Науковий центр було створено 1992 року з ініціативи доктора геолого-мінералогічних наук В.І. Лялька та за підтримки академіка АН України (нині – НАН України) Б.Є. Патона (Постанова Президії АН України № 150 від 20.05.1992 р.) на базі відділу тепломасопереносу в земній корі Інституту геологічних наук АН України та Київського науково-дослідного інституту космоаерометодів тодішнього Міністерства нафтової і газової промисловості СРСР та АН СРСР.
Головні завдання Центру – здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень Землі дистанційними методами для одержання нових наукових знань і практичного впровадження цих знань в інтересах інноваційного розвитку України й задоволення економічних, соціальних і оборонних потреб.
Сьогодні у Центрі працює понад 80 співробітників, з них дві третини – науковці, серед яких академік НАН України, два члени-кореспонденти НАН України, 10 докторів наук, 24 кандидати наук (геологічних, географічних, технічних, фізико-математичних і біологічних). В аспірантурі Центру навчаються четверо аспірантів (рис.1).
 Рис.1. Співробітники Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України» (ЦАКДЗ ІГН НАН України) |
Організаційно ЦАКДЗ складається з п’яти відділів:
- енергомасообміну у геосистемах (завідувачка — кандидат географічних наук Л.О. Єлістратова); до складу відділу входить лабораторія технічних засобів дистанційного зондування Землі (завідувач — кандидат геологічних наук С.С. Дугін);
- геоінформаційних технологій у дистанційному зондуванні Землі (завідувач — член-кореспондент НАН України М.О. Попов); до складу відділу входить лабораторія методів обробки даних дистанційного зондування (завідувачка — кандидат технічних наук І.О. Пєстова);
- аерокосмічних досліджень у геології (завідувач — доктор геологічних наук С.М. Єсипович);
- геопросторового моделювання в аерокосмічних дослідженнях (завідувач — доктор технічних наук С.А. Станкевич);
- аерокосмічних досліджень в геоекології (завідувач — кандидат геологічних наук В.Є. Філіпович).
В установі функціонує Центр колективного користування, до матеріально-технічної бази якого входять сучасні спектрометричні прилади, газометрична апаратура, квадрокоптери з бортовими багатоспектральними й інфрачервоними камерами тощо.
З березня 2014 року на базі Центру видається перший в Україні профільний електронний
«Український журнал дистанційного зондування Землі». Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з галузей геологічних і технічних наук (спеціальності – 103 Науки про Землю і 172 Телекомунікації та радіотехніка), категорія Б.
У Центрі здійснюється підготовка аспірантів із наукових спеціальностей 103 і 172, функціонує докторантура.
Наукові досягнення Центру
У Центрі розвивається наукова школа «Енергомасообмін у геосистемах». Досліджуються процеси енергомасообміну в геосистемах та їхній вплив на фізико-хімічні й біологічні механізми, які відповідають за формування спектрального відгуку природних об’єктів. Дослідження мають фундаментальний і прикладний характер. Сформовані та плідно працюють наукові групи системного аналізу і геоінформаційних технологій у дистанційному зондуванні Землі (ДЗЗ).
Центр співпрацює з Європейським космічним агентством (ESA), а також із космічними агентствами й установами США, Німеччини, Франції, Японії, Угорщини, Польщі та інших країн. Співробітники Центру активно співпрацюють із зарубіжними колегами, беруть участь у міжнародних конференціях, форумах і симпозіумах (рис.2).
 Рис.2. Учасники міжнародної конференції «Нові методи картографування опустелювання та деградації земель з використанням даних дистанційного зондування та геоінформаційних технологій» (Марракеш, Марокко, 4–9 червня 2010 р.) |
У науковому доробку Центру — атласи «Україна з космосу» та «Космос — Україні», комп’ютерно дешифровані космознімки українсько-російського космічного апарата «Океан-О», українського супутника «Січ-1». Підготовлено аналогічні матеріали знімків супутника «Січ-2», в яких показано можливість їхнього використання для вирішення актуальних для України природоресурсних і природоохоронних завдань. Разом із Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA) й у межах Міжнародної програми «Партнерські ініціативи в галузі наук про Землю з вивчення Північної Євразії» (NEESPI) у 2010 та 2012 рр. опубліковано російський та англомовний варіанти монографії «Изменения земных систем в Восточной Европе» («Зміни земних систем у Східній Європі»).
