9 жовтня 2021 року Головна астрономічна обсерваторія (ГАО) НАН України відзначила осінній День астрономії.
 Учені Обсерваторії Максим Василенко і Дар’я Добричева (праворуч) із відвідувачами ГАО (фото тут і далі люб’язно надала Дар’я Добричева) |
Удень науковий співробітник лабораторії швидкоплинних процесів у зірках відділу фізики Сонця Ірина Верлюк ознайомила відвідувачів із Музеєм історії ГАО НАН України, а науковий співробітник відділу астрометрії і космічної геодинаміки кандидат педагогічних наук Михайло Лашко провів для них екскурсію територією Обсерваторії.
Старший науковий співробітник відділу фізики зір та галактик, завідувач Астрокосмічного інформаційно-обчислювального центру ГАО НАН України кандидат фізико-математичних наук Олександр Велесь організував для гостей Обсерваторії спостереження Сонця, під час яких вдалося навіть роздивитися плями на нашому світилі.
 Денні спостереження |
Продовжився осінній День астрономії в ГАО НАН України лекційним блоком. Науковий співробітник відділу субзоряних та планетних систем Юліана Кузнєцова розповіла про космічне сміття в навколоземному просторі, науковий співробітник лабораторії великомасштабної структури Всесвіту відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Максим Василенко – про машинне навчання в астрономії, а науковий співробітник цієї ж лабораторії кандидат фізико-математичних наук Дар’я Добричева – про пошук життя в Сонячній системі. Астрономи Академії обирали теми лекцій так, аби зацікавити найширшу аудиторію. Остання тема стала особливо актуально з огляду на найсвіжіші результати досліджень атмосфери Венери, умови якої, як виявилося, уможливлюють фотосинтез. Крім того, у повітряній оболонці цієї планети було відкрито газ фосфін.
Увечері гості Обсерваторії з допомогою кандидата фізико-математичних наук Олександра Велеся спостерігали Сатурн, Юпітер і його супутники, а також подвійні зорі та кулясті зоряні скупчення.
Як розповів пресслужбі НАН України виконувач обов’язків завідувача лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної (МІЗОН-А) ГАО НАН України Іван Крячко, День астрономії, заснований в 1970-х роках у США, в Обсерваторії відзначається щонайменше впродовж останніх п’яти років. У світі, як і в Україні, астрономічні установи, організації, колективи (наукові інститути, обсерваторії, планетарії, окремі дослідницькі групи, гуртки аматорів астрономії тощо) святкують його двічі на рік – навесні (зазвичай у суботу напередодні першої чверті Місяця) та восени (в суботу з середини вересня до середини жовтня). «Ми завжди намагаємося регулювати людність подій в Обсерваторії шляхом попередньої реєстрації, а цього року на відвідуваність суттєво вплинули ще й карантинні обмеження. Гостей було не так багато, як у попередні роки, але відбулися майже всі заплановані заходи, і всі, хто до нас таки дістався (причому не тільки кияни, а й мешканці столичної області), щиро захоплюються астрономією. У проміжках між лекціями й екскурсіями ми дуже змістовно з ними поспілкувалися про розвиток астрономічної науки й освіти в Україні. Маю відзначити, що головний елемент нашої програми, який приваблює найбільше відвідувачів, це, звісно, вечірні спостереження зоряного неба. Ними традиційно закінчуються всі наші просвітницькі ініціативи. Ми задоволені, що цього року свято, попри все, вдалось. Плануємо відзначати його й надалі», – говорить учений.
 Михайло Лашко та Дар’я Добричева (праворуч) із відвідувачами Обсерваторії |
16 жовтня 2021 року ГАО НАН України та Київський клуб аматорів астрономії «Астрополіс» спільно організували Міжнародну ніч спостережень Місяця.
