 Академік Агатангел Кримський |
Агатангел Юхимович Кримський – сходознавець, мовознавець, літературознавець, історик, письменник, перекладач. Народився 15 січня 1871 року в м. Володимир-Волинський у сім’ї, яка по батьковій лінії мала кримськотатарське коріння, а по материній – польсько-литовське. Навчався в Острозькій (1881–1884 рр.) та 2-й Київській (1884–1885 рр.) гімназіях. У 1889 р. закінчив Колегію Павла Галагана, де був учнем видатного мовознавця Павла Житецького. Закінчив Лазаревський інститут східних мов (1889–1892 рр.) та історико-філологічний факультет Московського університету (1892–1896 рр.). Після наукового відрядження до Сирії та Лівану (1896–1898 рр.) працював професором Лазаревського інституту (1898–1918 рр.), де з 1901 року очолював кафедру арабської словесності, викладав історію мусульманського Сходу, арабської літератури.
У 1918 р. на запрошення Володимира Вернадського Агатангел Кримський переїхав до Києва, став одним із перших академіків-засновників Української академії наук (нині – Національна академія наук України) і до 1928 р. був її неодмінним секретарем (сьогодні посада має назву «головний учений секретар») та очолював історико-філологічний відділ. У 1921–1929 рр. – засновник і директор Інституту української наукової мови. Разом із колективом цієї установи Кримський стоїть біля витоків сучасної української наукової мови. А. Кримський також заклав підвалини розвитку української наукової орієнталістики.
У 1930–1939 рр. Кримський зазнавав репресій: ученого усунули від науково-педагогічної діяльності. 20 липня 1941 р. А. Кримського заарештували та етапували до м. Кустанай (Казахстан), де він помер 25 січня 1942 р.
Сфера наукової діяльності Агатангела Кримського надзвичайно широка й різноманітна. Володіючи декількома східними мовами, він зробив видатний внесок у розвиток українського сходознавства. А. Кримський – автор понад тисячі наукових праць. Центральне місце в його доробку посідають розвідки з арабістики (історія, література, мова, релігія), тюркології (історія тюркських народів, тюркські мови та літератури), іраністики (історія, література, суфізм, театр).
Окрему увагу А. Кримський приділяв своїй історичній малій батьківщині – Криму, а також вивченню кримськотатарської літератури (уклав антологію творів кримськотатарських поетів українською мовою, зокрема поетів-сучасників – Шаміля Тохтар Газі, Хасан-мурзи Чергієва, Бекіра Чобан-заде, Афуза Омера Самі та інших), етнічної історії кримських татар, а також політичної, соціально-економічної історії Кримського ханату (проблеми хронології правління Кримських ханів, демографічної ситуації в Криму напередодні анексії Криму Російською імперією наприкінці XVIII ст. тощо).
На високу оцінку заслуговує перекладацький доробок А. Кримського, який засвідчує творче освоєння духовної та літературної спадщини східних народів. Саме від А. Кримського починається школа художнього перекладу східної поезії в Україні.
* * *
15 січня 2021 року виповнилося 150 років від дня народження академіка Агатангела Кримського, та вшановуватимуть пам’ять цього видатного вченого зі світовим ім’ям упродовж усього року.
Зокрема, з
12 січня 2021 року Національний банк України ввів в обіг
пам’ятну монету «Агатангел Кримський» (номінал – 2 гривні, тираж – 35 тис. штук, виготовлена з нейзільберу), яка належить до серії «Видатні особистості України». На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, праворуч від якого написи: УКРАЇНА/2 ГРИВНІ/2021; композицію, що символізує діяльність ученого-сходознавця та джерело знань – геометричний декор із розкритих книг, що складаються в багатопроменеву зірку, в центрі якої слова А. Кримського: Я ЗРОЗУМІВ,/ ЩО МУШУ БУТИ/ УКРАЇНОФІЛОМ –/ ЦЕ Я ЗРОЗУМІВ/ ЦІЛКОМ СВІДОМО; під цитатою – факсиміле А Кримський; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч). На реверсі монети на тлі вертикальних ліній, що вносять певний драматизм і символізують трагічну долю вченого, зображено портрет Агатангела Кримського, під портретом діагонально розміщені написи: АГАТАНГЕЛ (ліворуч), КРИМСЬКИЙ (праворуч); унизу роки його життя – 1871–1942.
