9 грудня 2020 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Надійність і довговічність матеріалів, конструкцій, обладнання та споруд»» виступив академік НАН України Леонід Лобанов.
Під час виступу академік Леонід Лобанов зазначив, що, на жаль, для нашої держави характерна тенденція наближення значної кількості конструкцій, споруд, інженерних мереж до свого критичного терміну експлуатації. У зв’язку з цим важливими є вирішення завдань, пов’язаних з управлінням експлуатаційною надійністю та довговічністю конструкцій, обладнання та споруд шляхом визначення їхнього технічного стану і залишкового ресурсу, встановлення науково-обґрунтованих термінів і регламентів експлуатації. Саме цим питанням і була присвячена дана цільова комплексна програма. Протягом 2016–2020 рр. за програмою було виконано 108 наукових проектів із залученням 24 наукових установ восьми відділень НАН України.
Науковці Академії в рамках виконання даної Програми отримали важливі практичні результати. Їхні розробки сприятимуть підвищенню експлуатаційного ресурсу та надійності залізничних колій, збільшенню надійності і довговічності залізничних коліс, підвищенню зносостійкості литих деталей з високоміцного бейнітного чавуну, можливості проведення діагностики контактних мереж електрифікованих залізниць, підвищенню ресурсу обладнання для нафтогазодобувної та комунальної галузей, отриманню нових матеріалів для виготовлення елементів конструкцій з підвищеною довговічністю, захисту деталей конструкцій та машин від різних видів абразивного зношування тощо.
Про важливість та актуальність обстеження та ремонту мостових споруд академік Леонід Лобанов розповів на прикладі мосту імені Євгена Оскаровича Патона.
Нещодавно фахівці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона завершили обстеження технічного стану головних балок мосту. Вони виявили дефекти, які вимагають негайного усунення. Це вивали фрагментів кам’яної кладки, корозійне руйнування горизонтальних в’язів, корозію та руйнування елементів деформаційних швів, руйнування секцій перильної огорожі та їх кріплень. Особливу небезпеку становлять корозійні пошкодження головних балок.
Найбільше потерпають від корозії нижні пояси балок і зони їх з’єднання зі стінками. Це пояснюється тим, що близько 10 років тому виконувався ремонт пішохідних тротуарів, під час якого будівельне сміття не прибиралося, а падало на нижні пояси балок. Його скупчення спричинило накопичення вологи і різке збільшення корозійних пошкоджень.
Академік Леонід Лобанов також наголосив, що під час діагностики не виявлено жодної тріщини у зварних з’єднаннях, що підтверджує високу якість зварювальних робіт, виконаних багато років тому.
Результати діагностики головних балок передані керівництву Київавтодору.
У обговоренні взяли участь академіки НАН України Зіновій Назарчук, Валерій Харченко, Сергій Комісаренко та член-кореспондент НАН України Олександр Шимановський.
Заслухавши та обговоривши доповідь, Президія НАН України відзначила важливість та актуальність отриманих науковцями результатів і прийняла рішення започаткувати нову цільову програму наукових досліджень «Науково-технічні проблеми моніторингу стану, оцінювання і подовження ресурсу конструкцій, обладнання та споруд тривалої експлуатації» на 2021–2025 роки .
Із науковою доповіддю «Княже місто Звенигород: інноваційні методи у вивченні та збереженні історичної пам’яті» виступила старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Віра Гупало.
Вона зазначила, що вивчення історії виникнення столичних міст і самостійних політичних утворень на південно-західній окраїні Русі, зокрема на прикладі ґенези Звенигорода – одного з найдавніших міст Українського Прикарпаття – є вкрай актуальним, оскільки розкриває принципи і напрями, за якими розвивалися суспільно-політичні та урбанізаційні процеси на теренах Східної Європи.
Городище, що збереглося від давнього міста, знаходиться на відстані близько 20 км на південний схід від Львова (с.Звенигород Пустомитівського району Львівської області). Наукові археологічні дослідження на території городища Звенигород мають довгу історію – майже 170 років. Логічним продовженням досліджень на сучасному етапі стали спроби об’ємної реконструкції просторової організації Звенигорода за допомогою 3D технологій.
У обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Петро Толочко, Ярослав Яцків, Валерій Смолій та Сергій Комісаренко.
Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було розглянуто питання про основні принципи розподілу бюджетного фінансування між установами НАН України.
Вдосконалення механізму розподілу бюджетних коштів є одним з пріоритетних заходів з реформування діяльності Академії. З огляду на це, Секціями та Відділеннями НАН України були подані пропозиції щодо удосконалення процесу розподілу базового фінансування установ Академії. Більшість пропозицій стосувалися врахування не лише так би мовити показників «затрат» (чисельність працівників установи, комунальні послуги тощо), але й показників якості, що характеризують результати діяльності установ. Співставлення показників проводиться з урахуванням особливостей науково-дослідної діяльності установ, які визначаються їх приналежністю до різних галузей наук. На підставі оцінки зазначених якісних показників можуть вибудовуватися різні системи рейтингів.
З огляду на це, було запропоновано бюджетні кошти, що відповідають обсягу фінансування установ відділень НАН України у 2020 році, розподіляти відповідно до встановлених раніше відсотків установ у загальному обсязі фінансування відділень НАН України, а кошти, на які планується збільшити фінансування НАН України у 2021 році, розподіляти залежно від загального рейтингу установ в межах відділення.
Запропонований підхід – є лише перший етапом вдосконалення принципів розподілу бюджетних коштів в Академії, враховуючи загалом недостатні обсяги фінансування. В наступному році буде продовжено пошук шляхів забезпечення прозорого, об’єктивного та ефективного розподілу коштів.
Також було розглянуто питання про започаткування програми постдоків Національної академії наук України. Практика запровадження тимчасових позицій (ставок), які займають молоді вчені зі ступенем Philosophy Doctor (PhD) широко поширена у зарубіжних науково-дослідних установах. Для Національної академії наук України така ініціатива сприятиме залученню молодих вчених та оновленню наукових кадрів в установах Академії.