31 березня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.
Із доповіддю «Функціоналізація нанокомпозитів для альтернативної енергетики» виступила старший науковий співробітник Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України кандидат фізико-математичних наук Галина Михайлова.
Вона зазначила, що багато напрямів досліджень в галузі нанотехнологій пов’язані з вуглецевими наноматеріалами та спрямовані на створення нових матеріалів для різних потреб промисловості, в т.ч. матеріалів для сучасних накопичувачів та перетворювачів енергії. Але існує низка проблем, що стримують розвиток альтернативної енергетики. Це – висока ціна, складність експлуатації та швидка деградація традиційних матеріалів для термоемісійних перетворювачів енергії. ВНТ поєднали в собі властивості металів та напівпровідників, що дає можливість виготовляти прилади з гетеропереходом метал/напівпровідник із чистого вуглецю.
Попередні результати науковці отримали шляхом додавання до масиву ВНТ металічних частинок LaNi5, Cu, Ti. Також досягнуто суттєвого зниження робочої температури (170–350°С) термоемісійних перетворювачів на основі метал-нановуглецевих композитів.
За темою «Пошук та синтез противірусних агентів серед похідних азотистих гетероциклів» виступила науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України кандидат хімічних наук Марина Качаєва.
Її доповідь була присвячена синтезу нових азотовмісних гетероциклічних сполук і вивченню їх активності проти ряду вірусних штамів.
Функціоналізовані азотовмісні гетероцикли – перспективний клас сполук для пошуку нових високоефективних засобів для боротьби з вірусною опортуністичною інфекцією.
Марина Качаєва зазначила, що для дизайну нових сполук з високою антивірусною дією і низькою цитотоксичністю було використано QSAR аналіз і молекулярний докінг. Серед синтезованих речовин науковці знайшли сполуки зі значною активністю та селективністю щодо ряду штамів, зокрема вірусу папіломи людини, цитомегаловірусу, BK поліомавірусу та ін. Деякі речовини переважають за показниками ефективності противірусної дії відомі препарати, які застосовуються у медичній практиці.
Провідний науковий співробітник Інституту соціології України НАН України доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький виступив із доповіддю «Президентське крісло»: соціологічний тест для оцінки якостей та діяльності Президента України.
Дане дослідження було проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року методом інтерв’ю.
Оцінка громадянами особистісних якостей та діяльності Президента України здійснювалася за допомогою запитань, що входять до соціологічного тесту «Президентське крісло», розробленого Сергієм Дембіцьким. До структури цього тесту входить емоційна оцінка респондентами політика, оцінка його особистісних якостей, професійного досвіду і компетентності, оцінка результатів діяльності, а також очікування від його майбутньої діяльності.
Було також заслухано доповідь заступника директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України доктора технічних наук Геннадія Баглюка про «Сучасний стан та інноваційні перспективи новітніх розробок у галузі порошкової металургії та композиційних матеріалів».
Порошкова металургія – один з найпрогресивніших, а часто – і єдино можливий метод отримання сучасних матеріалів та виробів з них з унікальними фізико-механічними й експлуатаційними характеристиками, яких, як правило, неможливо досягти з використанням традиційних металургійних технологій.
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича протягом багатьох років був і залишається головною організацією в країні, яка координує наукову і науково-технічну діяльність у галузі порошкової металургії.
На базі Інституту було створено міжгалузевий науково-технічний комплекс «Порошкова металургія», до якого було залучено близько 20 інститутів, проєктних організацій і промислових підприємств. Їх діяльність спрямовано на розвиток матеріалознавчих досліджень та впровадження нових матеріалів і технологій у передові галузі економіки – прецизійне машинобудування, електроніку, енергетику, авіакосмічну промисловість, транспортне машинобудування тощо. Значна кількість розробок Інституту з порошкової металургії виконувалася на замовлення підприємств оборонно-промислового комплексу.
Останніми роками поряд із традиційними для Інституту розробками нових складів та технологій виготовлення порошкових конструкційних, зносостійких, фрикційних та антифрикційних матеріалів інтенсивно розвиваються напрями досліджень, пов’язані зі створенням металевих та неметалевих композиційних матеріалів, ультрависокотемпературної кераміки, жароміцних та жаротривких металевих сплавів, наноматеріалів та нанотехнологій, надтвердих матеріалів інструментального призначення тощо. На особливу увагу заслуговують нові перспективні напрями досліджень у галузях водневого матеріалознавства, матеріалів біомедичного призначення та новітніх композиційних матеріалів для балістичного захисту бронетехніки та особового складу Збройних сил.
Більшість розробок науковців Інституту вже знайшли численне практичне застосування на низці провідних промислових підприємств України й іноземних компаній.
Зокрема, унікальні жаростійкі дисперсно-зміцнені сплави на основі ніхрому застосовуються для виготовлення деталей повітрозабірника гіперзвукового літака та стільникових конструкцій теплозахисних панелей гіперзвукових і багаторазових космічних апаратів на ДП «Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К.Янгеля» (м. Дніпро).
Удосконалена технологія виготовлення артилерійських гільз діаметром до 160 мм методом гарячого штампування з наступною ротаційною витяжкою пройшла дослідно-промислову апробацію та прийнята до впровадження на ПАТ “Кузня на Рибальському” (м. Київ).
Технологія модифікування розплавів залізовуглецевих сплавів порошковими брикетованими модифікаторами широко використовується для отримання виробів з високоміцних чавунів на вальцеливарних та машинобудівних підприємствах України та Китаю.
Із застосуванням розробленої технології виготовлення електроконтактного антифрикційного дисперснозміцненого матеріалу на основі порошків міді на ТОВ “Інтер-Контакт-Пріор” організовано серійне виробництво ковзних струмознімальних контактних пластин для потреб АТ «Укрзалізниця».
Забезпечено серійні поставки високочистих металевих високолегованих сплавів, порошків та покриттів на їхній основі з використанням розробленого на базі НВП “Елтехмаш” обладнання для потреб провідних промислових підприємств України, зокрема ДП НВКГ “Зоря-Машпроект” (м. Миколаїв), ДП “Івченко-Прогрес”, АТ “Мотор-Січ” (м. Запоріжжя), ДП КБ “Південне” (м. Дніпро) тощо та за контрактами з низкою компаній зі США та КНР.
Далі було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, члени Президії НАН України обговорили проєкт нової редакції Статуту Академії. Проєкт був підготовлений Комісією з підготовки нової редакції Статуту НАН України та опублікований на офіційному сайті НАН України для громадського обговорення. Всі пропозиції було узагальнено та винесено для розгляду Президією НАН України.
Після обговорення було схвалено проєкт нової редакції Статуту. Далі він буде винесений на розгляд сесії Загальних зборів НАН України.
Також члени Президії розглянули пропозиції секцій, відділень та Науково-організаційного відділу Президії НАН України щодо оптимізації академічних установ, організацій та підприємств. Було схвалено перелік з 20 установ, організацій та підприємств з визначеними шляхами їх припинення. Ще 23 установи, організації та підприємства НАН України перебувають у стані припинення. А також визначено перелік установ, організацій та підприємств, шляхи припинення яких потребують додаткового опрацювання.
Крім того, на засіданні було затверджено склад Науково-технічної ради НАН України. Науково-технічну раду НАН України було створено в січні 2021 року. Її завданням є залучення Академії до вирішення актуальних науково-технічних проблем галузей економіки і соціальної сфери та сприяння прискоренню впровадження наукових розробок академічних установ, а також вирішення питань розвитку міждисциплінарних досліджень у відповідних галузях наук. До складу Науково-технічної ради увійшли представники Академії, закладів вищої освіти, органів виконавчої влади та керівники великих промислових підприємств.