17 лютого 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку зібрання академік Анатолій Загородній вручив державні нагороди вченим НАН України, нещодавно відзначеним Указом Президента України Володимира Зеленського від 22 січня поточного року з нагоди Дня Соборності України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня було вручено директору Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України члену-кореспонденту НАН України Івану Косенку, нагрудний знак та посвідчення до почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» – завідувачу відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України члену-кореспонденту НАН України Павлу Кнопову та завідувачу відділу Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України члену-кореспонденту НАН України Віктору Шаповалову.
Далі було заслухано дві доповіді.
Про участь у термоядерних дослідженнях Євратом: результати, досягнуті за програмою Горизонт 2020, та перспективи в наступній програмі ЄС на 2021–2027 рр. у своїй доповіді розповів заступник генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») член-кореспондент НАН України Ігор Гаркуша.
Дослідницька програма Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом) є комплементарною складовою рамкової програми ЄС Горизонт 2020.
Участь українських наукових установ в європейських термоядерних дослідженнях стала можливою після ратифікації 22 вересня 2016 року Угоди між Урядом України та Євратом про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014–2018). НАН України була визначена власником програми з боку України, а ННЦ «ХФТІ» – менеджером програми.
Європейські термоядерні дослідження проводяться в рамках загальноєвропейського консорціуму EUROfusion, який складається з національних дослідницьких ланок-юнітів. Для координації українських досліджень в EUROfusion на базі ННЦ «ХФТІ» створено Український дослідницький юніт (Ukrainian Research Unit) у складі трьох інститутів НАН України та трьох провідних університетів: ННЦ «ХФТІ», Інституту ядерних досліджень НАН України, Інституту теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАН України, Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, Національного університету «Львівська політехніка», Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Членство в консорціумі EUROfusion створило можливість успішного інтегрування наших науковців у загальноєвропейський науковий простір, участі в теоретичних та експериментальних дослідженнях на найкращих установках світу (токамаки JET, TCV, MAST, ASDEX UG, стеларатори W7-X, та LHD). Так, фахівці Інституту ядерних досліджень НАН України протягом 2017-2020 рр. успішно здійснили дослідження швидких іонів на об’єднаному Європейському токамаку JET, дослідники ННЦ «ХФТІ» взяли участь у подальшому відпрацюванні діагностики на основі автокореляційної рефлектометрії, а також в дослідженнях методів пригнічення електронів-утікачів.
Українськими науковцями розроблено кінетичні коди для аналізу процесів утримання частинок в периферійній плазмі тороїдальних пасток. Створені сучасні методи діагностики високотемпературної плазми, зокрема новітніх радіаційно стійких Холівських детекторів для термоядерного реактора ДЕМО, корпускулярної діагностики плазми зондуванням високоенергетичними пучками важких іонів тощо.
Підтримку Євратом отримали експерименти на українських термоядерних установках – стелараторі Ураган-2М та плазмових прискорювачах КСПП Х-50 і КСПП-М (ННЦ «ХФТІ»). Проведено Українсько-Бельгійський експеримент з дослідження початкової фази розряду в стелараторі, методів очищення вакуумних поверхонь в термоядерних установках та імітаційні дослідження матеріалів дивертора в умовах екстремальних корпускулярних та енергетичних навантажень реактора.
На основі результатів фундаментальних досліджень з фізики плазми останніми роками створено також низку важливих прикладних розробок: нові методи нанесення функціональних покриттів, модифікація матеріалів потужними потоками плазми, плазмові джерела інтенсивного екстремального ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання, плазмові озонатори, низькотемпературні плазмові озонно-ультразвукові стерилізатори, інші перспективні екологічно чисті плазмові технології для промисловості, медицини, сільського господарства та охорони довкілля.
Також участь в EUROfusion дає можливість залучення коштів Європейського Союзу для розвитку вищої освіти в Україні в галузі фізики плазми та керованого термоядерного синтезу. Так, в рамках освітньої програми Європейська Комісія відшкодовує частину видатків на підготовку аспірантів і магістрів у країнах-учасниках. Також в рамках Євратом відкрито 20 наукових та 20 інженерних аспірантських стипендій в галузі термоядерного синтезу. Крім того, виконується навчальна програма «FuseNet», завдяки якій протягом кожного року кілька десятків наших студентів та аспірантів мають можливість безкоштовно відвідати школи молодих вчених, тренінги та конференції в країнах ЄС.
Про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проєкту «Горизонт 2020» ERA-PLANET» на 2018-2020 роки доповів голова Наукової ради даної Цільової програми член-кореспондент НАН України Олег Федоров.
За Програмою, що включала три напрями досліджень, працювала низка організацій-виконавців: Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Інститут біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України, Інститут ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України, а також як співвиконавці – співробітники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України і Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ДСНС України.
В результаті виконання Програми науковцями було одержано низку вагомих результатів.
Так, було розроблено та впроваджено спільні зі світовою спільнотою методи оцінювання індикаторів сталого розвитку відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року».
Ще одним цікавим результатом стало розроблення міського атласу Києва за методологією, яка сумісна з сервісом Urban Atlas програми Copernicus і базується на застосуванні супутникових даних та класифікації земного покриву із використанням методів машинного навчання власної розробки та геостатистичного аналізу щільності забудови за векторною картою міста. Київ став першим містом за межами ЄС, для якого створено такий продукт.
Також створено єдину інформаційно-ресурсну концепцію оцінювання впливу глобальних кліматичних змін на резервуари й потоки парникових газів. Розроблено інформаційну технологію оцінювання продуктивності землі для території України за супутниковими даними. Створено карту продуктивності землі та власні карти земного покриву для всієї території України з високим просторовим розрізненням. Проаналізовано сучасний стан моніторингу якості повітря та наземних і супутникових вимірювань PM2.5/PM10. Представлено у вигляді інформаційного web-сервісу результати аналізу можливості вимірів істотної змінної – вміст частинок пилу (PM2.5/PM10) за супутниковими та наземними даними. Проведено комплекс вимірювань концентрації твердих аерозольних частинок (РМ2.5/РМ10), а також приземного озону за допомогою мобільних лазерних моніторів. Оцінено рівень забруднення повітря аерозольними частинками РМ2.5/РМ10 та О3 шляхом визначення масової концентрації на стаціонарному пункті моніторингу РМ10 та РМ2.5 та на мобільній медико-екологічній лабораторії моніторингу приземного озону.
Враховуючи плідні результати, Президія НАН України прийняла рушення продовжити термін виконання Програми на 2021–2023 роки.
Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було заслухано інформацію віцепрезидента НАН України академіка Вячеслава Богданова про діяльність Науково-координаційної ради Секції фізико-технічних і математичних наук.
Раду очолює академік НАН України Вадим Локтєв. У її складі – 45 науковців. На першому засіданні Ради було розглянуто підсумки виконання цільових програм наукових досліджень НАН України: «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави» на 2016–2020 рр., «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проєкту Горизонт 2020 ERA-PLANET» та «Напівпровідникові матеріали, технології і датчики для технічних систем діагностики, контролю та управління» на 2018–2020 рр. Після обговорення було відзначено необхідність більшої конкретизації завдань програм та встановлення обмеження строків реалізації програм.
Також було заслухано та обговорено питання щодо підготовки в НАН України заходів з відзначення 30-річчя Незалежності України. Серед іншого, було запропоновано проведення у серпні поточного року урочистої сесії Загальних Зборів НАН України, у форматі, який буде відповідати епідеміологічній ситуації в країні, а також підготовку та випуск книжкового видання про діяльність Академії у роки незалежності України.