27 жовтня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
В роботі засідання також взяли участь Генеральний директор ДП «АНТОНОВ» член-кореспондент НАН України Сергій Бичков та представники підприємства.
На початку засідання було підписано Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво в галузі авіації між Національною академією наук України та Державним підприємством «АНТОНОВ» і Протокол про науково-технічне співробітництво в галузі авіації між Національною академією наук України та Державним підприємством «АНТОНОВ» на 2022-2024 роки.
Далі було заслухано дві наукові доповіді.
Із теми «Наукові засади фітобіотичної стратегії збереження навколишнього середовища в сучасних умовах» виступив завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України академік НАН України Яків Дідух.
Він зазначив, що в наукових установах Академії та закладах вищої освіти України проводяться сучасні дослідження для вирішення комплексу важливих завдань у сфері забезпечення сталого розвитку та збереження якості навколишнього середовища шляхом мінімізації ризиків, пов’язаних із кліматичними змінами.
У результаті проведених наукових досліджень науковці довели, що клімат виступає тригерним механізмом змін багатьох компонентів середовища, а його опосередкований вплив, що посилюється інтенсивною антропогенною діяльністю, набагато сильніший, ніж прямий. Розраховано, що майже половина занесених до Червоної книги України видів рослин, які є найбільш чутливими до кліматичних змін, при підвищенні середньорічної температури на 3оC можуть втратити свої оселища. Водночас майже 50% біотопів потрапляють у зону ризику і можуть втратити свої місця існування, що є катастрофічним станом, який за різними сценаріями кліматологів може настати протягом 2050–2090 років. Одночасно процеси інвазії, зокрема адвентивних видів, небезпечних для здоров’я людини, відбуваються швидкими темпами, спричиняючи трансформацію природних екосистем.
Внаслідок зміни клімату зростає кількість і частота природних пожеж, кліматичних катаклізмів, відбувається усихання лісів, посилення закислення ґрунтів, їх ерозії, евтрофікації, що потребує впровадження якісно нових механізмів збереження та відтворення біорізноманіття. Одним з ефективних підходів до вирішення цих проблем є реалізація екологічної доктрини «Європейського зеленого курсу», що передбачає як зменшення викидів парникових газів до атмосфери, скорочення площ орних земель, зниження евтрофікації, переробку сміття, так і збереження природних екосистем, що забезпечують депонування вуглецю у біомасі та ґрунті. Заходи з охорони екосистем і біорізноманіття вимагають відновлення та формування стійких природних лісових екосистем, збереження боліт, розширення природоохоронних територій, введення нових охоронних категорій із гнучким режимом природокористування та формування Смарагдової мережі.
В обговоренні доповіді взяли участь заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук, академіки НАН України Леонід Руденко і Володимир Радченко та член-кореспондент НАН України Михайло Гродзинський.
Про «Стан і перспективи розвитку досліджень у галузі корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів в Україні» розповів заступник директора Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка НАН України член-кореспондент НАН України Мирослав Хома.
 |
В академічних установах зосереджений неабиякий науково-технічний потенціал досліджень корозії металів. Зокрема, у Фізико-механічному інституті (ФМІ) ім.Г.В.Карпенка, Інституті фізико-органічної хімії і вуглехімії, Інституті електрозварювання (ІЕЗ) ім.Є.О.Патона досліджували корозійну тривкість та ефективність протикорозійного захисту сталей і сплавів у робочих середовищах за умов, наближених до експлуатаційних. На цій основі було розроблено рекомендації для впровадження результатів цих досліджень на підприємствах України. В Інституті електрозварювання функціонує сертифікована лабораторія з питань корозії та протикорозійного захисту. Також у ФМІ ім.Г.В.Карпенка та ІЕЗ ім.Є.О.Патона активно досліджують проблеми корозійного моніторингу обладнання та металоконструкцій. Розроблення нових та дослідження ефективності наявних інгібіторів корозії активно здійснюють заклади вищої освіти та інститути НАН України (ФМІ ім.Г.В.Карпенка, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії). У ФМІ ім.Г.В.Карпенка функціонує єдина в НАН України лабораторія, яка вивчає механізми взаємодії деформованих матеріалів із сірководневими середовищами та прогнозує їхню працездатність в умовах газо- та нафто- видобування. Питання корозії та протикорозійного захисту металів організаційно курує Міжвідомча науково-технічна рада з проблем корозії і протикорозійного захисту металів при Президії НАН України.
Питання протикорозійного захисту викликало цікаву та жваву дискусію серед учасників засідання. В обговоренні доповіді взяли участь голова правління ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» член-кореспондент НАН України Олександр Шимановський, технічний директор ТОВ «Укрспецмаш» Олексій Нарівський, академіки НАН України Зиновій Назарчук, Ігор Крівцун та Вячеслав Богданов.
Далі було розглянуто також низку кадрових і поточних питань. Зокрема, було затверджено План заходів з реалізації Концепції розвитку НАН України на 2021–2025 роки.
Фото: Прес-служба НАН України