Учена пояснює, чим відрізняється сонячний телескоп від зіркового: «Сонце від нас близько, тому світла на дзеркало телескопу потрапляє дуже багато, і ми можемо все докладно розглянути, отримати спостереження з дуже високим просторовим дозволом. Просторова роздільна здатність залежить від діаметра дзеркала, на сьогодні найкращу можливо отримати на американському телескопі на Гаваях з 4-метровим дзеркалом – вона становить 19 км. Тобто я можу розрізнити на Сонці, радіусом 700 тисяч км, дві точки, віддалені один від одної на 19 кілометрів.(…) Сонячна фізика взагалі йде попереду всіх за методами, методологією, технологіями, комп'ютерним моделюванням, тому що ми можемо інтерпретувати дуже складні спостереження. Для пояснення цих спостережень потрібна дуже складна теорія, а ті, хто займаються зірками взагалі все пояснюють «на пальцях». Ми краще них розуміємо, що відбувається на зірках! Я написала багато статей в наукові журнали саме з фізики зірок, і у них дуже високий рівень цитування».
Також Наталія Щукіна розповідає про зарубіжні дослідження в сфері фізики Сонця: «З іспанським Інститутом астрофізики на Канарах я співпрацюю з 1995 року, поїхала туди на рік за грантом, чоловік дозволив подати заявку, оскільки не вірив, що мене візьмуть... До того стажувалася в голландському Утрехті, куди змогла виїхати після відвідин ніби як соціалістичної країни Югославії. Найбільша сонячна обсерваторія належить, звичайно, Штатам. У цьому році відбудеться так званий firstlight, «перший світ» кращого на сьогодні телескопа DKIST. Це абревіатура від імені гавайського сенатора, хоча зазвичай пристойним телескопам прийнято давати імена творців. Але цей сенатор дуже багато зробив для інсталяції телескопа: він зумів домовитися з місцевою громадою. Це була свята гора місцевої малоосвіченій публіки, але в кінці кінців вони пішли на поступку астрономам. Через різницю в рівні цивілізованості держави і місцевого населення телескоп, який почали будувати 18 років тому, в 2001-му, встановлений тільки зараз, уявіть! 340 млн доларів коштує проект американців. Це бюджет навіть не України, а кількох країн. Але в таких державах люди заможні розуміють важливість науки. Спочатку DKIST хотіли будувати разом з Європою – але не змогли домовитися, де його ставити. Атмосфера сильно замилює картинку. Потрібно, щоб тіні були хороші, тому телескопи ставлять в горах, біля озер, на березі океану, попередньо кілька років спостерігають погодні умови. Загалом, американці за допомогою міжнародних організацій поставили DKIST на Гаваях, а європейці почали будувати свій телескоп у 2006 році, цей проект підтримує вже 17 країн і років через сім він запрацює. Сам-то телескоп не проблема, але до нього потрібен ще складний інструментарій, – міряти різні типи випромінювань. Від EST чекають дуже багато, коли він запрацює. Вже існуючі національні обсерваторії різних європейських країн – Швеції, Німеччини, Франції, Голландії – розташовані на двох з семи Канарських островів: Тенеріфе і Ла-Пальма. Оскільки Іспанія надала інфраструктуру для європейських телескопів, то користуватися ними може безкоштовно. Іспанія, до речі, дуже цінує свій інструментарій. На Канарах прийнятий цілий закон, який називається «Про охорону неба» – там може бути використано тільки певне освітлення, лампи повинні бути певного формату, щоб їх випромінювання не домішувалося до спектру випромінювання зірок. На жаль, на Тенеріфе вже встигли налаштувати інфраструктуру до прийняття цього закону, а ось Ла-Пальма острів виключно чистий. На материковій території Штатів Національна сонячна обсерваторія зі штаб-квартирою в Боулдері (Колорадо) має в своєму розпорядженні також значні телескопами, наприклад, в Кітт-Піковській обсерваторії на висоті 2096 метрів. Заслуговує на увагу також телескоп Технологічного інституту Нью-Джерсі в Каліфорнії на висоті 2055 метрів».
