8 грудня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку засідання академік НАН України Анатолій Загородній привітав науковців Академії з високими нагородами держави, якими вони були удостоєні відповідно до Указів Президента України та Розпорядження Голови Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і науково-технічний розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов’язку та багаторічну сумлінну працю.
Указами Президента України відзначені:
- Орденом «За заслуги» І ступеня – завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України доктор юридичних наук Наталія Оніщенко;
- Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня – завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України доктор технічних наук Максим Юрженко.
Розпорядженням Голови Верховної Ради України нагороджений:
- Почесною грамотою Верховної Ради України – завідувач відділу Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАН України член-кореспондент НАН України Юрій Коваль.
Подякою Національної академії наук України за багаторічну плідну творчу працю, вагомі здобутки у професійній діяльності та активне сприяння духовному розвитку і культурному збагаченню працівників Національної академії наук України нагороджений:
- диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, народний артист України доктор мистецтвознавства Герман Макаренко.
Далі розпочалося спільне засідання Президії НАН України та Колегії Державної служби статистики України. Було заслухано доповіді академіка НАН України Елли Лібанової та голови Державної служби статистики України Ігоря Вернера щодо питання наукового забезпечення проведення перепису населення у 2023 році.
 |
Актуальність проведення перепису населення України обумовлена як внутрішніми потребами, так і зовнішніми зобов’язаннями. Реальні відомості про чисельність і склад населення (статево-віковий, сімейний, етнічний, мовний, освітній), умови життя, статус на ринку праці, міграційну активність, включно із маятниковою, людей з інвалідністю, про особливості розміщення населення територією країни є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої політики, прогнозування подальших змін. Водночас необхідність міжнародних порівнянь і розрахунків потребує порівняльних даних по кожній країні – саме тому ООН рекомендує проводити переписи населення у так званих раундах нульового року: 2000-х, 2010-х, 2020-х. Україна провела свій перший і поки що єдиний перепис у 2001 р. – раунді 2000-х. Разом з тим перепис населення України у раунді 2010-х не проводився (у Європі цього не зробила ще Північна Македонія). Тепер Україна має надолужити втрачену інформацію шляхом проведення перепису у 2023 р. – у раунді 2020-х.
 Академік НАН України Елла Лібанова |
Інформаційна цінність перепису населення здебільшого залежить від повноти розроблення програми перепису, що передбачає складання переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження його з зацікавленими міністерствами та відомствами, виокремлення із великої кількості запитань основних, відповіді на які створять національне інформаційне поле і забезпечать коректне міжнародне порівняння.
 Голова Державної служби статистики України Ігор Вернер |
На додачу до традиційних питань особливості сучасної ситуації обумовлюють низку нових. Зокрема, про чисельність та склад внутрішньо переміщених осіб, їхні умови життя, статус на ринку праці, джерела доходів тощо (через події в Криму і на Донбасі), про зайнятість населення, житлові умови, визначення статусу інвалідності тощо.
В обговоренні доповіді взяли участь представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Хайме Надаль, ректор Національної академії статистики, обліку та аудиту член-кореспондент НАН України Олександр Осауленко та віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук академік НАН України Сергій Пирожков. Від Віцепрем'єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова надійшло відеозвернення до всіх учасників засідання.
 Хайме Надаль |
 Михайло Федоров |
 Академік НАН України Сергій Пирожков |
За результати виступів і обговорення було погоджено проєкт Програми Всеукраїнського перепису населення 2023 року.
Із доповіддю «Квантовий комп’ютер – стан проблеми у світі та в Україні» виступив завідувач відділу Фізико-технічного інституту низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Шевченко.
Фізико-технічний інститут низьких температур ім.Б.І.Вєркіна проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження з таких актуальних напрямів, як фізика квантових макроскопічних явищ, квантових рідин, квантових та кріокристалів, низькотемпературний магнетизм, низькотемпературне матеріалознавство, кріогенне приладобудування, фізика твердого тіла, нанофізика та нанотехнології. Експериментальні дослідження здійснюються за низьких (менше 80 К) та наднизьких (менше 0.3 К) температур.
Фізики-експериментатори інституту брали активну участь у міжнародних дослідженнях з вимірювання станів надпровідних кубітів та розробляли магнітні екрани для ізоляції квантових процесорів від впливу зовнішнього середовища. У тісній співпраці з експериментаторами Інституту фотонних технологій (м.Єна, Німеччина) теоретична група на чолі з членом-кореспондентом НАН України О.М.Омельянчуком побудувала опис систем на основі реальних кубітів, що у 2016 році відзначено премією НАН України імені Б.І.Вєркіна «За теоретичне та експериментальне дослідження джозефсонівських кубітів для квантових обчислень».
Водночас через потужність квантових обчислень стають потенційно вразливими традиційні криптографічні алгоритми та пов’язаний з ними захист даних. Тож протягом найближчих років одним з пріоритетних завдань є гарантування інформаційної безпеки держави та створення надійного захисту інформаційних мереж.
Саме такий захист може забезпечити квантова криптографія, яка на відміну від традиційної, що оперує математичними методами шифрування, зосереджена на суто фізичних явищах, які виникають при передачі інформації за допомогою квантово-механічних об’єктів. За участю Фізико-технічного інституту низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України, де розроблюються однофотонні детектори на основі надпровідних плівок, створюється один з елементів фізичної реалізації квантово-криптографічних пристроїв, що уможливлює появу вітчизняних захищених квантово-криптографічних ліній.
Необхідною запорукою успішних досліджень інституту з цих напрямів є виробництво скраплених азоту, гелію та водню, за допомогою яких забезпечується охолодження об’єктів та дослідження їхніх фізичних властивостей за низьких та наднизьких температур. Адже наразі Фізико-технічний інститут низьких температур ім.Б.І.Вєркіна НАН України виробляє скраплений гелій за допомогою зріджувального устаткування, яке введено в експлуатацію ще у 60-х роках ХХ сторіччя і потребує заміни.
В обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Олександр Кордюк, Вадим Локтєв, Олександр Хіміч та провідний науковий співробітник Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова доктор з природничих наук Андрій Семенов.
 Академік НАН України Олександр Кордюк |
Насамкінець було розглянуто низку кадрових і поточних питань. Зокрема, було заслухано інформацію про результати оцінювання діяльності наукових установ НАН України в 2021 році.
У період з 01.01.2021 по 29.10.2021 було проведено оцінювання ефективності діяльності 17 наукових установ НАН України та, відповідно, 42 наукові підрозділи цих установ. Оцінювання здійснювали експертні комісії, до роботи в яких було залучено 103 фахівців – представників позаакадемічних установ України та іноземних експертів. Надані постійними комісіями за науковими напрямами звіти про діяльність установ розглянула Постійна комісія НАН України з оцінювання ефективності діяльності установ НАН України. За результатами розгляду 4 наукові установи НАН України віднесено до категорії «А» (Інститут математики, Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, Національний дендрологічний парк «Софіївка», Державний дендрологічний парк «Олександрія»), 9 – до категорії «Б» (Чорноморський біосферний заповідник, Дунайський біосферний заповідник НАН України, Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», ДУ «Інститут Івана Франка НАН України», Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій, Відділення цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при НАН України, ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та розвитку регіонів НАН України», Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, Центр гуманітарної освіти НАН України) та 2 – до категорії «В» (Український степовий природний заповідник, Луганський природний заповідник НАН України).
Фото: Прес-служба НАН України