Корективи у програму заходів цього дня внесли погодні умови. Тож відвідувачі, послухавши лекцію Юліани Кузнєцової «Місяць з усіх боків», у якій вчена спробувала охопити максимум головних проблем дослідження єдиного природного супутника нашої планети – від питання про його виникнення (згідно з найпоширенішою гіпотезою, Місяць утворився внаслідок зіткнення Протоземлі з об’єктом завбільшки з Марс – гіпотетичною планетою Тея) до нинішнього поновлення польотів на Місяць (скажімо, NASA вже готує пілотовану експедицію, під час якої на Місяць ступить перша жінка), одразу перейшли до спостережень Місяця. Потому кандидат педагогічних наук Михайло Лашко прочитав лекцію про астероїдну небезпеку, в якій розповів про потенційно загрозливі для Землі об’єкти, за якими спостерігають сучасні астрономи.
 Юліана Кузнєцова читає лекцію про Місяць (фото люб’язно надав Олександр Велесь) |
17 жовтня 2021 року Іван Крячко у своїй авторській програмі «Розмови про Всесвіт», яка виходить у прямому ефірі на YouTube-каналі «Все про Всесвіт», розповів про важливі астрономічні новини першої половини поточного місяця, а також поділився рекомендаціями щодо спостереження зоряного неба у другій половині жовтня. Нижче подаємо головні тези цього ефіру.
Новини
1. NASA розпочала місію «Lucy» з дослідження двох груп («хмар») астероїдів, що синхронно рухаються орбітою Юпітера (або ж так званих астероїдів-троянців): 16 жовтня 2021 року стартувала ракета-носій, яка вивела у космос міжпланетну автоматичну станцію, що протягом 12-ти років досліджуватиме ці небесні тіла. На шляху до орбіти Юпітера космічний апарат спершу виконає гравітаційний маневр (кілька разів пролетить повз Землю), омине головний пояс астероїдів між орбітами Марса та Юпітера і лише наприкінці 2020-х – на початку 2030-х років досягне пункту призначення. Цікавість науковців до цих астероїдів зумовлена тим, що, по-перше, за однією з поширених гіпотез, астероїди є залишками речовини, з якої сформувалася Сонячна система, а по-друге, частина цих об’єктів потенційно небезпечні для нашої планети.
2. На початку жовтня 2021 року європейський космічний зонд «BepiColombo» пройшов доволі близько від Меркурія та сфотографував його. Перші фото, можливо, не надто вражають, але згодом, іще в цьому десятилітті, апарат вийде на орбіту найближчої до Сонця планети і вивчатиме її доволі докладно. Тож найцікавіші результати – попереду.
3. Триває підготовка до запуску Космічного телескопа імені Джеймса Вебба, на який світова наукова спільнота покладає великі сподівання. 12 жовтня 2021 року його морем доправили до порту на річці Куру (Французька Ґвіана, Південна Америка) – у місцевість неподалік космодрому, з якого 18 грудня телескоп має вирушити в точку стояння (точку Лаґранжа між Землею та Місяцем). Цікаво, що транспортували телескоп у спеціально побудованому для нього контейнері, оскільки вантаж надзвичайно цінний – створення телескопа коштувало близько $10 млрд.
4. З’явилася бета-версія комп’ютерної програми «Virtual Reality Universe Project» – віртуальної тривимірної моделі Всесвіту, яка дає змогу спостерігати космічні об’єкти у різних масштабах. Автори програми змоделювати Всесвіт на основі наукових даних, зокрема реальних астрономічних знімків. Підходить вона як для персональних комп’ютерів, так і для планетаріїв, а також може використовуватися з окулярами віртуальної реальності.
5. Учені з лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса (Балтимор, шмат Меріленд, США) спробували за допомогою суперкомп’ютерів змоделювати траєкторію розлітання осколків, спричиненого ядерним вибухом потужністю 1 мегатона біля поверхні умовного астероїда поперечником 100 м за місяць до його ймовірного зіткнення із Землею. І хоч ядерний вибух наразі залишається найдієвішим засобом знищення такої загрози, проте рух фрагментів астероїда все ще не вдається обчислити з належною точністю. За загальними висновками авторів дослідження, від вибуху неминуче утвориться хмара значно дрібнішого космічного каміння, яка і далі рухатиметься орбітою колишнього астероїда, яку наша планета так чи інакше перетне. До речі, зовсім нещодавно фізики запропонували ще один спосіб фрагментування астероїда – розрізання за допомогою спеціальних стержнів. Однак обидва способи вчені вважають крайніми – найкраще помітити астероїд завчасно і спробувати змінити його орбіту (й у листопаді цього року стартує космічна місія саме такого характеру). На наше щастя, космічний простір доволі розріджений, а поблизу Землі немає великих і небезпечних об’єктів. Хоча ймовірність їх появи не слід відкидати, адже сучасна астрономія поки що не може виявляти об’єкти завбільшки з нашу планету на великих відстанях від неї.
