6 квітня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.
 Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній |
Під час засідання було заслухано доповідь віцепрезидента НАН України академіка НАН України Сергія Пирожкова про основні положення Національної доповіді НАН України «Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз».
 академік НАН України Сергій Пирожков |
У підготовці Національної доповіді НАН України взяли участь фахівці Інституту історії України, Інституту соціології, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса, Інституту держави і права ім.В.М.Корецького, Інституту філософії ім.Г.С.Сковороди, Інституту всесвітньої історії. Доповідь є інтегрованим результатом наукових досліджень, виконаних у межах дослідницьких проєктів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2021 році.
 академік НАН України Валерій Смолій |
Автори доповіді комплексно дослідили проблематику стійкості українського суспільства та національно-державницьких проєктів до зовнішніх викликів і загроз в історичній ретроспективі та в новітній період. Було проаналізовано основні види гібридних загроз для України в умовах російської агресії. Визначено пріоритетні напрями та етапи реалізації стратегії національної стійкості України, а також інституційні, правові та інформаційні чинники її забезпечення в політичній, економічній, соціальній, гуманітарній та військовій сферах.
Авторами доповіді обґрунтовано, що резильєнтність як стратегія відповіді на деструктивні виклики й випередження загроз цивілізаційній суб’єктності України у сучасному кризовому світі потребує реалізації як мінімум трьох принципових етапів: 1) аналітичного, 2) практичного та 3) заключного.
Перший етап включає в себе моніторинг реальних подій та ситуацій у світі з метою передбачення конкретних внутрішніх або зовнішніх викликів і загроз, відокремлення одних від інших, їх класифікацію та виявлення взаємозв’язків, а також вироблення плану дій щодо випередження, нейтралізації та протидії їм. На другому етапі відбувається практичне здійснення нейтралізації деструктивних викликів та загроз. На третьому етапі проводиться аналіз результатів та наслідків практичного етапу, що стає основою для корекції практичних дій.
 доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький |
В умовах повномасштабної війни з РФ найбільш надійним ресурсом стійкості українського народу є незламна воля і готовність українців чинити мужній і героїчний опір російським окупантам. Водночас ефективність застосування ресурсів стійкості значною мірою залежить від ряду політико-ідеологічних, управлінських і зовнішньополітичних факторів.
Науковці дійшли висновку, що для сучасної Української держави саме національна стійкість є стратегією, яка із залученням інтелектуальних ресурсів має захистити нашу незалежність і розгорнути потенціал цивілізаційної суб’єктності. Тому політична й інтелектуальна еліти України мають зробити все можливе для утвердження і розвитку цієї стратегії.
Доповідь викликала великий інтерес і жваве обговорення.
Президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАН України і НАПН України Василь Кремень наголосив на археактуальності теми Національної доповіді. Він високо оцінив розроблений науковцями та представлений у доповіді понятійно-категоріальний апарат та теоретико-методологічні позиції. Втім висловив зауваження щодо надмірної категоричності критичних тверджень що стосуються теми освіти.
 академік НАН України і НАПН України Василь Кремень |
Член-кореспондент НАН України Олександр Власюк відзначив, що за даних умов актуальність теми Національної доповіді лише посилюється. На його думку, це дослідження може бути використане як наукове підґрунтя для посилення стійкості у воєнний час та відновлення та відбудови нашої держави після війни. Особливо він відзначив 3-й розділ дослідження, де рельєфно окреслено найбільш болючі точки суспільного розвитку, а також додатки, де визначені юридично-правові аспекти порушення Росією норм міжнародного права.
 академік НАН України Володимир Семиноженко та член-кореспондент НАН України Олександр Власюк |
Віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський зазначив, що актуальність дослідження науковців Академії підтверджується сьогоднішніми подіями. Він відзначив також гостроту та своєчасність постановки питання. На його думку, доповідь дає відповідь на головне питання міжнародних експертів щодо природи сили українського народу проти агресії РФ.
 член-кореспондент НАН України Олег Рафальський |
На своєчасності появи доповіді наголосив і перший віцепрезидент НАН України академік НАН України Володимир Горбулін. Він також зазначив, що її написання протягом 2021 року, до будь-яких ознак початку війни РФ проти України, не зменшує її якості як наукового пошуку.
Про актуальність та важливість доповіді для подальшого утвердження національної ідентичності українського народу зазначили директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Ярослав Яцків та академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академік НАН України Ганна Скрипник.
Далі із доповіддю «Технологія дистанційного виявлення мін на основі аналізу матеріалів зйомки з безпілотних літальних апаратів: стан та перспективи» виступив директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Попов.
 член-кореспондент НАН України Михайло Попов |
Наостанок було розглянуто декілька поточних питань. Зокрема, було прийнято рішення про відтермінування проведення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України на час дії в Україні воєнного стану. У поточному році передбачалось проведення оцінювання 38 наукових установ Академії та їхніх підрозділів, розташованих у різних регіонах країни.