Результати досліджень Центру відображені у понад 900 публікаціях в українських і зарубіжних виданнях, насамперед у 18 монографіях. Найзначущіші з них такі: «Аэрокосмические методы в геоэкологии» («Аерокосмічні методи у геоекології») (1992), «Україна з космосу» (1999), «Космос — Україні: Атлас дешифрованих знімків території України з КА «Океан» та інших космічних апаратів» (2001), «Інформатизація аерокосмічного землезнавства» (2001), «Багатоспектральні методи дистанційного зондування Землі в задачах природокористування» (2006), «Изменения земных систем в Восточной Европе» («Зміни земних систем у Східній Європі») (2010), «Earth Systems Change over Eastern Europe» (2012), «Спутниковые методы поиска полезных ископаемых» («Супутникові методи пошуку корисних копалин») (2012) «Сучасні методи дистанційного пошуку корисних копалин» (2017), «Парниковий ефект і зміни клімату в Україні: оцінки та наслідки» (2015). Співробітники Центру склали державні стандарти (ДСТУ4220:2003, ДСТУ4758:2007), Словник із дистанційного зондування Землі (2004), навчальну літературу (Бурштинська Х.В., 2010; Инфраструктура, 2013; Основи, 2019) та науково-методичний посібник «Аерокосмічні дослідження геологічного середовища» (2010).
Здобутки Центру представляються на профільних виставках міжнародного значення (рис.3, 4).
 Рис.3. Виставка «Установи НАН України – місту Києву» (2014 р.). Академік НАН України В.І. Лялько представляє Київському міському голові, Голові Київської міської державної адміністрації В.В. Кличкові наукові розробки Центру |
 Рис.4. Міжнародна спеціалізована виставка «HI-TECH EXPO. Високі технології» (2017 р.) |
Діяльність Центру неодноразово розглядалася на засіданнях Президії НАН України, незмінно отримуючи позитивні оцінки. Роботи науковців Центру відзначені Державними преміями у галузі науки і техніки у 2004, 2005 та 2011 роках.
Перспективи розвитку наукових досліджень Центру
Нині Науковий центр динамічно розвивається, вирішує актуальні наукові та прикладні проблеми, сприяючи тому, щоби наукові здобутки його співробітників посіли гідне місце в українській і світовій науці та зробили вагомий внесок у вирішення актуальних для України задач реальної економіки й обороноздатності держави.
Перспективи розвитку наукових досліджень Центру пов’язані зі створенням єдиної теорії ДЗЗ, в основу якої покладені сучасні уявлення наук про Землю, теорія енергомасообміну в геосистемах, досягнення в теорії систем; удосконалення моделей фізичних процесів, що відбуваються на суходолі й шельфі, у контексті досліджень нафтогазоперспективності територій; розроблення теоретико-методичних підходів, моделей, алгоритмів, демонстраційного програмного забезпечення та пілотних технологій комплексного геоінформаційного аналізу матеріалів аерокосмічних спостережень Землі й наземних даних, а також наукові рекомендації щодо впровадження цих розробок у практику; створення системи глобального й регіонального космічного екологічного моніторингу, зокрема моніторингу екологічного стану урбанізованих територій, аудиторського моніторингу балансу парникових газів для надійного обґрунтування й уточнення їхніх квот для різних країн і оцінювання потенційних можливостей продажу квот, зокрема Україною.
Концептуально стратегія розвитку досліджень у Центрі полягатиме в реалізації основних положень розвитку світового суспільства, визначених рішеннями ООН зі сталого безконфліктного розвитку людства шляхом забезпечення його передусім трьома необхідними складовими життєдіяльності, а саме — продовольством, питною водою й енергоресурсами. У вирішенні цієї планетарної проблеми суттєву роль відіграватиме розроблення сучасних методів і технологій використання матеріалів гіперспектральних аерокосмічних зйомок і комп’ютерного моделювання процесів енергомасообміну в геосферах Землі задля розроблення рекомендацій для обрання сценаріїв раціонального природокористування в умовах збалансованого соціоекономічного розвитку різних країн при відповідних взаємних гарантіях оборонного характеру та міжнародної безпеки.
…Нормальна діяльність установи суттєво змінилася після підступного нападу РФ на Україну, коли вогневих атак зазнала вся територія нашої країни. Частину співробітників Центру спіткала драматична доля: хтось втратив житло, хтось мусив разом із дітьми перебратися до західних регіонів України або за кордон, дехто залишився там працювати, отримавши міжнародні гранти і дистанційно вирішуючи планові завдання Центру, а дехто зі зброєю в руках забезпечує оборону Києва.
Тематика науково-дослідних робіт установи при цьому зазнала актуальних змін, зосередившись на оперативному вирішенні нагальних задач оптимізації ефективних заходів із мінімізації негативного впливу вогневих атак ворога на життєдіяльність і економіку країни. Щодо цього Центр надав органам державного управління конкретні пропозиції, зокрема, на основі матеріалів доповіді директора Центру члена-кореспондента НАН України М.О. Попова на засідання Президії НАН України.
* * *
Щиро вітаємо колектив ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України» із визначною датою! Бажаємо міцного здоров’я всім його співробітникам та їхнім родинам, нових творчих здобутків, великих успіхів у подальших дослідженнях, ефективної реалізації значного досвіду й потенціалу установи в ім’я науки й на благо України!
За інформацією ЦАКДЗ ІГН НАН України