14 січня 2021 року відбулась організована Українським інститутом національної пам’яті
Zoom-конференція «Агатангел Кримський – страчений феномен». Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України представляла на цьому заході старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу кандидат історичних наук Олена Романова. Її виступ присвячувався внескові академіка А.Ю. Кримського у розвиток сходознавства.
Агатангел Кримський: страчений феномен
25 січня 2021 року Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України за підтримки Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан та у співпраці з MUSLIM Institute (м. Ісламабад, Пакистан) провів
вебінар «Провісник мультикультуралізму в Україні: 150 років Агатангелу Кримському» (Ukraine’s Early Harbinger of Multiculturalism: Sesquicentenary of Ahatanhel Krymsky).  Афіша вебінару (ілюстрація: MUSLIM Institute) |
У заході взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Пакистан Маркіян Чучук, директор Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України доктор філологічних наук Олександр Богомолов, керівник MUSLIM Institute Сахібзада Султан Ахмед Алі (Пакистан), колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Пакистан в Україні генерал-майор Загід Мубашир Шейх (Пакистан), завідувачка кафедри мов Азії Йорданського університету доктор Багдагуль Муса (Йорданія), професор кафедри міжнародних відносин Університету Бількент Хакан Киримли (Туреччина), другий секретар Посольства України в Ісламській Республіці Пакистан доктор політичних наук Олена Борділовська, старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України кандидат історичних наук Олена Романова і науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону цього ж Інституту кандидат історичних наук Юлія Філь.
 Учасники вебінару (скріншот: MUSLIM Institute) |
Обговоривши широке коло питань, учасники вебінару відзначили величезний внесок академіка А.Ю. Кримського у вивчення мов і літератур, релігійних і філософських учень, історії країн і народів Близького та Середнього Сходу, у дослідження контактів і відносин між християнськими народами Східної Європи й мусульманським світом, а також наголосили на особливому значенні А.Ю. Кримського та його інтелектуального спадку у справу гармонізації відносин між народами на основі принципів взаємоповаги й культурного взаємозбагачення.
28 січня 2021 року в режимі онлайн-конференції відбувся круглий стіл «Агатангел Кримський і Волинь», що його провели Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти (ВІППО), Лабораторія волинезнавства ВІППО, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України та Володимир-Волинський педагогічний фаховий коледж імені А.Ю. Кримського. Захід присвячувався 150-річчю від дня народження Агатангела Кримського та 150-річчю від дня народження Лесі Українки.
Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України представляла на цьому семінарі старший науковий співробітник відділу Азіатсько-Тихоокеанського регіону кандидат історичних наук Олена Огнева. У своїй доповіді вчена звернулася до теми відносин між учителем та учнем – Агатангелом Кримським та Омеляном Пріцаком – та ролі Омеляна Пріцака у збереженні спадщини свого вчителя.
* * *
Заплановані заходи
15 квітня 2021 року відбудеться наукова конференція
«Ідентичність. Дискурс. Імагологія», присвячена 150-річчю Агатангела Кримського. Співорганізатори заходу – Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Національний університет «Острозька академія», Волинський національний університет імені Лесі Українки та Рівненський державний гуманітарний університет.
У червні 2021 року відбудеться міжнародна наукова конференція
«Агатангел Кримський і Ліван», організована Інститутом сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України й Американським університетом у Бейруті (American University of Beirut) за підтримки Посольства України в Ліванській Республіці.
На жовтень 2021 року заплановано проведення XXIII Сходознавчих читань А. Кримського. Цього року конференція присвячена 150-річному ювілею вченого та приурочена до 30-річчя Інституту сходознавства.
За інформацією Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України