На шпальтах щоденної всеукраїнської газети «День» (№147-148 (5710-5711), 7-8 серпня 2020 року) – у межах дискусії, присвяченої прийдешнім виборам Президента і Президії Національної академії наук України, зокрема обговоренню виборчих програм кандидатів на посаду очільника Академії – опубліковано статтю члена Президії НАН України, академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академіка Миколи Жулинського.
 Академік Микола Жулинський (фото – з сайту газети «День») |
«Майбутні вибори президента НАН України… закономірно посилюють різні проблемні напруженості навколо головного наукового осередку країни. Справді, ці вибори – подія загальнонаціональної ваги, тому інтерес до програм офіційних претендентів на посаду президента НАН України зростає. <…> У кожній із цих програм наголошується на визначальній ролі НАН України в науковому супроводі економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку суспільства. Кожен із претендентів пропонує механізми ефективного впровадження наукових досягнень, жодна програма не оминає розгляду тих проблем, які нині постали перед Академією та всією наукою України», – зазначає автор статті й додає: «…всі пропозиції щодо реформування НАН України, які часто зводилися до здійснення кардинальних кроків у реорганізації наукової сфери – від розформування НАН України до повного її «одержавлення», здається, відійшли в минуле. Бо багато до кого дійшло, що подібні революційні дії щодо статусу Національної академії наук не обіцяють кардинальних змін в економічному розвитку держави, не кажучи вже про наукове забезпечення базових галузей економіки, безпеки та оборони. <…> В НАН України добре усвідомлюють, що наука нині, як ніколи, зобов’язана працювати на модернізацію країни, забезпечувати соціальний та економічний розвиток сучасного демократичного суспільства. <…> Оптимальне співвідношення фундаментальних досліджень і досліджень прикладних, які повинні забезпечувати конкурентну здатність держави, – це чи не головний пріоритет у стратегії розвитку Національної академії наук. Головне – продукування перспективних наукових ідей, яке безумовно заслуговує на пріоритетне фінансування».
Академік Микола Жулинський також наголошує на важливості збереження автономного й самоврядного статусу Національної академії наук України й, відповідно, свободи наукової творчості її вчених. На його думку, найбільше для подальшого виваженого й ефективного реформування діяльності НАН України підходить кандидатура нинішнього віцепрезидента Академії, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, оскільки останній, з одного боку, користується незаперечним авторитетом у вітчизняних і зарубіжних наукових колах, а з іншого – має великий управлінський досвід і вже відзначився активною участю у реформуванні національної наукової сфери, яке принесло відчутні позитивні результати. «…програма А.Г. Загороднього мені видається найбільш реалістичною, придатною для реалізації в умовах сьогодення, у цій кризовій ситуації, в якій перебуває наша держава, національна економіка та економіка всього світу загалом. Найперше тому, що вона передбачає реалізацію цих напрацювань, які вже здійснила НАН у плані реформування академічної наукової сфери», – пише академік Микола Жулинський. Крім того, за його словами, академік Анатолій Загородній глибоко розуміє важливість соціогуманітарних досліджень для розвитку як науки загалом, так і українського суспільства й Української держави зокрема.
Повний текст публікації доступний за посиланнями: