У черговому числі науково-популярного журналу «Світогляд», який видають Національна академія наук України та Головна астрономічна обсерваторія НАН України, головний редактор журналу академік Ярослав Яцків ділиться з читачами думками про прагнення до взаєморозуміння та новий світовий порядок, який визначатимуть наслідки війни в Україні.
Знову весна на білому світі, тільки війна змінила і все навкруги, і нас самих: «І цвіт магнолій неповторний», – журиться науковиця Мирослава Пінковська (Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ).
Відійшов у засвіти перший Президент Незалежної України. Журнал «Світогляд» подає нарис кандидата геологічних наук Анни Радченко (Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, Київ) про книгу «Леонід Кравчук: «Все життя моє стало політикою»». Як зауважує авторка статті, це не панегірик, а ґрунтовне дослідження, що належить радше до жанру «портрет на тлі епохи», аніж до «біографічних нарисів» чи «спогадів».
Після масштабного вторгнення росії в Україну чимало наукових організацій оголосили про припинення співпраці з окупантами. У журналі «Science» у квітні з’явилася публікація на захист російських вчених (ідеться про їхню (а також усіх російських громадян) «непричетність» до злочину путіна проти України). «Ми наполягаємо на введенні обмежень проти всіх державних академічних та навчальних закладів росії» – лист професора Кентського університету (США) Олега Лаврентовича до редакції журналу «Science» з обґрунтуванням позиції вчених НАН України з цього питання. До уваги читачів «Світогляду» – «Відгуки вчених НАН України на публікацію в журналі «Science». Тему обговорюють: Ярослав Яцків, Сергій Рябченко, Вадим Локтєв і Сергій Толпиго.
Сьогоднішня війна проти путінської росії – це війна не лише за Україну. Це війна між цивілізацією та варварством, гідністю та безчестям, свободою та рабством. Про це мовиться у публікації «Чому потрібен другий фронт проти росії? Звернення ініціативної групи «Першого грудня» до міжнародної спільноти». Україна не закликає Захід битися на полі бою, але просить забезпечити максимально ефективний другий фронт – економічний, політичний і ресурсний.
Українські історики, архівісти й популяризатори історичної науки не плекали ілюзій щодо відносин із путінською росією. А тепер захищають країну зі зброєю в руках. «Як українські історики воюють, допомагають фронтові й працюють під час війни», – розповідає історик, а нині ще й волонтер Едуард Андрющенко.
«Схилилися знамена і вітрила, розгубленість в обличчях і серцях…»: «Вірші з окопу» Петра Маги та воєнні поезії Олександра Габовича «Травневі шашлики» і «Прощання з російськими пам’ятниками».
Нинішня війна стала страшним випробуванням для українців. Імперія насильства й несвободи намагається втримати Україну у своїй сфері впливу, хай навіть ціною знищення всієї української нації. Важливий пункт цього багатовікового протистояння – українська історія, вільна від диктату імперії. «Україна повинна не лише перемогти в цій війні, а назавжди витравити «чужого» в нашій культурі» – доктор історичних наук Наталія Старченко (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Київ) осмислює питання взаємодії української та російської культур, щодо яких у свідомості більшості українців існували стереотипи, що формувалися протягом століть.
«Чекаємо на позитивні зміни відношення до науки в Україні після війни» – сподівається академік Вадим Локтєв у звітній доповіді на Загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України, що відбулися 14 червня 2022 року: «Ми надіємось, що вистоїмо, збережемо Академію і доведемо нашим урядовцям, депутатам різного рівня, а також пересічним громадянам, що без дбайливого захисту нашої праці щасливого майбутнього для України немає. За втратою науки неминуче йде вмирання освіти, якісної медицини, оборонної могутності».
Кандидат технічних наук Володимир Дорошенко (Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України, Київ) розглядає «Приклади 3D-друку в ливарництві і будівництві».
Учений секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України кандидат філологічних наук Костянтин Буркут описує «Неоготичний замок на Черкащині» – незвичайну для центральної України будівлю.
Радість і мирне життя були головними мотивами творчості української художниці Любові Панченко. 30 квітня 2022 року 85-річна мисткиня померла після місячного голоду в окупованій російською армією Бучі. Журнал «Світогляд» публікує одну з її робіт.
Про виставку картин «Справдешні чудовиська Марії Примаченко» в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) розповідає старший науковий співробітник цього музею Олеся Пономаренко. Через війну експозиція закрилася передчасно.
«Творити довершеність прекрасного і дарувати його людям»: журналіст Віктор Гайдук знайомить читачів зі Світланою Ігнатьєвою – українською дизайнеркою, майстринею з виготовлення чудових головних уборів, переможицею численних конкурсів.
80-річчю від дня народження Анатолія Радзіховського – відомого хірурга, науковця, педагога, художника і громадського діяча – присвячується публікація кандидата філософських наук Дмитра Єсипенка «Триєдиний феномен Анатолія Радзіховського». Редакція журналу «Світогляд» приєднується до привітань видатному Майстрові скальпеля і пензля з нагоди визначального ювілею та бажає йому міцного здоров’я, повсякденного натхнення і нових звершень в ім’я України.
«Ужгородський національний університет – рушій нової історичної епохи в житті Закарпаття», – стверджують доктор медичних наук Михайло Фатула і кандидат медичних наук Дезидерій Петнегазі.
«Вітражі війни»: Ірен Роздобудько – письменниця, кіносценаристка, викладачка і художній керівник курсу кінодраматургів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Одне з її захоплень – образотворче мистецтво. Російське вторгнення 24 лютого стало темою серії «Моя війна», створеної в комбінованій техніці вітражної графіки і колажу. Журнал «Світогляд» публікує кілька цих робіт із коментарями авторки.
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті видання:
http://svitohlyad.org.ua Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, оф. 318, м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87