6. Астрономи з Університету Квінсленду (Брисбен, штат Квінсленд, Австралія) за допомогою нового низькочастотного радіотелескопа LOFAR, що у Нідерландах, дослідили 19 далеких зір – червоних карликів, від 4-х із яких задетектували радіовипромінювання. На думку авторів дослідження, випромінювання не породжене процесами в самих цих світилах і може свідчити про наявність екзопланет, які обертаються навколо них. Радіосплески на кшталт виявлених австралійськими науковцями трапляються під час взаємодії між планетою, її супутником і «сонячним вітром» – зарядженими частинками, які зоря викидає у міжпланетний простір. На Землі та Юпітері такі сплески мають вигляд полярного сяйва. Можна припустити, що спостерігаються вони і на екзопланетах. Якщо це справді так, астрономія озброїться ще одним надійним способом пошуку планет поза Сонячною системою. Але для доведення цієї гіпотези потрібні додаткові дослідження, які вже розпочалися і в яких використовуються телескоп Хоббі–Еберлі в Обсерваторії Макдональда (гори Девіс, штат Техас, США) та телескоп обсерваторії Калар-Альто (Німецько-іспанський астрономічний центр, провінція Альмерія, Іспанія).
7. Група аргентинських, італійських та колумбійських дослідників вирішила перевірити, чи справді в центрі нашої Галактики розміщується надмасивна велика зоря. Здавалося б, це питання вже закрито: торік Андреа Ґез (США) і Райнхард Ґендель (США/Німеччина) отримали Нобелівську премію в галузі фізики саме за відкриття надмасивного об’єкта в центрі галактики Молочний Шлях. Але наука влаштована так, що щось можна вважати доведеним остаточно, лише коли відкинуто альтернативні пояснення. Учені ж припускають, що місце чорної діри може посідати темна матерія, і збираються перевірити це, спостерігаючи за коливаннями орбіт S-зір – трьох зір, що обертаються найближче до центру Галактики.
* * *
Іван Крячко наголосив, що особливий інтерес для любителів зоряного неба становитиме ніч 22 жовтня 2021 року. З двох причин: по-перше, Уран розташовуватиметься біля Місяця дуже близько, на відстані близько 2 кутових градусів (загалом цю планету можна розрізнити неозброєним оком, але поблизу яскравого Місяця його видно тільки у бінокль або телескоп); по-друге, на 20-22 жовтня припадає максимум метеорного потоку Оріоніди (радіант потоку розміщуватиметься між сузір’ям Близнюків і піднятою догори «лівою рукою» сузір’я Оріона; за годину можна буде помітити 20-25 метеорів).
Венера до кінця жовтня з’являтиметься на небосхилі дуже рано, одразу після заходу Сонця, і швидко зникатиме. Зате в найближчі два тижні – звісно, за умови ясної погоди – яскравими будуть Юпітер, Сатурн, Альтаїр (у сузір’ї Лева), Альферац (альфа (α) сузір’я Андромеди) і Шеат (бета (β) сузір’я Пегаса).
Насамкінець Іван Крячко нагадав, що на 25–26 жовтня 2021 року в ГАО НАН України заплановано кілька наукових і науково-популярних заходів під спільною назвою «Астроосінь у Голосієві». 25 жовтня в Обсерваторії відбудеться конференція, присвячена її науковим корифеям, а 26 жовтня – низка просвітницьких лекцій з різних тем. Крім того, другого дня Київський клуб аматорів астрономії «Астрополіс» влаштує там вечір тротуарної астрономії.
За інформацією ГАО НАН України
та Пресслужби НАН України