетськими мережами».
У травні цього року дослідниця отримала премію Верховної Ради України для молодих учених за п’ятирічний цикл робіт.
 Юліана Кузнєцова |
“Останніми роками скоротилося не тільки фінансування зарплат, а й фінансування наукових досліджень, закупівля та обслуговування приладів. Астрономічні спостереження — це дороге задоволення. Хоча зараз така фінансова криза в усіх наукових напрямках”.
Юліана Кузнєцова вже понад 18 років працює у відділі фізики субзоряних та планетних систем ГАО НАН України: «Я займаюся дослідженням планет Сонячної системи та екзопланет, тобто планет навколо інших зір. На сьогодні їх знайдено і підтверджено приблизно чотири тисячі. Більшість із них – газові гіганти як Юпітер або Сатурн. Інші – планети земного типу, що мають тверду поверхню, розміри дещо більші за Землю і складаються переважно з силікатів та металевого заліза. Їх цікаво вивчати з погляду утворення та еволюції інших планетних систем, а також можливого існування життя. Ми досліджуємо системи різних типів зір, які мають навколо одну чи більше екзопланет, або протопланетні диски, з яких потім утворюються планети».
 Дар’я Добричева |
«У майбутньому я хочу розвиватися саме в сфері астрофізики, тож дуже сподіваюся, що керівництво країни почне збільшувати фінансування науки».
Учитель інформатики за освітою Дар’я Добричева вже 6 років працює у сфері астрофізики. Її шлях від педагога до астронома розпочався на першому курсі Чернігівського педагогічного університету. На момент закінчення вишу на її рахунку вже була одна наукова стаття. Звісно, для вступу до аспірантури не вистачало самої лише бази педагогічного ЗВО, тож дівчина додатково відвідувала потрібні лекції у Національному університеті імені Тараса Шевченка. Відтак Дар’я стала аспірантом Головної астрономічної обсерваторії з другого разу. Зараз продовжує займатися класифікацією галактик, використовуючи та аналізуючи дані зі Слоанівського цифрового огляду неба, телескоп якого розміщений в штаті Нью-Мексико (США).
 Олена Компанієць |
«У мене є два варіанти: шукати аспірантуру в інших обсерваторіях України або шукати університет за кордоном. Проте хотілось би цього уникнути, оскільки я хочу бути науковцем тут і робити внесок у розвиток науки саме в Україні».
Сьогодні Олена Компанієць робить свої перші кроки у сфері науки, адже здобуває ступінь магістра на кафедрі астрономії і фізики космосу. Минулого року дівчина успішно захистила свою бакалаврську роботу: «Об’єктом для своєї дипломної роботи я обрала галактику, яка розміщується на відстані 100 Мпк (мегапарсек), що дорівнює приблизно 300 мільйонам світлових років (відстань, яку проходить світло за один календарний рік. — прим.ред.). Тобто всі процеси, які ми можемо спостерігати нині, сталися мільйони років тому. Але тільки тепер до нас дійшло світло від цього об’єкта».
У майбутньому дівчина планує зв’язати життя з наукою, однак уже розуміє, з якими перешкодами доведеться мати справу.
З повним текстом статті можна ознайомитися на офіційному інтернет-сайті міжнародного журналу “ELLE” (публікація від 19 липня 2018 року) за посиланням: https://elle.ua/ludi/interview/ce-prosto-kosmos-chotiri-zhnki-naukovc-rozpovdayut-yak-dosldzhuyut-kosmos-v-umovah-vdsutnost-derzhavnogo-fnansuvannya/
Фото: Анна Гольцберг
Джерело: офіційний інтернет-сайт журналу “ELLE”