 |
Учена приділяє увагу також і українським обсерваторіям: «Кримська астрофізична обсерваторія в селищі Наукове фактично знищена. Два вакуумних телескопи з діаметрами дзеркал 90 і 60 см в свій час дуже сильно послужили для розвитку радянської, а потім української науки, ними завідував академік Андрій Північний, який дуже багато зробив для розвитку фізики Сонця. Але зараз Крим в особливому статусі, ніхто туди не хоче їхати працювати. (...) Україна має ще свою обсерваторію на кавказькому Терсколі, але нещодавно останній співробітник звідти поїхав працювати до Швеції. Самі розумієте політичну ситуацію. (…) Найстарша київська обсерваторія створювалася ще в ХІХ столітті, при університеті. Пристойні університети в той час взагалі починалися з будівництва обсерваторії. Казанський університет, де я навчалася, теж має свою обсерваторію – її заснував великий математик Лобачевський. Але в центрі міста якість спостереження сьогодні можуть робити лише студенти. Головна астрономічна обсерваторія НАН України, де я працюю, знаходиться на виїзді з міста, в Голосіївському лісі. У моїй обсерваторії, як не дивно, дуже хороший телескоп, – сонячний телескоп Ернеста Гуртовенко з діаметром дзеркала 44 сантиметри.
 |
Він був введений у 1966 році, але у 2011 році ми його повністю «апгрейдили», перебудували будівлю, купили нову апаратуру. У нас зараз супер-телескоп, ми зуміли довести його до розуму і робимо приголомшливі речі, отримуємо цікаві результати спостережень. У кожного телескопа є своя функція. Так, ми не можемо вести спостереження як на Тенеріфе, але ми можемо проводити такий тип спостережень, який не робить жодна країна в світі. Адже як послуговуються великими телескопами? Учені пишуть заявки в міжнародний комітет, який ділить час, і в підсумку вчені отримають можливість спостерігати десь 5-6 днів в році. Що ви будете спостерігати – ну спалах, якісь хвилі, цікаві явища. Наш же телескоп ми нікому не даємо, він в нашому власному розпорядженні, можемо спостерігати з ранку до вечора. Тільки в зимовий час ми не спостерігаємо, тому що Сонце низько над горизонтом, дерева заважають. І ось ми придумали чудову програму моніторингу Сонця саме в спокійному стані, а не тільки сплески 11-річного циклу сонячної активності. Американці 30 років поспіль намагалися вести такого роду дослідження, і у них не вийшло, вони не змогли прийти до тих висновків, до яких вже прийшли ми. Ефекти дуже тонкі, треба знати, як спостерігати. Плюс був допущений ряд стратегічних помилок, і вони міняли апаратуру (а тоді всі дані з'їжджають). (…) Сонце – це лабораторія, в якій можна отримати інформацію для чого завгодно. Щоб брати участь в міжнародних проектах, потрібні або гроші, або мізки. Ми беремо участь мізками. Плюс намагаємося придумувати такі дослідження, в яких можемо бути конкурентними. Наприклад, ми співпрацюємо зі Львовом, де є фотосферно-хромосферний телескоп діаметром 25 см і маленький геліограф для спостереження корони. Сидячи на своєму хуторі зараз нічого не зробиш. Та й нас, астрофізиків, так мало! Всього близько 10 тисяч на всій земній кулі, а конкретно тих, хто займаються фізикою Сонця – так і зовсім тисяча-півтори. Ми всі один одного знаємо, а коли приїжджаємо на конференції – це як на одній кухні зібралися-поговорили. При цьому кожен робить свої речі, і дуже важливі».
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням:
https://un-sci.com/ru/2019/09/04/zhenshhina-i-solncze-natalya-gennadevna-shhukina-glavnaya-po-solnczu-v-ukraine/?preview=true&_thumbnail_id=5173
За інформацією Головної астрономічної обсерваторії НАН України